Сучасні підходи до підготовки молоді до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства

П. Вербицька

 

 

Фундаментальні соціально-економічні зміни в інформаційному суспільстві визначають головні завдання підготовки молоді у навчальному закладі: активна громадянська позиція і конкурентноздатність на ринку праці. Формування ключових компетентностей, що відповідають типовим видам діяльності громадянина, стає актуальним завданням навчально-виховного процесу навчального закладу.

 

Фундаментальные социально-экономические изменения в информационном обществе определяют основные задания подготовки молодежи в учебном учреждении: активная гражданская позиция и конкурентоспособность на рынке труда. Формирование ключевых компетентностей, что отвечают типичным видам деятельности гражданина, становится актуальным заданием учебно-воспитательного процесса учебного заведения.

 

Fundamental social and economic changes in the age of information in the society define the main aims of youth education in educational establishment: their active civic position and ability to compete on the labor market. Thus, success on the labor market, and participation in the social processes demand of an individual acquiring key competences in the process of constant education and is the main task of educational establishment.

 

Загальновідомі визначення людини як істоти розумної (homo sapiens), людини-виробника (homo faber), людини – що грає (homo ludens). Але головним у новому тисячолітті вважається визначення людини, що навчається – homo students. Саме навчання є основним видом діяльності людини, її способом існування в інформаційному суспільстві. Відтак головним завданням сучасного інформаційного суспільства стало виробництво компетентних людей – таких людей, які здатні застосовувати знання в умовах змін та вміють і готові навчатися впродовж усього життя.

Специфічною особливістю нашої епохи є соціальні перетворення, зростаюча динаміка розвитку людської цивілізації. Розвиток суспільства на зламі століть породжує глибокі зміни у всіх галузях життя. Цифрові технології, біотехнології, розвиток комунікаційних мереж, розширення торгівлі – усе це дає більше можливостей для розвитку особистості, але й містить величезний ризик. У людей з'являється більше свободи у формуванні свого способу життя, однак, це накладає на них усе більшу відповідальність. Дедалі відчутніше збільшується розрив між тими, хто досягає успіху на ринку праці, постійно підтримуючи і оновлюючи власні компетентності, і тими, хто безнадійно відстає, не встигаючи за професійними вимогами.

Ці зміни дослідники визначають як перехід до «суспільства, заснованого на знанні» або інформаційного суспільства, тобто такого, де основу економіки складають нематеріальні товари і послуги і де знання і вміння набувають першорядного значення. У такому суспільстві люди самі несуть відповідальність за свій успіх, вони повинні стати активними громадянами суспільства. Темпи змін, що відбуваються, вимагають постійного поповнення знань, підвищення кваліфікації індивідуума.

Виникнення і швидке розповсюдження «глобальної павутини» комп'ютерного зв'язку – Інтернету призвело до того, що інформаційне суспільство, яке спочатку зародилося у найрозвиненіших країнах світу, у 1990-х pp. почало набувати глобального виміру. Це призвело до якісних змін у житті людей, свідчило про завершення перехідного періоду вступу людства у нову стадію глобального розвитку [4, с 45].

Інформаційне суспільство перебуває у процесі свого становлення, основними його характеристиками є наступні. Домінуючим в економіці стає сектор, пов'язаний з виробництвом знань, обробкою і розповсюдженням інформації. У результаті питома вага витрат на дослідницькі роботи і маркетинг нової продукції перевищує матеріальні затрати на її випуск. Частка продажу технічної інформації в загальному об'ємі зовнішньої та внутрішньої торгівлі починає перевищувати частки продукції аграрного сектору економіки та секторів видобутку та обробки. Частка самостійного населення країни, зайнятого у створенні, обробці і розповсюдженні інформації, починає перевищувати чисельність робочої сили, зайнятої у сільському господарстві та промисловості. Сфера обслуговування диференціюється: частина її працівників, навіть у найрозвиненіших країнах, усе ще займається досить важкою фізичною працею, тоді як більшість з них починають обслуговувати інформаційний сектор економіки. Інформаційні потоки отримують новий матеріальний носій, тобто глобальну мережу телекомунікацій, а також Інтернет.

Таким чином, вищезазначені аспекти соціально-економічних змін в інформаційну добу визначають відповідно й головні завдання підготовки майбутніх фахівців у навчальному закладі: активна громадянська позиція і конкурентноз-датність на ринку праці. Участь у громадянському суспільстві є практично неможливою без успішної професійної кар'єри, оскільки вона становить фундамент особистої незалежності, самоповаги і добробуту, а отже, визначає якість життя. Таким чином, зайнятість стає важливим параметром розвитку громадянського суспільства і його добробуту в цілому. Однак і успіх на ринку праці, і участь у суспільних процесах вимагають певних компетентностеи і доступу до сучасних знань.

Як зазначається у Меморандумі безперервної освіти Європейського Союзу, європейці живуть у складному соціально-політичному середовищі, де повноцінний розвиток особистості стає неможливим без уміння активно брати участь у суспільних процесах і адаптуватися до культурної, етнічної та мовної різноманітності. І лише освіта у найширшому розумінні цього процесу може допомогти успішно впоратися з цим завданням. її основою є ті базові навички, які людина отримує в юності. Проте в інформаційному суспільстві, на думку європейських експертів, ці навички мають бути переглянуті і розширені. Зокрема, до них слід додати уміння вчитися і бажання продовжувати своє навчання самостійно. Однак, щоб підтримати таке бажання, людині потрібен позитивний навчальний досвід у молодому віці, а також практичні можливості продовжити своє навчання. Отже, особиста мотивація до навчання і наявність різноманітних навчальних ресурсів є ключовим фактором безперервної освіти [7].