Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Статистика зайнятості населення і умови праці

Предмет: 
Тип роботи: 
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

час на відпочинок і проведення заходів з покращення умов праці;

Тфоп – фактичні затрати опреативного часу;

Тноп – нормативні затрати оперативного часу. [7, c.19]

У сфері державного регулювання умов та режимів праці протягом останнього десятиріччя відбулися позитивні зміни. У 1997 році в Україні набув чинності Закон України „Про відпустки”, яким було встановлено державні гарантії права на відпустки, визначено умови, тривалість і порядок їх надання працівникам. У відповідності з цим  Законом збільшено мінімальна тривалість щорічної основної відпустки залежно від галузі з 12-18 робочих до 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, що є мінімальною державною гарантією.  

За участю Науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин  розроблено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, які затверджені наказом Мінпраці від 19 квітня 2006 р. № 138 та Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу (наказ Мінпраці від 4 жовтня 2006 р. № 359). Ці рекомендації використовуються підприємствами, установами, організаціями незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та господарювання, галузевої належності.

Упродовж минулого 10-річчя практично повністю оновлено нормативно-правову базу з питань визначення права на пільги та компенсації працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці. Крім того, протягом минулого року спільно з Інститутом медицини праці АМН України розроблено та затверджено методику оцінки умов праці та факторів виробничого процесу телефоністів міжміського телефонного зв’язку, авіадиспетчерів, машиністів електропоїздів (метрополітену). Ці та низка інших заходів дозволили обгрунтовано реалізувати державні гарантії працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, запобігати прийняттю помилкових рішень під час визначення та підтвердження їх права на пенсію за віком на пільгових умовах, щорічні додаткові відпустки, скорочений робочий тиждень та підвищену оплату праці за роботу в цих умовах, загостренню соціальної напруги в трудових колективах з цього приводу.

Крім того, до Національного класифікатора України ДК 003:2005 "Класифікатор професій” за 10-річний період, відповідно до змін на вітчизняному та міжнародному ринках праці і в освітній сфері, внесено близько 1000 нових професійних назв робіт. На сьогодні Класифікатор професій за своєю структурою більш як на 80,0%, а за змістом – на 70,0% відповідає вимогам Міжнародної стандартної класифікації занять (ISCO-88). Міжнародними експертами його визнано найбільш адаптованим до міжнародних аналогів серед країн-членів Співдружності незалежних держав.

Співвідношення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2000-му (рік, з  якого Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні гарантії” встановлено базовий державний соціальний стандарт – прожитковий мінімум) становило 31,3 відсотка; у 2001 р. – 35,6;  2002 р. – 45,2; 2003 р. – 56,1; 2004 р.– 61,3; 2005 р. – 73,3; 2006 р.– 79,2; а на кінець 2007 року зросте до 81 відсотка. З 1 січня 2009 року, згідно із Законом України від 14 грудня 2006 р.  №466-V „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб”, це співвідношення  сягне 100 відсотків. [10, c.214]

При цьому слід враховувати, що з 1 січня 2006 року змінено структуру мінімальної заробітної плати, - вона забезпечується тепер лише тарифною частиною. Крім того, в Україні запроваджується мінімальна погодинна заробітна плата як соціальна гарантія для працюючих. Відповідно до цього, розроблено проект Закону України „Про внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України „Про оплату праці”, який подано на розгляд  парламенту.

Таблиця 3

Середня заробітна плата за регіонами за місяць у 2007 році в розрахунку на одного штатного працівника, грн. (дані наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у  громадян-підприємців)

*за даними Державного комітету статистики України 

Також, щоб створити умови для зростання реальних грошових доходів населення, особливо сільського, де найбільший відсоток натуроплати, Мінпраці було розроблено, а 21 лютого 2006 року прийнято Верховною Радою України закон про обмеження виплати заробітної плати в натуральній формі 30-ма відсотками.

Триває робота над удосконаленням умов оплати праці та підвищення розміру заробітної плати працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету. Для встановлення оптимальної диференціації тарифних ставок і посадових окладів з урахуванням складності і відповідальності виконуваних робіт з вересня 2005 року здійснено перехід на оплату праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки (ЄТС), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 2002 р. №1298 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”. 

Кабінет Міністрів України затвердив постанову про запровадження  з 1 червня 2007 року другого етапу ЄТС. Це дозволить встановити оптимальну диференціацію в оплаті праці на користь висококваліфікованих працівників, що сприятиме підвищенню мотивації до праці. На третьому етапі, з 2009 року,  передбачається довести розмір мінімальної заробітної плати і, відповідно, розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду ЄТС до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Удосконалення законодавчо-нормативної бази, низка інших заходів позитивно вплинули на динаміку зростання заробітної плати як одного з основних елементів витрат роботодавця на робочу силу. Упродовж 1997 – 2006 років середня заробітна плата зросла

Фото Капча