Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

української мови.

Джерельною базою наукової роботи слугували загальномовні словники української мови (тлумачні, перекладні, словники іншомовних слів). Для встановлення часових меж зміни стилістичного статусу слів обрано етапні кодифікаційні праці ХХ ст., а також окремі словники початку ХХІ ст.: Російсько-український словник / Відп. ред. П. Мустяца. – К.: Видавництво АН УРСР, 1937. – РУС-37; Російсько-український словник / Гол. ред. М. Калинович. – К.: Видавництво АН УРСР, 1948. – РУС-48; Російсько-український словник. – Т. 1 – 3. – К.: Видавництво АН УРСР, 1968. – РУС-68; Словник української мови / І. Білодід (гол. ред.) та ін. – Т. 1 – 11. – К.: Наук. думка, 1970 – 1980. – СУМ; Російсько-український словник / Уклад.: Д. Ганич, І. Олійник. – К.: Рад. школа, 1979. – РУС-79; Словник іншомовних слів / За ред. О. Мельничука. – Вид. друге, випр. і доп. – К.: Головна редакція УРЕ, 1985. – СІС-85; Словник іншомовних слів / Укл. Л. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – СІС-2000-П; Словник іншомовних слів / Уклад.: С. Морозов, Л. Шкарапута. – К.: Наук. думка, 2000. – СІС-2000-МШ; Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і гол. ред. В. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – ВТС-2004. Укладена картотека стилістичних транспозитів налічує близько 3 тисяч лексичних одиниць.
Методи дослідження. Мета дисертації та специфіка досліджуваного предмета зумовили потребу комплексного використання методів: зіставного аналізу – для порівняння реєстрів словників; методу лексикографічних зрізів – для параметризації семантико-стилістичних процесів; методу компонентного аналізу – для з’ясування специфіки семантичної структури стилістично транспонованих термінів; описового методу – для характеристики зібраного фактичного матеріалу; методу анкетування – для виявлення особливостей реалізації термінолексем у мовній практиці соціуму; методу кількісного аналізу – для визначення квантитативних характеристик досліджуваних явищ. 
Наукова новизна одержаних результатів полягає в запропонованому аспекті вивчення стилістичної транспозиції термінологічної лексики; уперше в українському мовознавстві шляхом суцільної вибірки реєстрів найважливіших загальномовних словників української мови ХХ – початку ХХІ ст. сформовано корпус терміноодиниць, що зазнали стилістичної переорієнтації; виділено лексико-тематичні групи стилістичних транс- позитів; визначено хронологічні параметри зміни їх стилістичного статусу; виявлено типи ускладнення семантики стилістично переорієнтованих термінів і представлено класифікацію видів їх семантичної структури; укладено перелік слів із неадекватно кодифікованим стилістичним статусом; встановлено залежність стилістичної транспозиції від соціолінгвальних характеристик.
Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні процесу стилістичної транспозиції термінологічної лексики в сучасній українській літературній мові, що зумовлює зміни лексичних норм, відбиті в лексикографічних працях (зокрема – зафіксовану термінологічну позначку лексеми чи лексико-семантичного варіанта (далі ЛСВ). Висновки виконаного дослідження сприятимуть глибшому пізнанню взаємодії стилістичних і семантичних процесів у літературній мові, виявленню залежності реалізації літературних норм від соціолінгвальних параметрів. Дисертація розвиває положення сучасної стилістики, лексикології, лексикографії і лінгвопрагматики.
Практичну цінність результатів дослідження вбачаємо у тому, що вони можуть бути використані в сучасній лексикографії (для адекватного представлення терміноодиниць у загальномовних словниках різних типів). Матеріали дисертації знайдуть застосування у викладанні лексикології, стилістики, культури мови на філологічних факультетах. Систематизовані й узагальнені лінгвальні факти слугуватимуть основою для розроблення спецкурсів, написання підручників і посібників для вищих навчальних закладів. 
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження викладено в доповідях на щорічних звітних наукових конференціях викладачів кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2004, 2005, 2006 рр.). Матеріали дослідження висвітлювались у виступах на Міжнародній науковій конференції “Проблеми загальномовної та ареальної семантики” (Луганськ, 2005), Міжнародному конгресі “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі” (Київ, 2005), Міжнародній науковій конференції “Лінгвалізація світу: теоретичний і методичний аспекти” (Черкаси, 2006), XV Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” (Київ, 2006), 9-ій Міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології СловоСвіт 2006” (Львів, 2006), Всеукраїнській науковій конференції “Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку (до 100-річчя від дня народження професора С. Самійленка)” (Запоріжжя, 2006).
Публікації. Основний зміст роботи викладено у 9 одноосібних публікаціях, серед яких 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (280 позицій) і додатків. У праці подано 34 рисунки і 15 таблиць. Обсяг основного тексту – 199 сторінок. Повний обсяг роботи – 275 сторінок.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено джерельну базу, наукову новизну роботи, окреслено теоретичне і практичне значення одержаних результатів і представлено форми їх апробації. 
У першому розділі “Теоретичні засади вивчення процесу стилістичної транспозиції лексики” схарактеризовано іманентні ознаки загальнолітературної і термінологічної норми; проаналізовано особливості вивчення процесу стилістичної транспозиції термінолексем у сучасному мовознавстві; обґрунтовано вибір кодифікаційної практики як джерельного матеріалу для дослідження зміни стилістичного статусу лексичних одиниць у синхронії та діахронії.
Засадничим для нашого дослідження є поняття мовної норми. З огляду на статус української термінології як специфічної підсистеми в складі лексико-семантичної системи літературної мови очевидним є взаємозв’язок термінологічної норми і норми загальнолітературної. Ця діалектична єдність реалізовується у спільній для них категорії літературної мови, однією з головних ознак якої є наявність спектра функціональних стилів. Функціональні стилі української
Фото Капча