Страховий ринок

Маркетинг ґрунтується на таких принципах:

• глибоке вивчення кон'юнктури страхового ринку;

• сегментація страхового ринку (виділення секторів - особисте страхування, майнове страхування і т.п.);

• гнучке оперативне реагування на запити страхувальників інновації (постійне вдосконалення) страхових продуктів у відповідності з вимогами ринку.

Основними завданнями маркетингу у страхуванні є:

•досягнення максимально можливого високого споживання страхових продуктів;

•досягнення максимальної потреби задоволення попиту на страхові продукти;

• пропозиція максимально широкого вибору страхових продуктів;

•максимізація підвищення "якості" життя (середнього рівня споживання, якісне медичне обслуговування)

- якість життя вища, якщо гарантується відшкодування при страхових випадках.

У страхуванні маркетингом займається служба маркетингу.

Завданнями служби маркетингу є:

•збір, обробка і аналіз інформації про страховий ринок, попит на страхові послуги і його конкурентів,

тобто проведення інформаційно-аналітичних досліджень;

•прогнозування кон'юнктури страхового ринку;

•вивчення потенційних можливостей страхових компаній;

•  планування власної ділової стратегії страховика відповідно до кон'юнктури страхового ринку (визначення пріоритетних напрямів і принципів роботи страховика).

Служба маркетингу забезпечує всі структури страховика необхідною та достовірною інформацією, визначає їх діяльність на перспективу. Вона може мати горизонтальну або вертикальну структуру.

Організація маркетингу може здійснюватись за:

видами страхування;

за комплексом страхових послуг;

•за географічним поділом сегментації страхового ринку. Страховий маркетинг охоплює такі функціональні елементи: o  дослідження ринку страхових продуктів;

o  розробку страхових продуктів;

oреалізацію страхових продуктів.

o1. Дослідження ринку страхових продуктів охоплює такі основні  завдання:

oаналіз зовнішнього економічного середовища;

oсегментацію страхового ринку і аналіз (дослідження) різних сегментів ринку;

oаналіз діяльності конкурентів;

oаналіз внутрішніх можливостей страховика;

oрозвиток зв'язків з клієнтами (страхувальниками).

Кінцевою  метою такого  дослідження  є відбір конкретного  сегменту  страхового  ринку,  на  якому  буде працювати страхова компанія, та визначення конкретних видів страхування (страхових продуктів).

Для вивчення попиту може проводитися анкетування страхувальників, спілкування з діловими людьми. На основі зібраної інформації створюється науково-обґрунтована концепція аналізу і обліку попиту вимог страхувальників. Важливим є вивчення попиту на страхові послуги саме в тій місцевості, де передбачається діяльність страхової компанії:  вивчення  соціально-демографічного  складу  страхувальників,  їх  платоспроможності,  економічного середовища,  природного  середовища,  науково-технічного  середовища,  політичного,  культурного  тощо.  У кожному випадку слід орієнтуватись на те чи інше середовище.

Основні принципи сегментації страхового ринку:

по горизонталі - за групами доходів страхувальників;

по вертикалі (страхування за категоріями страхувальників);

за географічними ознаками;

за демографічними ознаками;

за психологічними ознаками;

за соціально-етичною поведінкою і т.п.

Аналіз може охоплювати вивчення таких клієнтурних ринків:

споживчий ринок страхових послуг;

ринок виробників страхових послуг;

ринок проміжкових продавців (страхових посередників);

ринок державного страхування;

ринок недержавного страхування;

•міжнародний  ринок  страхових  продуктів  (в  страховому  бізнесі  існує  міжнародний  поділ  праці,

наприклад, Англія - лідер у страхуванні морських перевезень, Німеччина - у страхуванні майна і будівель і т.п.)

2. Процес розробки страхових продуктів включає такі етапи:

•визначення страхового продукту (назви виду страхування);

•розробку специфікації продукту (умов страхування);

•визначення порядку (процедури) укладення договорів страхування;

•визначення вартості продукту;

•визначення ціни продукту (страхових тарифів);

•           затвердження і отримання дозволу органів державного регулювання страхової діяльності (одержання ліцензії на проведення страхування).

Страхові  продукти  розробляються  самостійно  страховиком,  лише  з  обов'язкових  видів  страхування  умови страхування розробляються КМУ.

Страхові компанії продають на ринку специфічний товар - страхове покриття або страховий захист, за що отримують плату.

Страхові  продукти  мають  своє  специфічне  оформлення,  яке  включає пакет  документів,  що  дозволяють реалізувати відносини щодо створення і продажу страхової послуги, а також щодо організації страхового захисту споживача.

Основними частинами страхового продукту є:

умови страхування;

договір страхування;

страховий поліс (страхове свідоцтво);

таблиця тарифів;

o  пам'ятка страхувальнику.

Додаткові складові частини страхового продукту:

маркетинговий етюд (завдання на розробку);

технологічна карта продажу і пам'ятка агентсько-брокерської мережі;

розрахунок нетто-премій і рекомендації щодо навантаження;

кошторис рекламної компанії;

опис актуарних розрахунків.

Еталонний страховий продукт - зшиті всі вищевказані документи - у вітчизняній страховій практиці отримав назву правил  страхування,  а  в  закордонній  практиці  страхового  полісу.  Вимоги  до  Правил  страхування викладені в Законі України "Про страхування" (2001 р.) -див. ст. 15, ст. 16.

3. Механізм реалізації страхових продуктів охоплює: безпосередній продаж страховими компаніями, продаж через страхових посередників, а також через альтернативну мережу, до якої належать банки, туристичні фірми, агентства нерухомості тощо. Процес продажу страхових продуктів визначається як аквізиція, а діяльність страхових посередників як аквізиційна діяльність.

Так, в Італії та Франції до 50 % страхових полісів розповсюджують банки. У Великобританії 50% контрактів із клієнтами укладається через телефонну мережу, в Німеччині 80% контрактів укладають службовці філіалів та представництв страховика, 13% – маклери та посередники, а безпосередньо страховики – тільки 12%. У системі ринкових відносин реклама є невід'ємним елементом цих відносин, за допомогою якого пропонується той чи інший  товар.  Найголовніша  характеристика  рекламної  компанії  -  її  ефективність.  Серед  критеріїв ефективності реклами страхових послуг виділяють такі напрямки:

1) ступінь відповідності образу, що його рекламодавець має намір створити стосовно свого товару;  2)

доступність аудиторії, якій призначається ця реклама;

3) схожість із думкою аудиторії може згубно позначитися на ефективності реклами;

4) правдивість – нічого не перебільшувати;  5) оригінальність з додержанням важливого балансу: реклама

має залишити в аудиторії враження про продукт, а не про власну оригінальність;

6) розпізнання: ті, кому призначена реклама, мають установити її зв'язок з продуктом, що рекламується;

7) комплексність: усі частини реклами мають бути пов'язані одна з одною, а також із рештою дій,

підпорядкованих рекламній меті;

8) своєчасність: можна використовувати рекламу та її ідею доти, доки вона лишається дієвою та не

набридла.

 

 

1. Надати загальну характеристику страховому ринку.

2. Що утворює інфраструктура страхового ринку?

3. Дати визначення та перечислити характерні признаки прямих страхових посередників.

4. На базі яких законодавчих актів створювався страховий ринок на Україні?

5. Чим відрізняються права і обов'язки страхового агента і страхового брокера ?

6. Надати характеристику маркетингу в страхуванні.

7. Джерела надходження інформації для маркетингового дослідження.

8. В чому полягають головні особливості страхового продукту як товару ?

9. Перерахувати основні принципи та напрямки розповсюдження страхових продуктів.

10. Які основні тенденції в розвитку сучасних страхових ринків ?

11. Визначити особливості формування національного страхового ринку.

12. Система формування страхового ринку.

13. Вплив зовнішнього середовища на стан розвитку страхування.

14. Принцип розвитку національного страхового ринку.

 

 

Завдання 1 (Ситуаційна вправа)

Провести опитування стосовно оцінки перспектив розвитку страхового ринку.

Перед групою респондентів було поставлено такі питання:

1. Як Ви вважаєте, чи вплине збільшення статутного фонду страхових компаній на їх фінансовий стан?

1.1. Якщо так, — то яким чином? Якщо ні — чому?

2. Чи є перспективним зниження втручання держави у регулювання страхової діяльності?

2.1. До яких наслідків це призведе?

3. Чи можна обмежувати інвестиційну діяльність страхових компаній? Чому?

4. Чи є досконалою система перестрахування в Україні?

5. Як вплине зняття обмежень у Законі «Про страхування» на присутність іноземного капіталу в українських страхових компаніях?

6. Чи є необхідним виключення з бази оподатковування фізичних осіб витрат на сплату страхових платежів, а також одержання ними страхових виплат (страхових сум)? Чому?

7. Чи можна вважати законодавчу базу страхового ринку України повною і досконалою?

8. У чому Ви вбачаєте перспективу розвитку: у пропозиції стандартних продуктів на страховому ринку чи в пошуку нових рішень? Проаналізувати відповіді респондентів. Порівняти результати власного опитування із виконаним, опис висновків якого наведений  за текстом. Встановити спільне та відмінне у відповідях різних груп  респондентів.

 

 

Провести опитування стосовно оцінки розвитку страхового ринку

1. Скільки назв українських страхових компаній Ви можете перерахувати?

а) До 5;

б) від 5 до 10;

в) більше 10.

2. Чи користувалися Ви цілеспрямовано послугами страхових компаній?

Якщо так, то з яких видів страхування? Можливий вибір декількох варіантів відповіді.

а) Ні;

б) страхування життя;

в) добровільне страхування відповідальності;

г) добровільне майнове страхування;

д) медичне страхування.

3.Вважаєте   Ви,щострахування   відповідальностівласниківавтотранспортнихзасобівповиннобути обов'язковим?

а) Так;

б) ні.

4. Як Ви ставитесь до практики співстрахування?

а) Позитивно, воно дозволяє розділити ризики між страховиками;

б) нейтрально;

в) негативно, тому що співстрахування — більш заплутана технологія страхування.

5. Як Ви вважаєте, який вид страхування є найбільш перспективним в Україні?

а) Страхування життя;

б) добровільне страхування відповідальності;

в) добровільне майнове страхування;

г) обов'язкові види страхування;

д) медичне страхування.

6. Що, на Вашу думку, заважає українським страховикам розвиватися?

а) Недосконале законодавство;

б) незначні обсяги страхових резервів;

в) недостатня інформованість споживачів страхових послуг;

г) інертність мислення українських споживачів.

7. Наскільки, на Вашу думку, розвиток українських страховиків відповідає потребам?

а) Розвинуто слабше необхідного;

б) відповідає потребам;

в) ринок перенасичений страховими компаніями.

8. Чи необхідні обов'язкові види страхування українському споживачу''

а) Так, це необхідний елемент страхового ринку;

б) так, якщо його проводити на основі державного забезпечення;

в) ні, кожен повинен самостійно приймати рішення про страхування.

9. Як Ви вважаєте, чи сприяє розвитку страхового ринку передбачена законодавством можливість розміщувати страхові резерви в низько ліквідні активи? *

а) Так, тому що дозволяє збільшити обсяги резервів;

б) ні, тому що низько ліквідні активи не дають можливості страховику в короткі строки їх реалізувати.

10. Чи сприяє, на Вашу думку, розвитку українського страхового ринку відкритість його для іноземних страховиків?

а) Так, тому що це не заважає розвитку національних компаній;

б) ні, тому що іноземні страховики надають більш широкий спектр страхових послуг.

Порівняти результати власного опитування із виконаним.

Встановити спільне та відмінне у відповідях. Зробити висновки.