Суб’єктивні авторські права: поняття та класифікація

 

РОЗДІЛ 1 Зміст суб’єктивного авторського права та сфера його регулювання 

РОЗДІЛ 2 Типи авторського права

2. 1. Особісті немайнові авторські права

2. 2. Особисті майнові авторські права

РОЗДІЛ 3 Форми захисту та термін дії суб’єктивного авторського права

3. 1 Термін дії суб’єктивного авторського права

3. 2. Цивільно-правовий захист авторського права

3. 3. Кримінально-правовий захист авторського права

 

 

Актуальність: ми живемо у 21 столітті, у час коли світ не стоїть на місці. Люди розвиваються і намагаються принести у цей світ свій особистий внесок. Дуже важливим стає питання про права авторів стосовно результатів їхньої праці.

Здобутки розумовоїї діяльності стали невідємною частиною розвитку людства. Саме тому особливо актуальним є питання правомірності використання цих здобутків-обєктів авторського права та визнання прав користання на них.

Авторське право у своїй основі є юридичним проявом усвідомлення державою важливості охорони культури як гаранту розвитку суспільства. Підтримка і захист творчості, охорона результатів інтелектуальної діяльності безпосередньо пов’язані із захистом свободи слова та прав людини.

Робота присвячена розгляду суб’єктивного авторського права, його поняття та відповідальності за порушення авторського права. Субєктивне авторське право регламентується Законом України “Про авторське право і суміжні права”. Законодавство України у сфері авторського права становлять Конституція України, кодекси, закони, інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори, членами яких є Україна.

Метою роботи є розгляд питань пов'язаних з суб’єктивним авторським правом, виявлення особливостей та дослідження суперечностей у даній галузі.

Для реалізації даної мети треба виконати наступні завдання:

• розглянути зміст суб’єктивного авторського права
• визначити принципи та функції права
• уточнити ознаки об'єктів суб’єктивного авторського права та дати їм класифікацію
• виявити форми і види відповідальності за порушення авторського права

Теоретичною основою дослідження стало: цивільне законодавство України, наукові праці вітчизняних вчених в галузі цивільного права, а також іншілітературні джерела та матеріали періодичної преси, які стосуються темиданої роботи.

 

 

Щоб розкрити суть даного питання необхідно з’ясувати, що ж являє собою саме суб’єктивне авторське право. Право інтелектуальної власності в об'єктивному сенсі є сукупністю правових норм, які регулюють відносини, що складаються в процесі створення, легітимації, використання та охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

Право інтелектуальної власності в суб'єктивному сенсі у ч. 1 ст. 418 ЦК визначається як право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК та іншими законами.

Якщо конкретизувати деякі положення наведеного визначення цього поняття, то воно може виглядати так:

Право інтелектуальної власності в суб'єктивному сенсі – це право особи володіти, користуватися, розпоряджатися та захищати від порушень з боку всіх інших суб'єктів права результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений законом.

Автору відповідно до закону належать особисті немайнові та майнові права, що виникають у зв'язку із створенням і викорис-танням будь-якого твору науки, літератури чи мистецтва. Для виникнення і здійснення авторських прав не вимагається виконання будь-яких формальностей. Особа, яка має авторське пра-во, для сповіщення про свої права може використати знак охо-рони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі – ©, імені осо-би, яка має авторське право, і року першої публікації твору.

Особа, яка має авторське право або будь-яку виключну правомочність на твір, може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах протягом строку охорони авторського права. Дер-жавній реєстрації можуть бути піддані свідчення про авторство на обнародуваний чи необнародуваний твір, факт і дата опублікування твору та договори, які зачіпають права автора на твір.

Державну реєстрацію здійснює Державне агентство України з авторських і суміжних прав в установленому порядку. Про реєстрацію прав автора видається свідоцтво. При виникненні спо-ру державна реєстрація визнається судом як юридична презумп-ція авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому по-рядку не буде доведено інше. Завдання суб‘эктивного авторського права – встановити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. Його основним принципом є поєднання інтересів автора та інтересів усього суспільства. Авторське право проголошує і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів.

Джерела авторського права представлені нормативними актами, до яких передусім належить нова Конституція України (1996 p.), конституційні та законодавчі акти, що визначають основні засади, Закон України «Про авторське право та суміжні права» та інші закони. Так, питанням розвитку інтелектуальної діяльності та правової охорони її результатів Конституція України присвячує кілька статей. Стаття 54 Конституції гарантує громадянам України свободу будь-якої творчості – художньої, літературної, наукової і технічної, ст. 41 проголошує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. У ст. 55 Конституція України надає судовий захист правам і свободам людини і громадянина. Законодавство, яке безпосередньо регулює відносини власності, визнає за громадянином виключне право розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. Зокрема, Закон України «Про власність» проголошує в ст. 13, що об'єктами права власності громадян є твори науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки та інші результати інтелектуальної діяльності. Ст.