Стратегічний потенціал компанії та його розвиток

2) світовий стандарт;

3) національне лідерство;

4) національний стандарт;

5) галузеве лідерство;

6) галузевий стандарт;

7) пороговий рівень.

Якщо підприємство перебуває нижче за пороговий рівень, то його потенціал вважається зовсім не конкурентоспроможним. Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства в зарубіжному бізнесі використовуються різноманітні методи.

За напрямком формування інформаційної бази можна виділити критеріальні та експертні методи оцінки:

• критеріальні методи за інформаційну базу беруть абсолютні (натуральні або вартісні) значення ключових показників. За належного інформаційного забезпечення ці методи є найточнішими;

• експертні методи прості у використанні, не потребують збирання повної інформації про конкурентів, оскільки базуються на думці досвідчених фахівців. Проте перевага таких методів є водночас і їхнім недоліком, бо іноді суб'єктивізм експертів може спотворювати результати оцінки.

За способом відображення кінцевих результатів виокремлюють графічні, математичні та логістичні методи оцінки:

• графічні методи забезпечують найвищий рівень сприйняття кінцевих результатів оцінки, інтерпретованих у графічних об'єктах (рисунках, графіках, діаграмах та ін.) ;

• математичні методи базуються на факторних моделях оцінки, які полягають у розрахунку одного (інтегрального) показника або кількох цифрових значень показників, за якими формується остаточна оцінка. Ці методи вважають найточнішими, хоч іноді вони потребують обтяжливих математичних обчислень, тобто спеціальної підготовки працівників;

• логістичні методи є алгоритмізованими методами оцінки, які базуються на логічних припущеннях.

За можливістю розробки управлінських рішень існують одномоментні та стратегічні методи оцінки:

• одномоментні методи – це, по суті, статичні методи тому, що оцінюють тільки фактичний стан справ, не забезпечуючи можливості розроблення заходів на перспективу;

• стратегічні методи уможливлюють не тільки оцінку стану конкурентоспроможності потенціалу підприємства на конкретну дату, а й розроблення стратегічних заходів з поліпшення цього потенціалу.

За способом оцінки виділяють індикаторні та матричні методи:

• індикаторні методи – вони ґрунтуються на використанні системи індикаторів, за допомогою якої проводиться оцінка конкурентоспроможності потенціалу підприємства (фірми) і національної економіки в цілому. Під індикатором розуміють сукупність характеристик, які дають змогу у формалізованому вигляді описати стан параметрів того чи іншого об'єкта, що досліджується, і на цій підставі сформулювати рекомендації з підвищення результативності функціонування об'єкта;

• матричні методи – в основу цих методів покладено ідею розгляду процесів конкуренції в їх взаємозалежності та динаміці. Використовуючи матричні методи, управлінці мають змогу оцінити рівень конкурентоспроможності потенціалу не тільки свого підприємства, а й найближчих конкурентів, що допоможе розробити стратегію поведінки на ринку.

Доцільним є розгляд етапів формування стратегічного потенціалу підприємства в умовах нестійкого зовнішнього середовища:

• зменшення впливу на діяльність підприємства політичних факторів, які є джерелом невизначеності;

• збільшення впливу ринкових факторів, що безпосередньо впливають на ефективність роботи підприємства й аналіз яких дозволяє його керівництву уточнити стратегію і зміцнити позиції на ринку;

• постійний контроль за технологічним середовищем, з метою ідентифікації змін;

• аналіз факторів конкуренції, що дозволяє керівництву здійснювати постійний контроль за діями конкурентів;

• важливу роль відіграють соціальні фактори, що включають такі показники, як зміна суспільних цінностей, настанови, відносини, сподівання, інтерес;

• державний вплив, коли держава завжди виконує визначені економічні функції і встановлює систему нормативних актів, що регулюють діяльність суб'єктів ринку.

В такому випадку аналіз зовнішнього середовища дозволяє сформувати перелік загроз, які можуть вплинути на діяльність підприємства в цілому.

 

 

Умовою розвитку кожного суб'єкта господарювання є його стратегічний потенціал. Усвідомлення його сутності як процесу, що визначає послідовність дій підприємства щодо розробки й реалізації стратегій, як інструмента тривалої життєдіяльності підприємства в сучасних економічних умовах зумовлює дослідження поняття “стратегічний потенціал”. Такий потенціал виступає як основа якісного та послідовного стратегічного управління підприємством. Стратегічний потенціал розглядається як перспективне об’єднання організованих ресурсів і можливостей, що характеризуються цільовою спрямованістю.

Реальне ринкове середовище характеризується крайньою нестабільністю і непередбачуваністю подій, недостатньо ефективним економічним законодавством, відсутністю розвиненої інфраструктури. Ці та інші фактори роблять неможливе нормальне функціонування українських підприємств. Для покращення ситуації необхідно сформувати більш стабільні і сприятливі умови, що забезпечать підприємствам досягнення визначених ними довгострокових цілей свого розвитку. Визначальною умовою, є формування стратегічного потенціалу підприємства.

Усвідомлення його сутності як процесу, що визначає послідовність дій підприємства щодо розробки й реалізації стратегій, як інструмента тривалої життєдіяльності підприємства в сучасних економічних умовах зумовлює його дослідження. Такий потенціал виступає як основа якісного та послідовного стратегічного управління підприємством.

Cтратегічне планування – набір дій та рішень керівника організацією в наступних напрямках:

Визначення стратегічних цілей

Вибір стратегії для досягнення цих цілей

Контроль за реалізацією стратегії

Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства в зарубіжному бізнесі використовуються такі методи:

-За напрямком формування інформаційної бази можна виділити критеріальні та експертні методи оцінки.

-За способом відображення кінцевих результатів виокремлюють графічні, математичні та логістичні методи оцінки.

-За можливістю розробки управлінських рішень існують одномоментні та стратегічні методи оцінки.

-За способом оцінки виділяють індикаторні та матричні методи.

 

 

Бородин А. Этапы формирования стратегического потенциала предприятия // Проблемы теории и практики управления – 2003. – №6. – С. 96 – 100.

Герасимчук В. Г. Стратегія управління підприємством. Київ-2000.

Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник. / За ред. Й. М. Петровича. 3-тє вид., випр. – К. : Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 405 с.

Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного. – К. : КНЕУ, 2001. -С. 95-110.

Ігнатьєва І. А. Методичні аспекти управління стратегічним потенціалом підприємства. //Проблеми виробництва – 2005. – №1. – С. 8-12.

Микитенко В. В., Ігнатієва І. А. Діагностика стратегічного потенціалу підприємства // Вісник економічної науки України. – 2005. – № 2. – с. 77-80.

Оберемчук В. Ф. Стратегія підприємства. Київ-2000.

Обер-Крие Дж. Управление предприятием. – М. : Бизнес-Информ, 1998. – 256с.

Отенко И. П. Потенциал предприятия и его виды – Науковий віник Полтавського університету споживчої кооперації України. – 2001. – № 4. – с. 19-20.

Отенко И. П. Стратегическое управление потенциалом предприятия. Научное издание. – Харьков: Изд. ХНЭУ, 2006. – 256 с.

Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. /Під ред. С. Ф. Покропивного, К: КНЕУ, 1998, С. 24

Покропивний С. Ф. Підприємство: стратегія, організація, ефективність. Київ-1998.

Романовська Ю. А. Формування організаційно-економічного механізму створення стратегічного потенціалу підприємств легкої промисловості. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – Економіка, організація і управління підприємствами. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2006.

Сатуріна С. Визначення місця стратегічного потенціалу в управлінні підприємством // Економіст – 2007. – №2. – С. 45-47.

Стадник В. В. Менеджмент. Навч. посібник. – К. : Академвидав, 2003. – 464 с.

Стратегический менеджмент: Учебное пособие / Володькина Марина Владиславовна – Киев: Знання, 2004. – 150 с.

Стратегічний менеджмент: Навчально-методичний посібник / Галушка Зоя Іванівна, Комарницький Іван Федорович; МОН. – Чернівці: Рута, 2006. – 248 с.

Тряпухин А., Коган А. Стратегические приоритеты предприятия // Ресурсы, информация, снабжение, конкуренция – 2004. – №2. – С. 4-11.

Управління стратегічним потенціалом підприємства аптечної торгівлі Автореф. дис.... канд. екон. наук. : 08. 06. 01 / П. О. Шаповалов; Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – Донецьк, 2006. – 18 с.

Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексюк О. І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. Посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – С. 168-195.