Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Судовий контроль під час застосування застави у кримінальному процесі

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

звільнення під заставу та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності через нелегальний виїзд із України осіб, підозрюваних у державній зраді, шпигунстві й інших аналогічних злочинах.

Однак у наукових колах існує безліч інших поглядів, які так і не втілено в законодавстві, щодо необхідності розширення переліку злочинів, за підозрою в яких до осіб не може бути застосована застава. Так, К. Тітков уважає сумнівною доцільність запровадження застави щодо осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини. Такий порядок, на його думку, не стимулюватиме громадян, які вчиняють такі злочини, від подальшої неналежної поведінки [11, с. 475].
На розгляд Верховної Ради України також уносилося кілька законопроектів, у т. ч. від 05. 03. 2015 р. № 2330 і від 03. 03. 2015 р. № 2284, якими передбачалося розширити перелік злочинів, за вчинення яких особа не може бути звільнена під заставу. Однак до цього часу вони поки що залишаються лише законодавчими ініціативами на папері.
Проблемним також залишається питання внесення застави іноземцями, про що вказує О. Горовой. Так, головний обов’язок підозрюваного – не залишати місце свого постійного мешкання та своєчасно прибувати до слідчого для участі у слідчих діях. Для громадян України або осіб, котрі мають постійне місце проживання в Україні, ця вимога легко може бути виконана, проте для іноземців, які були звільнені з-під варти під заставу, виникає спокуса якомога скоріше нелегально залишити Україну, не чекаючи закінчення слідства та винесення вироку [10, с. 17].
Наступним етапом застосування запобіжного заходу у вигляді застави є постановлення ухвали слідчим суддею за результатами розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання застави прокурор доведе наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором [4].
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави вручається підозрюваному негайно після її оголошення. Апеляційному оскарженню ухвала не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Варто також звернути увагу, що застава застосовується у кримінальному проваджені як самостійний запобіжний захід і як альтернатива триманню під вартою, залежно від чого відрізняється й порядок її застосування.
Щодо застосування застави як альтернативи триманню під вартою потрібно зазначити, що, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України, однак має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, учиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої в цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. У такому разі слідчий суддя, суд також вправі застосувати інший (більший) розмір застави (як альтернатива) відповідно до положень ч. 10 ст. 182 КПК України [4, с. 8].
У випадку застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу (ч. 4 ст. 183 КПК) слідчий суддя, суд зобов’язаний обґрунтувати в рішенні незасто- сування застави [7].
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави визначається в розмірах мінімальної заробітної плати в межах, які залежать від тяжкості злочину, у скоєні якого підозрюється особа.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд установить, що застава в зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, котра підозрюється, обвинувачується в учиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена в розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно. Для цих виняткових випадків максимального розміру застави закон не встановлює [12, с. 7].
Дискусійним залишається також питання залежності розміру застави від розміру цивільного позову або майбутніх майнових стягнень. Як убачається із КПК України, застава може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. В. Михайлов стверджує, що логічно вимагати, щоб у справах про злочин, що завдали матеріальної шкоди, сума застави не може бути менше за суму заявленого цивільного позову, підкріпленого достовірними доказами. Схожі судження висловлював З. Єнікєєв, який зазначав, що сума застави повинна бути не менше за ту суму, яку може бути пред’явлена за шкоду, завдану діями обвинуваченого [13]. Однак, на жаль, указівка про те, що розмір застави повинен бути не меншим за розмір цивільного позову, у чинному кримінальному процесуальному законодавстві відсутня. Утім варто зауважити, що відсутність цієї норми не позбавляє слідчого суддю або суд обов’язку при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави оцінити в сукупності з іншими обставинами розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір
Фото Капча