Сучасна фінансова криза та її наслідки

1. Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Відсутність справжнього ринку сільськогосподарських земель заважає їх ефективному розподілу та довгостроковим інвестиціям у сільське господарство в цілому. Крім того, це позбавляє номінальних власників – колишніх членів колгоспів та радгоспів, більшість з яких є зараз людьми похилого віку – можливості отримати адекватний зиск від формального права власності. Надмірні обмеження доступу іноземних компаній до сільськогосподарських земель заважають масштабному притоку іноземних капіталовкладень в аграрний сектор. Лише 2% від загального обсягу іноземних інвестицій йдуть в аграрний сектор. Крім того, зняття мораторію дозволить використовувати землю як заставу для отримання кредитів від банків та спрямовувати більше фінансових ресурсів для інвестування у сільське господарство та/або у створення у сільській місцевості робочих місць, не пов’язаних безпосередньо з сільським господарством [2, c. 399].

2. Зона вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС з включенням сільськогосподарської продукції. Україна, яку називали житницею Європи, має обмежений доступ до продовольчого ринку ЄС. В усіх угодах про ЗВТ, які ЄС укладав до цього часу, містились певні обмеження щодо доступу до сільськогосподарського та продовольчого ринку Євросоюзу. На щастя ЗВТ з Україною розглядається як особливий випадок. Рекомендації Європейського парламенту закликають обидві сторони «включити по мірі можливості сільськогосподарські продукти» в угоду про ЗВТ. До цього часу учасники переговорів щодо угоди про ЗВТ між Україною та ЄС виходять з припущення, що лише 95% загального обсягу торгівлі будуть лібералізовані, тоді як решта 5%, зокрема, сільськогосподарські товари, підлягатимуть певним обмеженням.

Іноді висловлюється думка про те, що країни нечлени ЄС не можуть отримати повного доступу до ринку сільськогосподарських товарів, оскільки вони не беруть участь у Спільній сільськогосподарській політиці. У той же час цей аргумент видається оманливим. По-перше, нинішня реформа Спільної сільськогосподарської політики передбачає більше можливостей для ринкових операторів. Нова форма підтримки – виплати відповідно до площі землі (так звані прямі виплати), які замінять цінову підтримку – створюють можливості для чесної конкуренції для ринкових операторів з країн нечленів ЄС. По-друге, варто зазначити, що нові члени ЄС мали повний доступ до сільськогосподарському ринку ЄС з першого дня їх членства, незважаючи на те, що формально їх повний доступ до сільськогосподарських субсидій ЄС відстрочений на сім років [2, c. 402].

Таким чином, не існує серйозних економічних перепон для повного відкриття європейського та українського ринків в рамках ЗВТ. Разом з лібералізацією торгівлі сільськогосподарськими товарами з’явиться нова додана вартість. З одного боку український агросектор як нетто експортер продовольчих товарів, який має величезний невикористаний потенціал, отримає багато переваг від доступу до ринку ЄС. Запровадження ЗВТ між ЄС та Україною, в рамках якої скасовуватимуться всі обмеження на торгівлю сільськогосподарськими товарами, окрім тих, що стосуються стандартів харчової безпеки, залучить великий іноземний та внутрішній капітал у сільськогосподарську та харчову промисловість України. З іншого боку європейські споживачі отримають значно ширший вибір продовольчих продуктів з точки зори ціни та якості. Лише галузеві лобі з обох сторін зацікавлені у збереженні обмежень у торгівлі продовольчими товарами між ЄС та Україною. Збереження обмежень у торгівлі сільськогосподарськими товарами між двома партнерами буде відверто суперечити інтересам споживачів та найбільш ефективних виробників як в Україні, так і в ЄС.

Криза в реальному секторі супроводжується суттєвим падінням обсягу інвестицій. До недавнього часу металургія приносила 40% валютних надходжень України, але, як показує нинішня криза, країна не може покладатись на стабільно високий світовий попит на цю продукцію. Україні потрібна більш диверсифікована структура, яку можна створити за рахунок залучення іноземних інвестицій. Для їх залучення та утримання внутрішніх інвестицій необхідно розробити та реалізувати комплексну стратегію. Серед елементів такої стратегії слід назвати наступні:

системний підхід та ґрунтовність у наближенні до законодавства ЄС;

скасування подвійної стандартизації та сертифікації;

ідентифікація та сприяння конкретним проектам з прямими іноземними інвестиціями, які мають якісно підготовлені та представлені пропозиції;

продовження програми приватизації. Підбиваючи підсумки, варто зазначити,

що для подолання нинішньої економічної кризи Україні потрібна не лише грамотна фінансова політика, але й нові ініціативи щодо покращення умов для виробництва.

 

 

Сучасна глобальна фінансова криза – глибока фінансова криза, найгірша криза з часів великої депресії.

Основні зовнішні чинники що вплинули на формування кризових явищ: світове падіння попиту на металургічну продукцію більш ніж в 2 рази потягнуло за собою значне падіння ціни. Внаслідок цього значно скоротилася частка експорту і відповідно валютних надходжень, відповідно зменшилися обсяги виробництва, на міжбанку зріс попит на долар і курс змінювася з 5. 6 у вересні на 6. 8 у листопаді, на 10, 0 у другій половині грудня та з кінця січня 2010 року стабілізувався на рівні 8 грн. за 1 долар США.

Комплекс заходів, спрямованих на подолання економічного спаду та нейтралізацію наслідків фінансової кризи, має ґрунтуватися на:

узгодженні дій усіх органів державної влади та суб’єктів господарю-вання;

взаємодії фінансового і не фінансового секторів економіки, реструкту-ризації банківської системи;

посиленні участі держави в розвитку науки, освіти, підтримці народжу-ваності, покращенні морального і культурного клімату в суспільстві;

ліквідації системи інсайдерського контролю з підвищенням відпо-відальності як держави, так і бізнесу;

запровадженні механізмів відповідальності влади за результати управ-лінських рішень;

розширенні горизонту стратегічного планування траєкторії держав-ного розвитку до 50-100 років.

Можна зробити висновок, що економічна криза стала досить важливою проблемою сучасного світу. Фінансова криза оголила існуючі проблеми і в Україні. Проте у кожної кризи є як початок, так i своє завершення: після рецесії та, можливо, затяжної стагнації економіки рано чи пізно розпочнеться зростання. Зараз з’явилися реальні можливості переглянути пріоритети та виявити нові можливості.

 

 

Баранецький І. Світова фінансова криза: перші результати та уроки для України / І. Баранецький // Зовнішні справи. – 2008. – № 12 (груд.). – С. 27-30.

Василик О. Д. Державні фінанси України: Підручник / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – К. : НІОС, 2002. – 594 c.

Гладун Т. М. Причини та футурологія сучасної світової валютно-фінансової кризи / Т. М. Гладун, Г. С. Домарадзька, Н. С. Русина // Вісник Національного університету «Львівська політехника». – 2009. – №460. – С. 468-474.

Демедюк Я. Ю. Фінансова криза в Україні: наслідки і шляхи подолання // матеріали Міжнар. наук. -практ. конф. молодих учених та студентів, 5-6 бер. 2009 р. / МОНУ, МФУ, БДФА, Молдовська екон. академія, Лозька політехніка. – Чернівці, 2009. – С. 54-57.

Монтес М. Ф. «Азиатский вирус» или «Голландская болезнь»? Теория и история валютных кризисов в России и других странах / М. Ф. Монтес, В. В. Попов; Пер. с англ. – М. : Дело, 1999. – С. 20.

Орлова О. В. Основні причини виникнення світової фінансової кризи: її вплив на економіку України та шляхи її подолання / О. В. Орлова, Л. Д Будей // Науковий вісник БДФА / Міністерство фінансів України, БДФА: Технодрук, 2009. – Вип. 1. – С. 104-113.

Прядко В. В. Наслідки світової економічної кризи для економіки України / В. В. Прядко // Науковий вісник БДФА: Технодрук. – 2009. – Вип. 2. – C. 8-11.

Савченко, Л. Фінансова криза – уроки для України // Цінні папери України. – 2009. – №15. – С. 11.

Фесенко М. Світова глобальна економічна криза: причини та наслідки // Зовнішні справи. – 2008. – № 12 (груд.). – С. 31-34.