Сучасні підходи до застосування засобів фізичної реабілітації при остеохондрозі шийно-грудного відділу хребта

А також використовували рефлексотерапію, аурікулотерапію. При остеохондрозі хребта використовують як основні точки меридіанів сечового міхура (V), жовчного (VB), шлунка (E), товстого кишечника (GI), тонкого кишечника, трьох обігрівачів.

Що стосується голкорефлексотерапії, то при акупунктурі підбір точок проводиться з урахуванням основного неврологічного синдрому та супутньої патології. Таким чином, застосування рефлексотерапії дає змогу блокувати патологічну больову імпульсацію, нормалізувати м’язево-тонічні, вегето-судинні зрушення. Ефективно лікуються рефлекторні синдроми остеохондрозу хребта [2; 3; 7].

Організація досліджень.

Під спостереженням знаходилось 40 пацієнтів віком від 30 до 60 років, які проходили обстеження і лікування в умовах медико-реабілітаційного центру “Дім здоров’я” м. Рівного та проходили курс реабілітаційної програми в кабінетах голкорефлексотерапії, мануальної терапії, лікувального масажу, лікувальної фізичної культури, фізіо- та біорезонансної терапії

В ході дослідження нами було створено дві групи по 20 чоловік: контрольну та експериментальну. В обох групах у залежності від віку, характеру, локалізації і стадії захворювання, інтенсивності больового синдрому, активності процесу, симптоматики, супутніх захворювань хворі пройшли курс фізичної реабілітації, в який входили такі процедури -мануальна терапія (індивідуальний підхід), лікувальний масаж, ЛФК, фізіотерапія. А в експериментальній групі додатково застосовувались голкорефлексотерапія, його-терапія, та вправи на дошці Євмінова.

Усім хворим проведено загально клінічне та спеціалізоване обстеження, комп’ютерна діагностика, в якій було показано вогнища в хребті максимального, середнього і незначного навантаження, і поставлено діагноз остеохондроз того чи іншого відділу хребта. При наявності гострого запального процесу хворим було проведено гомеопатичне лікування по рефлекторним точкам з метою зниження больового синдрому. Кожному хворому в залежності від характеру і протікання захворювання, локалізації запального процесу, наявності ускладнень та супутніх захворювань індивідуально були призначено програму фізичної реабілітації.

Критеріями ефективності курсу фізичної реабілітації була ступінь вираженності больового синдрому і порушення фізіологічної функції хребта, комп’ютерна діагностика з локалізацією вогнищ в хребті і силою навантаження на хребці до і після проходження комплексу процедур, порівняння тривалості запального процесу із застосуванням методів фізичної реабілітації.

Методи дослідження.

В процесі дослідження ми застосовували такі методи:

1. Аналіз літературних джерел.

2. Ступінь вираженності больового синдрому

3. Комп’ютерна діагностика.

Результати досліджень.

Проводячи аналіз медичних карток амбулаторного прийому хворих, які брали участь у проведенні досліджень, журналів обліку масажних, фізіотерапевтичних процедур, лікувальної фізичної культури, голкорефлексо- та мануальної терапії, в медико-реабілітаційному центрі «Дім здоров'я» встановлено, що у хворих спостерігалось значне покращення загального стану, який в значній мірі асоціюється із зниженням запального процесу та відновлення фізіологічної функції хребта. Переносимість реабілітаційних процедур була доброю.

В залежності від вираженості загального процесу місця локалізації сутність захворювань кожний хворий пройшов курс масажу (10-12 сеансів) курс голкорефлексотерапії (10 сеансів), курс ЛФК (10-12 сеансів) з подальшим самостійним виконанням, отримали консультацію мануального терапевта і в залежності від ступеня і стадії захворювання проводилась корекція хребта з підбиранням спеціального поясу (2-5 сеансів), а також курс фізіотерапії (ДДТ, СМТ, магніто терапія, ультразвукова терапія, електрофорез з новокаїном), вибір процедур також підбирався індивідуально.

За результатами проведеного дослідження в контрольній групі виражений больовий синдром до проведення фізичної реабілітації був у 12 пацієнтів (60%), а після – у 8 (40%) ; в експериментальній групі до застосування засобів фізичної реабілітації було 13 пацієнтів (65%) з вираженим больовим синдромом, а після застосування – 4 пацієнти (20%). Тобто у контрольній групі відмічається покращення на 20%, а в експериментальній на 45%. Помірно виражений больовий синдром у контрольній групі відмічався у 8 чоловік (40%), а після фізичної реабілітації – у 6 чоловік (30%) ; в експериментальній групі помірно виражений больовий синдром був у 7 чоловік (35%), а вкінці дослідження лишився у 6 чоловік (30%). На початку дослідження у пацієнтів обох груп був присутній больовий синдром різного характеру, а вкінці дослідження відмічалося значне покращення в обох групах: в контрольній групі зникнення больового синдрому відмічалося у 6 чоловік (30%), а в експериментальній – у 10 чоловік (50%), що свідчить про високу ефективність запропонованої комплексної реабілітаційної програми.

Ефективність курсу фізичної реабілітації наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Ефективність курсу фізичної реабілітації

ГрупиЗаг.

к-стьПеріодиВиражений больовий синдромПомірно виражений больовий синдромВідсутність

больового синдрому

абс. ч. % абс. ч. % абс. ч. % 

Контрольна20до Ф. Р. 126084000

після Ф. Р. 840630630

Експериментальна20до Ф. Р. 136573500

після Ф. Р. 4206301050

 

Отже, в результаті проведеного дослідження у пацієнтів з діагнозом остеохондроз шийно-гудного відділу хребта, програма фізичної реабілітації надала позитивного результату з відсутністю больового синдрому. А 45% хворих було запропоновано через 1 місяць пройти повторний курс реабілітації.

До та після проходження лікування та курсу фізичної реабілітації в медико-реабілітаційному центрі “Дім здоров’я” хворим з діагнозом остеохондроз шийно-грудного відділу хребта було проведено комп’ютерну діагностику, де діагностувалися локалізація вогнища в хребті і сила навантаження на кожен хребець.

Порівняльний аналіз комп’ютерної діагностики на прикладі пацієнта Лисецького Н. А. з діагнозом остеохондроз шийно-грудного відділу хребта до і після проведення фізичної реабілітації, наведений в таблиці 2.

 

Таблиця 2

Аналіз комп’ютерної діагностики хребта до і після фізичної реабілітації

Локалізація вогнищ ураження в хребті при остеохондрозіСила навантаження на хребці

до проведення ФРпісля проведення ФР

макс.

наванта-женнясереднє

наванта-женнянезначне

наванта-женнямакс.

наванта-женнясереднє

наванта-женнянезначне

наванта-ження

Шийний відділ С1-С7-С1, С2, С3, С4, С7С5, С6---

Грудний відділ Т1-Т12-Т1, Т4Т2, Т3, Т10--Т11, Т1

Поперековий відділ L1-L5--L4, L5-L2, L3L4

Крижовий відділ S1-S5--S1, S2, S3--S1- S5

 

Отже, можна зробити висновок, що, порівнюючи діагностику пацієнта в експериментальній групі Лисецького Н. А. з діагнозом шийно-грудний остеохондроз, до, та після проходження курсу фізичної реабілітації, ми отримали позитивний результат. Середнє і незначне навантаження в шийному та верхньогрудному відділі фактичо відсутнє після проходження курсу фізичної реабілітації.

 

 

1. Отже, використовуючи такі засоби фізичної реабілітації при лікуванні остеохондрозу хребта в Медико-реабілітаційному центрі “Дім здоров’я” як голкорефлексо- і мануальна терапія, фізіотерапія, лікувальна фізична культура і лікувальний масаж, та інші нетрадиційні засоби лікування ми досягли позитивного результату.

2. Було з'ясовано завдання, принципи, методики фізичної реабілітації хворих на остеохондроз шийно-грудного відділу хребта. Програма фізичної реабілітації складається і підбирається для кожного пацієнта окремо з індивідуальним підходом. Враховується вік, стать, ступінь і стадії захворювання, характер і протікання хвороби, індивідуальна переносність процедур, при цьому дотримуючись всіх принципів реабілітації.

3. Підводячи підсумок проведених досліджень можна зробити висновок, що використання засобів фізичної реабілітації у хворих при остеохондрозі шийно-грудного відділу хребта дає відчутний позитивний ефект, дозволяє значно скоротити час проходження реабілітації в комплексному лікуванні остеохондрозу хребта, забезпечує тривалу ремісію. Раціональне і комплексне їх використання сприяє швидкому проходженню захворювання, зниженню запального процесу, запобіганню ускладнень, зменшенню больового синдрому, відсутності локалізації вогнищ в хребті і зменшенню сили навантаження на кожен хребець, швидкому відновлюванню функціональних властивостей хребта.

 

 

Иерусалимский А. П. Теоретические основы реабилитации при остеохондрозе позвоночника. – Новосибирск: «Наука», 1983. – 213 с.

Исаев Ю. О. Нетрадиционные методы лечения остеохондроза позвоночника. – К. : С. К. Ф., 1996. – 312 с.

Мухін В. М. Фізична реабілітація. – К. : “Олімпійська література”, 2000. – 424с.

Попелянский Я. Ю. Болезни периферической нервной системы: Руководство для врачей. – М. : Медицина, 1989. – 464 с.

Попелянский Я. Ю. Синдромы поясничного остеохондроза. Лечение, профилактика, экспертиза /Часть 2. – т. 2. Руководство по вертеброгенным заболеваниям нервной системы. – Издательство Казанского университета, 1986. – 287 с.

Фищенко В. Я., Мартыненко Г. Ф., Шаргородский В. С., Швец В. А. Консервативное лечение остеохондроза позвоночника. – К. : Здоровье, 1989. – 168 с.

Юмашев Г. С., Фурманов М. Е. Остеохондрозы позвоночника. – 2-е изд. – М. : Медицина, 1984. – 384 с.

Юрик О. Е. Неврологічні прояви остеохондрозу: патогенез, клініка, лікування. – К. : “Здоров’я”, 2001. – 344 с.