Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Страховий ринок

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 4. Страховий ринок
 
4.1 Поняття страхового ринку та його структура
4.2 Страхові посередники, та їх роль на страховому ринку
4.3 Стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні
4.4 Сутність маркетингу в страхуванні
 
4.1 Поняття страхового ринку та його структура
 
Страховий ринок - це особливе соціально-економічне середовище, визначена сфера економічних відносин,
де об'єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, а його ознаками є попит і пропозиція на цю послугу.
Основна  задача страхового ринку - забезпечення безперервного процесу суспільного відтворення шляхом
здійснення матеріальної компенсації  постраждалим  в  разі  отримання  ними  шкоди  або  збитку,  в  результаті
непередбачених несприятливих обставин. Страховий ринок розглядають як особливу систему по формуванню і
розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства за допомогою системи організації
грошових відносин, що роблять відповідні послуги.
Страховий ринок має структуру, що складається  з елементів.
До основних елементів страхового ринку відносять страховиків, страхувальників, страхових посередників. Головне місце серед них займають страховики та страхувальники. Іншими учасниками страхових відносин є: застраховані особи, об'єднання страховиків, перестраховики, товариства взаємного страхування, органи державного нагляду за страховою діяльністю, професійні оцінювачі ризиків (андеррайтери, сюрвейєри), професійні оцінювачі збитків (аварійні комісари, аджастери, диспашери).
Крім елементної класифікації, страховий ринок структуризують за інституціональною, територіальною та галузевою ознаками.
Інституціональна структура базується на  розмежуванні  приватної,  публічної і комбінованої  форм власності. Відповідно  до  такого  підходу  розрізняють ринки  акціонерних,  корпоративних,  взаємних  та  державних страхових компаній. В Україні їх діяльність регламентується Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням  вимог  Закону   України   «Про   страхування».  У  територіальному   аспекті виділяють місцевий (регіональний) страховий   ринок,національний   (внутрішній)   і   міжнародний   (зовнішній) страхові   ринки. Розвиток ринкових відносин посилює інтеграційні процеси, що ведуть до включення  національних  страхових ринків  у  світовий.  Прикладом  такої  інтеграції  служить  створення  загальноєвропейського  страхового  ринку країн-членівЄС.
По галузевій  ознаці виділяють  ринки: особистого,  майнового  страхування,  страхування  відповідальності  і страхування економічних ризиків. Кожний з них можна розділити на відособлені сегменти (ринок страхування від нещасливих випадків, ринок страхування домашнього майна і т.д.).
 
4.2 Страхові посередники, та їх роль на страховому ринку
 
Під інфраструктурою страхового ринку розуміють систему посередників, прямо або побічно  здійснюючих на страховому ринку роботу, спрямовану на обслуговування продавців і покупців страхових послуг, тобто страхувальників і страховиків. Посередники можуть виконувати  роботу безпосередньо  пов'язану з  продажем страхових продуктів і обслуговуванням договорів страхування або надавати послуги необхідні як страховикам, так і страхувальникам для здійснення ними іншої не страхової діяльності.
Робота першого напрямку виконується прямими страховими посередниками (страхові агенти і страхові брокери)
- безпосередньо беруть участь у продажі  страхового  продукту  і непрямих страхових  посередників (актуарії,
диспашери, сюрвейори, аварійні комісари) - беруть участь в організації страхової послуги і її використання, але
не в її продажі.
При виконанні роботи другого напрямку посередників називають звичайними або нестраховими, що роблять
консультаційні,  інформаційні,  рекламні,  кредитно-банківські,  фінансові,  валютні,  аудиторські,  нотаріальні,
юридичні, біржові й ін. послуги. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» страхова діяльність в
Україні    може    проводитись    за   участю   страхових    посередників.    Діяльність    страхових    посередників
регламентується            також            Положенням «Про            порядок             провадження             діяльності
страховими посередниками», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від  18 грудня  1996  р.  №
1523. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахувальні брокери та страхові агенти.
Діяльність страхових агентів і страхових брокерів дуже схожа між собою, але їхній юридичний статус чітко
розрізняється.
Страховими брокерами можуть бути юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
Посередницька діяльність страхових та перестрахувальних брокерів здійснюється як виключний вид діяльності і може включати:
-  консультування;
-  експертно-інформаційні послуги;
-роботу,   пов'язану  з   підготовкою,   укладанням   та  виконанням  (супроводом)   договорів  страхування
(перестрахування);
-   інші  посередницькі  послуги  у страхуванні  та  перестрахуванні  за  переліком,  встановленим  Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
До діяльності страхових брокерів застосовують такі обмеження:
-   страховий  брокер  не  може  проводити  інші  види   діяльності,   у  тому   числі   посередницької,   крім посередницької діяльності на страховому ринку;
-  страховий брокер може укладати договори страхування з одним страховиком на суму страхових платежів, що не перевищує 35 % загальної суми страхових платежів за всіма договорами страхування, укладеними цим брокером протягом року;
-   розмір  отримуваних  страховим  брокером  -  юридичною  особою  страхових  платежів  протягом  кожного кварталу не повинен перевищувати розмір сплаченого статутного капіталу страхового брокера;
-  страховий брокер мас право отримувати страхові платежі, якщо він
Фото Капча