БІСЦ становив -0. 1 в. п. за місяць та 0. 7 в. п. у річному вимірі. З точки зору впливу на сукупний споживчий попит бюджетна політика протягом року була достатньо стриманою. Попит населення на іноземну валюту разом із зростанням депозитів фізичних осіб у банках та скороченням кредитування сприяли адсорбуванню гривневої ліквідності на готівковому ринку (обсяг готівки поза банками зменшився на 4. 2%), чим стримувався споживчий попит.
Пошук
Статистичне дослідження інфляції і цін в україні
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
40
Мова:
Українська
3. 2 Статистичний аналіз змін споживчого кошику в Україні
Державна служба статистики України (ДССУ) за наявності суттєвих змін у структурі споживання населення регулярно (раз на 5 років) переглядає перелік товарів і послуг, що включаються до споживчого кошика для розрахунку ІСЦ. З січня 2012 року до розрахунку зміни цін споживчого кошика включено 335 компонентів (попередній кошик містив 296 компонентів. З переліку товарів і послуг споживчого кошика були вилучені такі, витрати на які стали незначними. Замість них з’явилися більш актуальні на даний момент. Окрім цього ДССУ деталізувала частину компонентів споживчого кошика: для окремих товарних позицій будуть визначатися зміни цін на українські та імпортні товари (ліки, автомобілі), в інших розрізнятимуть товари преміум чи бюджетного класу (алкогольні, тютюнові вироби). Одночасно відбулися коригування щодо віднесення окремих компонентів до складу базової інфляції.
Таблицю зі змінами споживчого кошику України дивись в додатку А.
Зокрема зі складу базової інфляції були виключені підакцизні товари (алкоголь і тютюн), окремі види хліба. Відповідно змінилася вагова структура для побудови ІСЦ та її компонентів. У новій структурі частка базового ІСЦ знизилася до 48. 3% (55. 2% до 2012 року), частка сирих продуктів зросла з 27. 9% до 30. 0%, частка продуктів та послуг, ціни на які регулюються адміністративно, зросла з 15. 4% до 20. 3%. Питома вага послуг та непродовольчих товарів в ІСЦ зросла з 22. 5% до 23. 2% та з 18. 9% до 21. 3% відповідно за рахунок зменшення частки продуктів харчування та безалкогольних напоїв з 58. 6% до 55. 6%. У зв’язку з виключенням підакцизних товарів зі складу базової інфляції частки інших компонент у її структурі зросли: послуг – з 19. 0% до 23. 9% вузької базової інфляції – з 32. 0% до 34. 2%, харчових продуктів з високим ступенем обробки – з 40. 0% до 41. 8%).
Інфляція витрат.
Зростання небазового ІСЦ у річному вимірі після досягнення максимальних значень у червні 2011 року під впливом ефекту високого урожаю продовжило уповільнюватися до 0. 1% у січні. Порівняно з попереднім місяцем небазовий ІСЦ зріс на 0. 4% (внесок у зміну ІСЦ – 0. 2 в. п.). Динаміка небазової інфляції обумовлена уповільненням зростання цін за всіма складовими: триває процес зниження цін у річному вимірі на сирі продукти, уповільнення зростання цін на товари і послуги, що регулюються адміністративно, а також паливо. Внесок небазової інфляції в річну зміну ІСЦ скоротився до 0. 1 в. п., зокрема внесок сирих продуктів з урахуванням їх високої ваги у структурі споживчих витрат домогосподарств є від’ємним і становить -1. 5 в. п. (-0. 6 в. п. – внесок в небазовий ІСЦ), адміністративних товарів та послуг – 1. 2 в. п. (0. 6 в. п.), палива – 0. 4 в. п. Сезонно скоригована місячна зміна цін на сирі продукти вже 7 місяців поспіль є від’ємною (свідчить про нехарактерне для даного періоду здешевлення окремих продовольчих товарів), що знайшло відображення в продовженні здешевлення сирих продуктів (5. 3% за рік). Високий врожай плодоовочевої продукції в 2011 році та достатній рівень пропозиції її на внутрішніх продуктових ринках призвів до зниження цін порівняно з відповідним місяцем попереднього року: у річному вимірі фрукти подешевшали на 4. 1%, а овочі – на 45. 7%. Це призвело до уповільнення зростання всієї групи продовольчих товарів (до 0. 6% у річному вимірі) та зниження їх внеску в загальний рівень споживчих цін, що триває з середини попереднього року. Проте в січні погодні умови погіршилися для зберігання продукції плодоовочевої групи, що відобразилося на зростанні цін овочів і фруктів на 3. 6% та 2. 4% відповідно (по 0. 1 в. п. – внесок в ІСЦ за місяць). Довідково. Зокрема, у січні серед овочів подорожчали огірки (на 24. 9%), помідори (17. 6%), капуста пекінська (15. 8%), перець солодкий (6. 3%), кабачки, баклажани, гарбузи (3. 8%), серед фруктів – банани (8. 9%), виноград (7. 0%), яблука (3. 5%). Проте відбулося зниження цін на цибулю (-3. 8%), моркву (1. 7%), картоплю (-1. 2%), капусту білокачанну (-1. 1%), а також апельсини, мандарини (-3. 8%) та лимони (-0. 7%). Продовжилося зниження цін на цукор: на 2. 4% за місяць та на 24. 5% у річному вимірі. Після піврічного періоду подорожчання знизилися ціни на яйця (на 6. 3%), що обумовило внесок -0. 1 в. п. в ІСЦ. У січні продовжилася тенденція до зниження цін на крупи (у середньому на 2. 0%) та борошно (1. 2%) в умовах падіння світових цін на зерно та достатніх його запасів на зернозберігаючих і зернопереробних підприємствах усередині країни завдяки високому врожаю зернових і зернобобових культур. У річному вимірі ціни на борошно зросли