Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Становлення і розвиток естрадно-вокального мистецтва в Китаї в 1910-60 рр.

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 

половини ХХ ст. 

 
3.1. Діяльність Лі Цзінь Хуея
 
Повертаючись до вивчення творчості Лі Цзінь Хуея, слід відзначити, що в його піснях простежується значний вплив національного традиційного фольклору. Саме народні пісні стали плідним підґрунтям для становлення й розвитку як музично-театральних (пекінська опера «цзінцзюй»), так і естрадних форм національного вокального мистецтва Китаю. 
Відомий музикознавець Г. Шнеєрсон підкреслював: «Китайская народная песня — эта живая история народа. В своих лучших образцах отличается задушевной напевностью, она полна живого чувства и настроения. Ее мелодия льется свободно и непринужденно, выражая широкий мир мыслей и чувств народа, его огромный, накопленный в веках художественный опыт, его отношение к жизни, к природе, его характер и миросозерцание» [6, с. 84].
Не можна не погодитися з висновком ученого: «Песня — памятник народной жизни; в ней заключена высокая мудрость народа, в ней находят свое выражение почвенные творческие силы народа на протяжении тысячелетий» [6, с. 97].
У вищезгаданих композиціях Лі Цзінь Хуея є ознаки, характерні для революційних масових пісень: наявність витриманого чіткого пунктирного ритму, дзвінке піднесене звучання мідних духових інструментів тощо.
У більшості творів китайських композиторів 1910–30 рр. також можна нерідко спостерігати вплив пекінської опери. Це здебільшого проявилось у використанні специфічної вокальної манери та в застосуванні традиційного китайського інструментарію, як, наприклад: старовинний струнно-смичковий ерху, самозвучний ударний інструмент муюй та ін. Яскравим прикладом цього може слугувати пісня «Дощик», автором якої є Лі Цзінь Хуей. 
Слід зазначити, що першою виконавицею творів Лі Цзінь Хуея була його донька — Лі Мін Хуей. Ця маленька талановита дівчинка, згідно з твердженням китайської дослідниці Cунь Жуй, «мала надзвичайно красивий, дзвінкий й водночас теплий та по-дитячому ніжний тембр голосу» [5, с. 35].
 Лі Мін Хуей вважають однією з перших китайських співачок, котра присвятила свою творчість естрадно-вокальній музиці. Окрім вокальної кар’єри, Лі Мін Хуей проявила себе і як кіноактриса, знімаючись у багатьох кінофільмах, серед яких: «Дівчинка-метелик», «Гарна квітка», «Літній одяг», «Прихід добрих друзів» та ін.
Саме в 1910–30 рр. відбувалася активна діяльність й інших композиторів-авторів естрадних пісень, серед яких варто згадати імена Янь Гун Шаня («Вітання з Новим роком», «Якщо без тебе», «Ніч у Шанхаї»), Сюй Жу Хуея («Пісня про весну», «Китайський вітер», «До побачення, мій брате»), Жень Гуана («Місячне світло», «Пісня з ворогами»). Твори цих митців лунали у виконанні популярних співаків: Цянь Чжун Сю, Янь Фей, Ін Інь, Цай І Мін, Чжан Сянь Лінь тощо. 
 
3.2. Вокально-танцювальний гурт «Яскравий місяць»
 
Суттєвий внесок у розвиток китайського естрадного мистецтва 1920– 1930 рр. здійснив популярний вокально-танцювальний гурт «Яскравий місяць» (1920–1936), засновником і продюсером якого був Лі Цзінь Хуей. 
Гурт «Яскравий місяць» мав чималу кількість учасників, серед яких: Ван Жень Мей, Ху Цзя, Лі Сян Лань, Сюй Лін Сянь, Янь Вень, Лі Мін Цзянь, Чжоу Сюань, Лі Лі Лі, Бай Хун, Не Ер, Чжан Фань, Сюй Лай. 
У перші шість років існування колективу його репертуар складався переважно з дитячих пісень. Утім, після 1927 р. гурт починав виконувати композиції, у яких головними темами є дружба, родина та кохання. Творчий розквіт «Яскравого місяця» — 1928 р. Саме цей рік вважають найпліднішим у творчому доробку зазначеного колективу, який зміг виконати більше 100 пісень, а також записати та розповсюдити немало власних платівок. 
Серед багатьох творів, виконаних гуртом «Яскравий місяць», відомими хітами стали такі пісні, як: «Людське обличчя та персиковий цвіт», «Квітка впала у воду», «Долина персиків».
 
 
ІV. Другий період
 
Згідно з вищезазначеною періодизацією, прийнятою в китайському мистецтвознавстві, другий період (1937–1969) подальшого формування естрадного вокального мистецтва у світі поділяється на два етапи: Шанхайський (1937–1949) та Гонконгський (1950–1969). 
 
4.1. Шанхайський етап
 
Перший Шанхайський етап (1937–1949) був пов’язаний з розвитком кінематографа. Значну роль у цьому процесі відіграли артисти гурту «Яскравий місяць», котрі успішно брали участь у зйомці відомих китайських кінофільмів. Серед них великий успіх мали такі: «Ангел біля дороги», «Фігове дерево», «Острів весни та осені», «Назавжди», «Мати», «На нанкінській вулиці» та ін.
У результаті запровадженого дослідження я дійшла висновків: у 1930–40 рр. формується жанр китайської ліричної естрадної пісні, ознакою якої є відсутність емоційної експресії та драматизму почуттів. В аспекті музичного мислення характерними особливостями китайської ліричної естрадної пісні є насамперед пентатонічна ладова основа, неквапливий темп, наявність плавної мелодії широкого дихання, яка ускладнювалаcя різною мелізматикою, тощо.
Найвідомішими творами, написаними в цьому жанрі, були ліричні пісні: «Дійсно добра та красива», «Де ти, мамо?», «Бажання під луною», «Весільна пісня», «Весняна подорож», «Метелик, що літає», «Вітання з Новим роком», «Весна прийшла». Відомими виконавцями таких пісень були співаки: Чжоу Сюань, Бай Хун, Яо Лі, Янь Хуа, Бай Гуан, Лян Пінь, Бай Юнь.
У музично-естрадному мистецтві світу 1930–1940-х рр. спостерігається поступове посилення творчих впливів Заходу, що проявлялося у використанні китайськими музикантами нових стилів і жанрів (джаз, блюз, свінг та ін.), а також іноземних манер співу. 
Відомий китайський мистецтвознавець Лі Ган пов’язує цей вплив зокрема з творчістю китайської виконавиці японського
Фото Капча