Суб’єкти цивільного права

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Порядок та умови державної реєстрації всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, регламентовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2004 р. Водночас, особливості державної реєстрації професійних спілок, благодійних організацій, політичних партій, банків, кредитних спілок, бірж установлені спеціальним законодавством.

Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного підпорядкування або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцем знаходження юридичної особи.

Висновок

Дослідивши тему курсової роботи, я дійшла до висновків, які виклала нижче. Отже, Значення, місце та сприйняття суспільством поняття «фізична особа» за останнє десятиріччя наповнилось більш глибоким змістом, ніж у період комунототалітаризму. Поняття прав людини, імплементації норм міжнародного права до національного законодавства наповнює більш значимим змістом це поняття. Частішають у судовій практиці з цивільних питань рішення, стосовно захисту та забезпечення невід'ємних прав людини, особи, громадянина. Але, на жаль, такі прецеденти ще не мають стійкої тенденції до всеохоплюючої практики. Поняття делікту (відшкодування збитків) фізичним особам ще, здебільшого, носять поодинокий характер, базуючись на горезвісному, так званому «залишковому принципі».

Отже, історично, практично все XX сторіччя на просторах нашої країни фізична особа (громадянин, особистість, людина) були лише матеріалом (гвинтиком) для приводу в рух державного механізму з декларованим, але не забезпеченим на практиці захистом прав фізичних осіб на усіх щаблях суспільної драбини.

Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві зумовлений становленням товарно-грошових відносин у ринкової економіці, суспільним розподілом праці, необхідністю включення до цивільного обороту майна держави, підприємств, установ, громадських та інших організацій.

Поняття та ознаки юридичної особи розкриваються в ст. 80 ЦК України: юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юридична особа наділяється цивільною право дієздатністю.

Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, з моменту реєстрації статуту. В цей самий момент виникає й цивільна дієздатність юридичної особи, тобто здатність своїм діям набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки. Відповідно до ЦК України юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством. Громадські організації, порядок виникнення яких законодавством не передбачений, утворюються в порядку, встановленому їхнім статутом.

Припинення діяльності юридичних осіб відбувається, як правило, у тому самому порядку, в якому вони були створені. Юридичні особи можна поділяти на окремі види за різними ознаками. Залежно від існуючих форм власності в Україні юридичні особи поділяються на: а) приватні; б) колективні; в) державні; г) змішані. Відповідно до суб'єктного складу юридичні особи поділяють на: а) українські; б) спільні з участю іноземного інвестора; в) іноземні; г) міжнародні організації та об'єднання.

Правами юридичних осіб наділяються не лише такі колективні утворення, які діють з метою одержання прибутку, а й різні установи, об'єднання громадян, релігійні організації тощо. Не маючи основною метою своєї діяльності одержання прибутку, ці організації, однак, є учасниками цивільного обороту, тобто часто змушені вступати в цивільно-правові відносини і набувати майнових та особистих немайнових прав та обов'язків.

До юридичних осіб належать і такі державні організації, які фінансуються за рахунок інших джерел, мають самостійний кошторис і самостійний баланс. Як юридичні особи в Україні діють і різні об'єднання громадян.

 

Список використаних джерел

 

Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Урядовий Кур'єр, 1996, – 28 червня.

Цивільний кодекс України від 30 вересня 2015р. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. -№№40-44. – ст. 356

Про підприємництво: Закон України від 5 квітня 2015 р// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №433. -ст. 144.

Безбабік О. Поняття та правосуб'єктність юридичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності// Юридичний журнал. Видавнича організація «ЮСТІНІАН», 2011р., №9 (51) – С. 9-19.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – М. : Статут, 2002. – 841 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь: “Перун”, 2001. – 1440 с.

Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М. : ООО “ТК Велби”, 2002. – Т. 1. – 630 с.

Єрьоменко Г. В. Тенденції розвитку інституту цивільно-правової відповідальності // Державотворення і правотворення в Україні: досвід проблеми, перспективи / За ред. Ю. С. Шемшученка. – К., 2001. – С. 454-466.

Жабреев М. В. Публичные образования и их органы // Цивилистические записки. Межвуз сб. науч. трудов. – М. : Статут, 2001. – С. 177-219.

Канзафарова І. С. Договірна відповідальність юридичних осіб у комерційному обігу: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 03 / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 1999. – 16 с.

Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. А. Довгерта. – К. : Український центр правничих студій, 2000. – 336 с.

Кравчук В. М. Ознаки та поняття юридичної особи // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. – К., 1999. – Т. 12. – С. 625-637.

Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. – К. : Форум, 2003. – 940 с.

Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права. – К. : ДП “Юридичне видавництво “Аста”, 2004. – 328 с.

Цивільне право України / За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. – Х. : Право, 2000. – Ч. 1. – 365 с.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – Кн. 1. – 864 с.

Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. – Одеса: Юридична література, 2003. – 1079 с.

Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях / За ред. Харитонова Є. О., Калітенко О. М. – Харків: Одіссей, 2002. – 640 с.

Хуторян Н. М. Теоретичні проблеми відповідальності у трудовому праві // Становлення та розвиток цивільних і трудових відносин у сучасній Україні. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – С. 173-212.

Янкова О. С. Правове регулювання статутного фонду комерційних організацій: : Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 04 / Інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Донецьк, 2000. – 20 с.