Строки досудового розслідування: порядок обчислення та продовження

Слідчий зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів:

• проект рішення про закриття кримінального провадження;
• проект клопотання про звільнення особи віл кримінальної відповідальності;
• обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
• клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України..

У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити процесуальні документи, передбачені частиною статті 301 КПК [2].

Прокурор зобов’язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:

• прийняти рішення про закриття кримінального провадження;
• звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи віл кримінальної відповідальності;
• звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
• подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.

Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом.

Обов’язок слідчого подати на затвердження прокурору процесуальний документ про закінчення дізнання у найкоротший строк обумовлений дією у кримінальному провадженні засади розумності строків (ст. 28 КПК) [2].

Статтею передбачено два процесуальних строки: для слідчого – до двадцяти п’яти днів для подання ним прокурору на затвердження одного із процесуальних документів, передбачених ч. 2; для прокурора – до тридцяти днів для прийняття одного із рішень, регламентованих ч. 3. Отже, прокурор має у своєму розпорядженні п’ять днів для прийняття відповідного процесуального рішення.

Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального проступку, вправі звернутися до уповноваженого прокурора (уповноваженим прокурором є районний (міський) або інший прирівняний до нього прокурор (ч. 1 ст. 294 КПК) з клопотанням про продовження строку до двох місяців. Якщо прокурор задовольняє клопотання, то він визначає новий строк досудового розслідування, який повинен бути найкоротшим і в той же час достатнім для потреб досудового розслідування (ч. 2 ст. 296 КПК) [2]. Встановлюючи новий строк, уповноважений прокурор повинен враховувати, що цей строк не повинен перевищувати двох місяців і що слідчий повинен мати можливість за п’ять днів до закінчення цього граничного строку чи визначеного ним іншого строку подати на затвердження процесуальні документи у порядку ч. 2 статті 301 КПК.

Проектом рішення про закриття кримінального провадження, про яке йдеться у п. 1 ч. 2 статті 301 КПК, є проект постанови про закриття кримінального провадження. Обов’язок слідчого подати прокурору лише проект рішення (постанови) обумовлений регламентованим у ч. 3 статті обов’язком саме прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

Оскільки під час досудового розслідування кримінальних проступків мають враховуватися статті гл. 25 КПК, то правило про те, що слідчий вправі самостійно прийняти рішення про закриття провадження у разі відсутності події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК), відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК), набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК), не діє [2].

Клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направляється до суду у всіх випадках прокурором (ст. 287 КПК). Тому слідчий у разі наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності складає лише проект такого клопотання і подає його прокурору.

Обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру за результатами дізнання складається слідчим і затверджується прокурором у порядку, встановленому статтями 291- 293 КПК. Складаючи клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, слідчий має керуватися ще й ч. 5 ст. 499 та ст. 497 КПК, а клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру – ст. 511 КПК [2].

Рішення прокурора про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру узгоджується із п. 8 розд. 2 Рекомендації № 6R (87) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення кримінального правосуддя» – спрощена процедура не повинна посягати на право підозрюваного про направлення його кримінальної справи до судового органу.

Обвинувальний акт, що складається за результатами дізнання, може бути двох видів: перший направляється до суду з реєстром матеріалів досудового розслідування в поряду ст. 291 КПК; другий направляється до суду з клопотанням прокурора про розгляд акта у спрощеному провадженні (ст. 302 КПК).

Клопотання про продовження строку складається слідчим, якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку протягом одного місяця (ч. 1 ст. 294 КПК) [2].

Питання, досліджені у курсовій роботі, дали змогу зробити деякі висновки.

За КПК строки досудового розслідування є досить стислими, проте розпочинаються вони не з моменту отримання повідомлення про злочин і початку розслідування (на сьогодні це момент винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи), а з моменту визнання особи підозрюваною чи висунення їй обвинувачення, тобто з часу фактичного обмеження прав та свобод особи у зв’язку із кримінальним провадженням. Такий підхід дозволяє суттєво зменшити випадки порушення права людини на розумний строк розгляду її справи та сприятиме посиленню дисципліни осіб, які проводять досудове розслідування.

Досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з’єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування – до трьох місяців. В особливо складних справах строк досудового слідства, встановлений ч. 1 ст. 219 КПК, може бути продовжено прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого – до шести місяців. Далі продовжувати строк досудового слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний прокурор України або його заступники. При поверненні судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах. Дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсягу, в якому вони визнають можливим.

Позитивним кроком у реформуванні кримінально-процесуального законодавства є введення КПК України обмежень у строках здійснення досудового розслідування, в т. ч. і дізнання по кримінальних проступках. Зокрема, слідчий зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати прокурору на затвердження документи, що свідчать про закінчення дізнання щодо кримінального проступку. У разі виникнення необхідності його продовження, законодавець наділяє правоохоронні органи можливістю протягом двох місяців збирати, перевіряти та оцінювати докази з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13. 04. 2012 р.
3. Кодекс законів про працю України від 10. 12. 1971 р. Редакція станом на 09. 12. 2012 р.
4. Вапнярчук В. В. Проблеми організації досудового слідства (Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України / Матеріали наук- практич. конф.) – Харків, 2009. – 22 с.
5. Досудове слідство: проблеми і пошуки // Юридичний вісник України. – 2008. -№47. -С. 12-18
6. Коваленко Є. Г., Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Підручник. – 2-е вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 712 с.
7. Кримінальний процесаульний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред. В. Я. Тація. – К., 2012. – 938 с.
8. Кримінальне процесуальне право України: [навчальний посібник] / За редакцією професорів В. Г. Гончаренка та В. А. Колесника. – К. : Юстиніан, 2014. – 576 с.
9. Кримінальний процес в питаннях і відповідях: Загальна і Особлива частини: навч. посіб. /Л. Д. Удалова, В. В. Рожнова, Д. О. Савицький, О. Ю. Хабло. – 3-тє вид., доповн. і переробл. – К. : Скіф, 2013. – 256 с.
10. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Відп. ред. : С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. – Х. : Одіссей, 2013. – 1104 с.
11. Михеєнко М. М., Hop В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. ; Либідь, 2009. – 536 с.
12. Назаров В. В., Омельяненко Г. М. Кримінальний процес України: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К. : Атіка, 2007. – 584 с.
13. Слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні [навч. наочн. посіб. у схемах і таблицях] / О. А. Осауленко, А. В. Самодін, Г. М. Степанова та ін. – К. : «Центр учбової літератури», 2015. – 140 с.
14. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 576 с.
15. Удалова Л. Д. Кримінальний процес. Загальна частина (альбом схем) навч. посібн. / Л. Д. Удалова, В. В. Рожнова, Д. П. Письменний. – К. : Центр учбової літератури, 2014. – 144 с.
16. Удалова Л. Д. Кримінальний процес. Особлива частина (альбом схем) навч. посібн. / Л. Д. Удалова, Д. О. Савицький, О. Є. Омельченко та ін. – К. : Центр учбової літератури, 2015. – 224 с.
17. Удалова Л. Д. Засада недоторканості житла чи іншого володіння особи у досудовому кримінальному провадженні / Л. Д. Удалова, О. В. Білоус. – Київ: КНТ, 2015. – 180 с.