Сучасні підходи до застосування засобів фізичної реабілітації при остеохондрозі шийно-грудного відділу хребта

в) залучення до трудового процесу;

г) диспансерний нагляд за реабілітованими.

Реабілітація спрямована на відновлення здоров’я, усунення патологічного процесу, відновлення або часткову компенсацію порушених функцій, підготовку до побутових навантажень.

Реабілітація буде малоефективною, якщо не дотримуватись декількох основних принципів:

Ранній початок реабілітаційних заходів.

Безперервність реабілітаційних заходів і їх постійна черговість.

Комплексність реабілітаційних заходів.

Індивідуальність реабілітаційних заходів (індивідуальний підхід до кожного хворого з урахуванням його стану).

При лікуванні остеохондрозу хребта потрібно дотримуватись таких основних принципів (за Я. Ю. Попелянським, 1986).

Перший принцип – необхідність виключення несприятливих статично-динамічних навантажень на хребет.

Другий принцип – необхідність впливу фізичних навантажень, які стимулюють активність м'язів хребта.

Третій принцип – фазовість і комплексність лікування, необхідність впливу не тільки на ділянку хребта, але і на позахребцеві патологічні вогнища. Цей принцип відповідає положенням про цілісність організму. Важливо досягти не просто позитивного результату, а сприятливого виходу з патологічного процесу.

Четвертий принцип – зменшення больових відчуттів.

П’ятий принцип – щадний характер лікувального впливу. [3; 4; 5].

Лікувальна фізична культура

ЛФК займає особливе місце в реабілітації остеохондрозу хребта. Це пов’язано перш за все з тим, що вона допомагає не тільки зміцнюванню м’язів, покращанню крово- та лімфообігу, але і виробленню компенсаторно-адаптуючих механізмів, спрямованих на відновлення фізіологічної рівноваги в хребцевому сегменті. Такий ефект дії ЛФК дозволяє віднести її до патогенетично обумовлених методів лікування остеохондрозу хребта. Як і інші реабілітаційні заходи вона повинна проводитися з врахуванням стадії захворювання, синдромів, що розвиваються, рівня ураження в 3 режимах: щадному, лікувально-тренувальному, тренувальному. Проведення ЛФК в перших двох режимах забезпечує розтягування, мобілізацію хребта, розслаблення м’язів, третій – стабілізацію хребта.

При проведенні занять лікувальної гімнастики при локалізації остеохондрозу у шийному відділі хребта необхідно дотримуватися таких методичних принципів:

- при патологічній рухливості хребцевих сегментів заняття слід проводити у фіксуючому шийний відділ ватно-марлевому комірці типу Шанца;

- протипоказані активні рухи у шийному відділі хребта в гострий і підгострий періоди, оскільки вони можуть призвести до звуження міжхребцевих отворів і компресії нервових та судинних утворень; їх призначають на заключному періоді хвороби і виконують у повільному темпі, без посилювання та напруження;

- усі вправи слід чергувати з вправами на розслаблення;

- з перших процедур вводять вправи для зміцнення м’язів шиї у вигляді 5-7-секундного опору згинанню голови, повороту, утримання її в положенні лежачи на спині, животі, боці;

- для подолання наслідків больового синдрому, що зменшували екскурсію грудної клітки, слід включити дихальні вправи;

- не допускати підсилення больових відчуттів під час виконання фізичних вправ.

Основними задачами ЛФК при грудному остеохондрозі є: попередження збільшення грудного кіфозу шляхом включення вправ на прогинання в грудному відділі хребта, зміцнення м’язів спини, верхньоплечового поясу і м’язів черевного пресу. Часто больовий синдром, а також збільшений грудний кіфоз, призводять до зниження дихальної екскурсії грудної клітки, зменшення рухливості діафрагми. Збільшення кількості дихальних вправ є методичною особливістю занять ЛФК для хворих з грудним остеохондрозом (дихальні вправи покращують вентиляцію легень і насичення крові киснем, нормалізують кровообіг і обмін речовин, покращують працездатність) [2; 4; 5; 8].

Лікувальний масаж

Лікувальний масаж використовують у лікарняний і післялікарняний періоди реабілітації при остеохондрозі хребта. Його лікувальна дія проявляється, в основному, за рахунок нервово-рефлекторного і механічного механізмів. Масаж позитивно впливає на функції ЦНС, покращує настрій і самопочуття хворого. Він зменшує больові відчуття, перешкоджає іррадіації болю з хворих ділянок, рефлекторно вирівнює тонус м’язів, що знижується внаслідок захворювання. Масаж запобігає виникненню атрофії м’язів, розтягує їх і підвищує скорочувальну здатність. Масаж поліпшує кровопостачання хребта, активізує окисно-водний і обмінний процеси. Це сприяє розсмоктуванню запальної рідини, ліквідації набряків, застійних явищ, підсиленню процесів регенерації, гальмує розвиток дегенеративних процесів у хрящах і суглобовій сумці, зв’язковому апараті суглобів, підтримує і відновлює їх функції.

Завдання масажу при остеохондрозі хребта:

- викликати глибоку гіперемію, покращити крово- і лімфообіг, надати обезболюючу і розсмоктувальну дію, допомогти швидкому відновленню функції хребта.

Тривалість масажу 10-15-20 хв. Курс 15-20 процедур. Протягом року призначають 2-3 курси[2; 3; 6].

Фізіотерапія і інші засоби реабілітації

Фізіотерапію застосовують на всіх етапах реабілітації при остеохондрозі хребта. Основними механізмами лікувальної дії фізичних методів є нервово-рефлекторний і гуморальний. Фізіотерапія активізує загальний і місцевий кровообіг, поліпшує мікроциркуляцію у суглобо-хрящових тканинах, покращує окисно-відновлювальні і трофічні процеси у хребцях, ліквідує набряки, зменшує деструктивні явища в сегментах, сприяє збереженню їх функції. Фізотерапевтичні методи знижують активність патологічного процесу, гальмують його розвиток, зменшують запальні явища у сегментах, сприяють більш тривалій ремісії. Фізіотерапію при остеохондрозі призначають для поліпшення мікроциркуляції і трофічних регенеративних процесів, розвитку глибокої активної гіперемії, гальмування розвитку дегенеративно-дистрофічних змін, усунення рефлекторного м’язового спазму і зміцнення ослаблених м’язів; підвищення загального тонусу, загартування організму.

Застосовують УФО, діадинамотерапію, індуктотерапію, ультразвук, електростимуляцію, грязьові, парафіново-озокеритні аплікації, ванни радонові, скипидарні, соляно-хвойні, сульфідні, душ дощовий, кліматолікування.

Витяжку можна провести ручним способом протягом 1-3 днів. А також можна проводити витяжку петлею Гліссена на похилій площині з вантажем [1; 4; 9].

Крім вище згаданих методів фізичної реабілітації при лікуванні остеохондрозу хребта