Строки досудового розслідування: порядок обчислення та продовження

У науковій літературі сьогодні особливу увагу приділено новим процесуальним механізмам здійснення кримінального провадження. Перш за все, це пов’язано з тим, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України закріпив ряд нових інститутів. Так, найбільш суттєвих змін У КПК України зазнав початок досудового розслідування. Адже враховуючи сталу тенденцію в країні до збільшення кількості зареєстрованих заяв і повідомлень про злочини (у 2000 р. – 1, 8335 млн. ; у 2004 – 2, 6296; у 2008 – 2, 8743; у 2010 – 3, 1124; у 2011 – 3, 3465) та передбачений законодавством перерозподіл підслідності злочинів, що призвів до суттєвого зростання рівня навантаження на слідчих органів внутрішніх справ (вони здійснюють провадження майже у 95% кримінальних справ), питання належного законодавчого забезпечення початку досудового слідства набуває особливого значення. Оперативне реагування на зазначені звернення громадян здійснюється в усіх випадках, однак лише по 30% заяв та повідомлень містять достатні дані про вчинення злочину й, відповідно, по них здійснюється повноцінне розслідування. По інших же 70%, які не містять подібних відомостей, приймається рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Саме тому, важливою новелою нового Кримінального процесуального кодексу України є положення щодо відмови від інституту порушення кримінальної справи. За таких умов громадяни матимуть змогу реалізувати право на захист своїх інтересів відразу після надходження заяви чи повідомлення про злочин. Зазначене виключить «конфлікти» між працівниками правоохоронних органів та громадянами, оскільки кожна заява, кожне повідомлення громадянина буде розглянуте та, відповідно, буде прийнято рішення щодо них.

Мета даної курсової роботи – аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України щодо строків досудового розслідування.

Дана мета зумовила вирішення наступних завдань:

• висвітлити поняття процесуальних строків;
• розкрити особливості встановлення процесуальних строків прокурором, слідчим суддею, судом та особливості обчислення процесуальних строків;
• проаналізувати встановлені строки досудового розслідування;
• розглянути прядок продовження строку досудового розслідування;
• розкрити особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків.

Об’єктом дослідження є строки досудового розслідування.

Предмет дослідження – положення Кримінального процесуального кодексу України, що регулюють строки досудового розслідування.

Процесуальні строки – це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням Кримінального процесуального кодексу [2].

Процесуальні строки у кримінальному провадженні – це проміжки часу встановлені на основі Конституції України [1] та міжнародно-правових документів кримінальним процесуальним законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею, судом, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані чи мають право приймати процесуальні рішення або вчиняти процесуальні дії.

Коментована стаття (219 КПК) визначає коло осіб – це учасники кримінального провадження, які зобов’язані чи мають право приймати процесуальні рішення або вчиняти процесуальні дії.

До учасників кримінального провадження належать: сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник (п. 25 ч. 2 ст. 3 КПК) [2].

Законодавець визначає, що процесуальні рішення приймаються лише учасниками кримінального провадження-органами досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею, судом (ч. 1 ст. 110 КПК), але не розкриває поняття процесуальних дій.

Здійснювати процесуальні дії можуть усі учасники кримінального провадження, дотримуючись визначених законом процесуальних строків.

Під час кримінального провадження повинна бути дотримана як одна із засад розумність строків кримінального провадження (ч. 1 ст. 28 КПК) [2]. Кожна процесуальна дія або сукупність дій повинні бути виконані без зволікань і в розумні строки, які не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання для відповідних процесуальних дій. Критерії розумних строків наведено у ст. 28 КПК. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

• складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
• поведінка учасників кримінального провадження;
• спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень [2].

Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кримінальним процесуальним кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття