Структура групи організацій Світового банку та характер їх діяльності

 проведення ефективної податкової політики, яка сприяє розвитку інвестування й підприємництва та забезпечує збір податків для покриття державних видатків;

 стабілізації грошового обігу, що передбачає проведення девальвації, а в окремих випадках — грошових реформ;

 забезпечення максимального використання ринкових механізмів конкуренції як засобу підвищення конкурентоспроможності економіки, скасування контролю за цінами та заробітною платою, вільного доступу на внутрішній ринок і конкуренції з боку імпорту;

 здійснення структурної перебудови економіки як основи довгострокового розвитку, включаючи роздержавлення промислових підприємств, розвитку експортних галузей за рахунок податкових стимулів і девальвації, що підвищує ефективність експорту, сприяння припливу прямих іноземних інвестицій шляхом зниження рівня оподаткування і надання гарантій на вивіз прибутків;

 забезпечення стабільності політичної влади, оскільки зміна влади тягне за собою передачу зовнішніх зобов'язань, включаючи державні позики.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) — кредитна організація, що була заснована центральними банками Бельгії, Великої Британії, Італії, Франції, Німеччини та Японії (а також групою банків США) з метою проведення спільних фінансових операций на світовому ринку, розробки нормативів та консультацій із фінансових проблем задля забезпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій.

Акціонерами БМР стали банки та приватні особи понад 30 країн. БМР було засновано 1930 р. Штаб-квартира розташована в Базелі (Швейцарія). Розрахунки з акціонерами здійснюються в золотих швейцарських франках, дивіденди виплачуються щорічно в доларах США за курсом валютного ринку в Цюріху.

Головним органом управління БМР є Загальні збори керівників центральних банків країн-акціонерів БМР. Фізичні та юридичні особи — держателі акцій БМР — не мають права брати участі у зборах. Загальні збори відбуваються зазвичай раз на рік для затвердження доповіді про діяльність банку, його балансу, розрахунків про доходи та збитки.

Специфікою БМР є конфіденційний характер його діяльності, що визначає місце БМР як допоміжної структури МВФ та МБРР, з якими вщ має тісні зв'язки. Крім того, БМР — провідний інформаційно-дослідний центр. Його річні звіти — авторитетні економічні видання.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) — регіональний міждержавний банк з довготермінового кредитування країн Центральної та Східної Європи. Цю фінансову установу було створено 1991 р. Штаб-квартира розташована в Лондоні (Велика Британія).

Акціонерами ЄБРР виступають 60 країн та дві міжнародні організації. Члени ЄБРР відповідно до встановлених квот зобов'язані викупляти акції банку.

Структуру ЄБРР становлять Рада керуючих., Рада директорів, президент, а також інші посадові особи та співробітники.

ЄБРР є найбільшим інвестором у Східній Європі, але крім інвестування власних коштів, залучає значні обсяги прямих іноземних інвестицій. ЄБРР здійснює проектне фінансування банків, підприємств і компаній, працює з державними компаніями з метою підтримки процесів приватизації і структурної реорганізації. 

Статут ЄБРР передбачає його діяльність тільки в тих країнах, що дотримуються принципів демократії. Питання охорони довкілля є важливим елементом системи корпоративного управління й фігурує в усіх інвестиційних операціях ЄБРР.

При здійсненні інвестиційних операцій головними завданнями ЄБРР є:

 сприяння розвитку ринкової економіки;

 зменшення ризиків для приватних інвесторів;

 застосування раціональних принципів ведення банківської діяльності;

 проведення структурних і галузевих реформ;

 розвиток конкуренції, приватизації і підприємництва;

 зміцнення фінансових організацій і правових систем;

 розвиток необхідної інфраструктури для підтримки приватного сектора;

 запровадження системи корпоративного управління.

 

 

До 2008 року співробітництво України з Світовим банком здійснювалося в рамках прийнятої банком в жовтні 2003 року Стратегії з питань допомоги Україні на період 2004-2007 років. Ця Стратегія враховувала пріоритетні завдання Уряду України, відображені в його програмних документах, і ґрунтувалася на широкому колі потреб і думок громадянського суспільства в Україні.

Головним завданням Стратегії допомоги Україні на період 2004-2007 років було підтримати європейський курс України, надалі сприяючи її інституційному розвитку, що стимулюватиме створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності, та ширше залучення громадськості до роботи органів влади, а також своєчасне реагування владних структур на потреби населення. У цій стратегії також велика увага приділялася необхідності формування європейських прагнень як згори – за допомогою реформування інституцій та політики, так і знизу – шляхом зміцнення підвалин громадянського суспільства та відповідного посилення підзвітності посадових осіб державних органів влади.

У грудні 2007 року Світовим банком було затверджено нову стратегію «Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 pp.». Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг в сфері охорони здоров’я та освіти. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги.

У рамках Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 мільярдів доларів США протягом чотирьох років. Головні програми нової Стратегії передбачають низку механізмів, включаючи інвестиційне кредитування та позики на структурну перебудову, а також аналітично-дорадчу допомогу в рамках програми реформ Уряду. Основними секторами впровадження Стратегії партнерства є: муніципальна інфраструктура, енергетичний сектор, земельна реформа, державні фінанси, державний сектор, управління соціальним страхуванням, охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища, доступ до якісної середньої освіти.

З метою розвитку державного