Сучасні методики психодіагностики в спорті. Антистресові програми підготовки спортсменів в ігрових видах спорту

Для того, що б розірвати це порочне коло, необхідно викликати режим нейтрального стану, при якому закономірно відключається емоційне супровід розумових процесів (при необхідності корекції вегетативних процесів використовується поєднане застосування керованих ідеомоторних прийомів у комплексі з точковим масажем, рефлексотерапією, і т. д.).

На тлі отриманого нейтрального стану моделюють образ стресовій ситуації і виробляють зняття виникаючих на стресовий подразник відповідних реакцій психіки і організму (емоцій страху, вегетативних проявів).

З метою нейтралізації негативних реакцій у використовують підбір відповідних стану керованих ідео -рефлекторних моторних прийомів у поєднанні, наприклад, з разминочними фізичними вправами.

Після декількох повторень, образ стресовій ситуації перестає викликати у людини як прагнув раніше стресовий стан, відбувається підвищення рівня психофізіологічної стійкості.

У другому блоці здійснюється підвищення функціональних можливостей людини шляхом створення нових оптимальних умовно – рефлекторних програм реагування на образ стресових ситуацій.

Для цього на тлі нейтрального стану моделюється образ того емоційного стану і поведінки, які бажано мати в майбутній стресовій ситуації.

У процесі декількох повторень образного уявлення стресового подразника в поєднанні з бажаною реакцією, між ними формуються і закріплюються необхідні нові умовно – рефлекторні зв'язки.

Для підвищення стійкості антистресової ефекту, під час моделювання позитивного стану його підсилюють підкріплювальними додатковими компонентами, що підвищують, наприклад, працездатність, почуття комфорту.

При цьому роблять « консервацію « отриманого позитивного стану шляхом його запам'ятовування і установки на майбутню реалізацію в потрібний момент.

В результаті антистресової підготовки з використанням керованих идео – рефлекторних моторних прийомів, здійснюваних стосовно конкретної майбутньої ситуації, відбувається підвищення адаптивних та відновлювальних здібностей людини, що дозволяє йому зберігати ясність свідомості і впевненість у собі в найнесподіваніших стресових ситуаціях, не підкоряючись « гіпнозу « паралізують його ресурси негативних вражень.

Постстрессових реабілітація, здатність до якої підвищується після антистресової підготовки, вимагає врахування наступних факторів: відомо, що в освіті стресовій домінанти вирішальну роль грає не об'єктивний масштаб події, а суб'єктивне емоційне ставлення до нього. У цьому сенсі не має значення, яку саме подію є причиною стресу. Тому в стратегії і тактиці реабілітації за методом антистресової підготовки « Ключ» використовуються універсальні механізми саморегуляції, при яких немає необхідності для зняття стресу в поглибленому аналізі змісту конкретних стресових переживань людини, т. к. психофізіологічні керовані ідео – рефлекторні прийоми викликають перемикання стресовій домінанти рефлекторно – автоматично.

Процес реабілітації проходить на основі створення за допомогою керованих ідео – рефлекторних прийомів сильної конкуруючої позитивної домінанти, нейтралізуючою стресову домінанту.

Реабілітація за методом антистресової підготовки « Ключ « проходить через процес психофізіологічного розвантаження мозку людини із звільненням свідомості від накопичених негативних емоцій і нормалізації виснажених або порушених функцій організму. У результаті « ключовий « реабілітації у людини відбувається досить швидка виражена зміна стресового стану, з властивим йому комплексом дискомфортних реакцій і відчуттів, на стан легкості і душевно- фізичної рівноваги.

Процес реабілітації заснований на підборі дії, відповідного актуальному поточному стану спортсмена, оскільки при дії, відповідному станом, рефлекторно знижується нервова напруга, виникає явище психофізіологічного розвантаження.

Нерідко в стані стресу людина настільки напружений, що даному стану відповідає активна діяльність. У більшості випадків людина і сам інстинктивно намагається скинути нервове напруження вчиненням полупроізвольних активних дій (барабанить пальцями по столу, ходить туди-сюди по кімнаті, качає ногою і т. д.).

Тому на відміну від поширеної думки про те, що для зняття стресу людини необхідно привести в пасивний стан, для зниження стресового стану по даному методу, навпаки, в ряді випадків спочатку пропонується підбір адекватних станом фізичних вправ. Їх виконання знімає вихідне перенапруження, виводить на рівень, що забезпечує можливість підключення керованих ідео – рефлекторних прийомів – принцип поєднання керованих ідео-рефлекторних прийомів з додатковими фізичними вправами.

нших випадках застосовуються тільки ключові прийоми. Ці прийоми не тільки рефлекторно знижують стрес і гармонізують внутрішній стан, але, головне – створюють керовану зворотний зв'язок між свідомістю і організмом, необхідну для свідомої психофізіологічної саморегуляції.

У деяких випадках при стресі, високий рівень нервово -психічної напруги досягає такого високого ступеня, що людина не здатна до активних рухів, сидить нерухомо, заціпенівши, із застиглим відсутнім поглядом. Це – захисний стан мозку зі зниженою реакцією на сигнали, є, по суті нейтральний стан, в якому організм зазвичай скидає напруга, так як при ньому розумовий процес звільнений від оціночного емоційного супроводу.

У ситуації гострого або тривалого стресу, коли мозок завантажений негативними установками і переживаннями, це захисний стан « емоційного отупіння «, позбавлене позитивної установки, може тривати досить довго.

У цьому випадку застосування керованих ідео-рефлекторних прийомів виробляє узгодження психічних і фізіологічних процесів під контролем позитивних установок фахівця – психолога.

Таким чином, в результаті застосування методу антистресової підготовки людина навчається отримувати оптимальне комфортний стан спочатку за допомогою допоміжних зовнішніх впливів, потім за допомогою лише ключовим прийомів, а потім і без них, шляхом використання отриманих навичок.

Програма навчання прийомам антистресової підготовки

Програма навчання прийомам антистресової підготовки пов'язана з удосконаленням навичок психофізіологічної саморегуляції і складається з трьох етапів.

На I етапі проводиться перевірка освоєння індивідуальних ідео – рефлекторних прийомів і освоєння додаткових прийомів для саморегуляції та відпрацювання навички індукування керованого стану.

На II етапі нівелюються небажані програми реагування на образну модель стресових ситуацій.

На III етапі здійснюється підвищення функціональних можливостей спортсмена.

1 Етап починається з настановної бесіди. Установча бесіда фахівця – інструктора зі спортсменом проводиться за такою принциповою схемою:

- Формування позитивного психоемоційного стану спортсменів,

- Уточнення цілей і завдань антистресової підготовки,

- Показ і пояснення методики освоєння додаткових розкріпачує прийомів антистресової підготовки,

- Індивідуалізація деталей виконання додаткових розкріпачує прийомів антистресової підготовки в залежності від типу особистості спортсменів.

Бесіда починається з питань, спрямованих на актуалізацію позитивного досвіду учнів. При можливості індивідуальних бесід фахівець- інструктор опитує спортсменів про те, в яких умовах вони відчувають себе найбільш комфортно і цим самим ініціює у останніх комфортний стан, необхідне для навчального заняття з антистресової підготовки.

З практики роботи груп науково- методичного забезпечення збірних команд відомо, що далеко не кожна людина віддає собі звіт про свої « зонах комфорту», і таке наведення на його « зони комфорту» в бесіді з фахівцем – інструктором допомагає йому краще усвідомити суб'єктивні критерії свого оптимального стану, погодити його очікування з цілями антистресової підготовки.

Як показали дослідження, проведені з членами збірної команди Російської Федерації з вітрильного спорту (Кашкайс, 2007 р., Чінгдао, 2008), такий підхід є ефективним психотехнічних прийомом, що створює довірчу психологічну атмосферу для проведення навчально -тренувальних етапів антистресової підготовки.

На II етапі нівелюються небажані програми реагування на образну модель стресових ситуацій.

При очікуванні людиною майбутньої стресовій ситуації, у нього відбувається мимовільне «прокручування» картин майбутніх неприємних подій. У зв'язку з цим, моделювання очікуваних стресових подразників не вимагає особливих зусиль. Однак, під час проведення антистресової підготовки, через вплив використовуваних релаксуючих психофізіологічних компонентів, рівень стресового реагування на образ подразника знижується.

На III етапі у спортсмена формуються нові умовно – рефлекторні програми реагування на стресову ситуацію шляхом створення нових бажаних умовно – рефлекторних програм.

Для створення бажаних нейродинамічних стереотипів реагування на стресову ситуацію необхідно на тлі виконання керованих ідео – рефлекторних прийомів мислення з'єднати образ майбутньої стресовій ситуації з психологічної моделлю того психологічного і фізичного стану, який спортсмен хотів би мати в цій майбутньої ситуації, наприклад, в момент відповідальних змагань.

Блок активації позитивного стану

У випадку ускладнень активації раніше законсервованого позитивного ресурсного стану за допомогою використання закріпленого за ним пускового символу, дана дія слід здійснити в поєднанні з керованими идео -рефлекторними прийомами, що реалізовують бажаний стан і переводять його при цьому під контроль вольового управління.

Використання керованих идео – рефлекторних прийомів в методі антистресової підготовки « Ключ» підвищує в учасників навчально -тренувального процесу здатність здійснювати в потрібний момент три основні операції:

1. Контролювати в потрібний для себе момент рівень нервово- психічної напруги.

2. Забезпечувати в потрібний для себе момент оптимальне (бойове) функціональний стан.

3. Забезпечувати в потрібний для себе момент короткочасний стан психічної релаксації для експрес- реабілітації, у тому числі в некомфортних умовах.

Для практичної реалізації даного блоку використовуються додаткові прийоми антистресової підготовки системи « Ключ», які описані вище.

Дані методичні рекомендації з антистресової підготовки спортсменів високої кваліфікації дозволяють їм не тільки мобілізувати функціональні резерви для забезпечення належного рівня підготовленості, забезпечити високу стресостійкість особистості.

Висновок

Отже існує багато різних антистресових програм та заходів. Це можуть буди релаксуючі процедури, масажи ті різні вправи. Також можлива антистресова програма у якій спортсменам допомагає інструктор.

 

 

1. Гриненко М. Ф., Санояна Г. Г. Праця, здоров'я, фізична культура. – М., «Фізкультура і спорт», 1974.

2. В. А. Коваленко. Фізична культура. – М. : Изд-во АСВ, 2000. – 432 с.

3. Психологія. Уч. для інстит. физич. культ. під ред. В. М. Мельникова. – М. : «Фізкультура і спорт», 1987. – 367с.

4. Раєвський Р. Т. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів в технічних вузах. – М. : Вища школа, 1975.

5. Теорія і методика фізичного виховання: Учеб. посібник для студентів / Б. М. Шиян, Б. А. Ашмарин. – М. : Просвещение, 1988.

6. Фізична культура. Навчальний посібник / під ред. В. А. Коваленко. – М. : Изд-во АВС, 2000.