Сутність і функції грошей

 

1. 1. Походження грошей.

В економічній літературі розглядаються два підходи до походження грошей: раціоналістична та еволюційна концепції.

Раціоналістична концепція пояснює походження грошей в результаті певної раціональної угоди між людьми, які впевнились у тому, що для руху вартостей в міновому обороті необхідні спеціальні інструменти – законодавчі акти держави (засновник даного підходу походження грошей – Арістотель). Дана концепція не відкидає товарну природу грошей, але не погоджується з їх стихійною появою.

Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм вартості:

Проста форма вартості – найпростіша форма, випадкова, обмін не був регулярним.

Розгорнута форма вартості – один товар зустрічається при обміні з великою кількістю і інших товарів-еквівалентів. При обміні виникає невідповідність попиту і пропозиції на конкретному ринку. Певний товар виражає свою вартість у споживчій вартості інших товарів.

Загальна форма вартості – серед продуктів, котрі обмінюються на ринку, виділяються такі, попит на які є найбільший. Це така форма вартості це така форма, за якої безліч товарів обмінюються на якийсь один товар і цей товар стає загальним еквівалентом.

Грошова форма вартості – роль загального еквіваленту закріплена за одним товаром.

Еволюційна концепція пояснює походження та розвиток грошей як тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну.

Отже, гроші за своїм походженням – це товар. Виділившись із загальної товарної маси, вони зберігають товарну природу і мають ті ж самі дві властивості, що і будь-який інший товар: володіють споживчою вартістю (наприклад, золото в формі грошей може використовуватися як прикраса і задовольняти естетичні потреби людини) і вартістю, оскільки на виробництво товару-грошей (золота) витрачена певна кількість суспільної праці.

В той же час гроші, на відміну від звичайних товарів, є особливим товаром:

• споживча вартість товару, що виконує роль загального еквіваленту ніби подвоюється (крім конкретної споживчої вартості, вони мають загальну споживчу вартість, оскільки з їх допомогою людина може задовольнити будь-яку потребу) ;
• вартість грошей має зовнішню форму прояву до їх обміну на ринку. Товар-гроші завжди можна обміняти на будь-який інший товар, необхідний власнику грошей. В той час, як вартість звичайного товару прихована і виявляється в процесі обміну, коли товар продається на ринку.

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватись на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом і який розвивається на кожному етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом, що ускладнюється зі зміною умов виробництва.

1. 2. Види грошей.

Повноцінні гроші – гроші, у яких номінальна вартість відповідає реальній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені. До таких грошей відносять:

- металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети, зливки металів). Лицьова сторона монети – аверс, зворотна – реверс і обріз – гурт;

- товарні гроші – предмети першої необхідності, предмети розкоші (зерно, сіль, хутро, намиста).

Змішані гроші – наявність в обігу паралельно золотих, срібних монет та паперових грошей.

Неповноцінні гроші – це гроші, які не мають власної вартості.

Знаки вартості (замінники повноцінних грошей) – гроші, номінальна вартість яких вище реальної, тобто витраченої на їх виробництво суспільної праці. До них належать:

1) металеві знаки вартості – золота монета, що стерлася; білонна монета;

2) паперові знаки вартості, зроблені, як правило, з паперу (розрізняють паперові і кредитні гроші).

Паперові гроші – це представники неповноцінних грошей, які з'явилися як замінники золотих монет. Право випуску паперових грошей привласнила собі держава. Різниця між номінальною вартістю випущених грошей і вартістю їх випуску утворює емісійний дохід казни, що є істотним елементом надходжень до державної казни (бюджету).

На даному етапі знаходяться в обігу казначейські векселі, що випускаються державою для покриття дефіциту державного бюджету.

Банкнота – кредитні гроші, що випускаються центральним (емісійним) банком країни.

Білонна монета – дрібна монета, виготовлена з дешевих металів, наприклад міді, алюмінію.

Кредитні гроші виникають з розвитком товарного виробництва, коли купівля-продаж здійснюється з розстрочкою платежу (в кредит). Їх поява пов'язана з функцією грошей як засобу платежу, де гроші виступають зобов'язаннями продавця, які повинні бути погашені у заздалегідь встановлений термін. Першочергове економічне значення цих грошей – зробити грошовий обіг еластичним, здатним відображати потреби товарообігу в готівкових грошах, економити повноцінні гроші, сприяти розвитку безготівкового обігу.

Кредитні гроші пройшли наступний шлях розвитку: вексель, чек, електронні гроші, кредитні картки.

Вексель – письмове безумовне, нічим не обумовлене зобов'язання боржника сплатити певну суму в заздалегідь обговорений термін і у встановленому місці. Розрізняють простий вексель, виданий боржником, і переказний (трату), виписаний кредитором і направлений боржнику на підпис з поверненням кредитору. Переказний вексель (трата) може перебувати в обігу завдяки переказному напису (індосаменту) на зворотному боці документа. По мірі збільшення переказних написів циркулярна чинність векселя зростає, оскільки кожний індосант несе солідарну відповідальність по векселю. Розрізняють також комерційний вексель (видається під заставу товару) і банківський вексель, видається банком-емітентом за наявності певної суми клієнта на депозиті. На відміну від комерційного банківський вексель має депозитну форму.

Чек – вид кредитних грошей, ідо виступає як грошовий документ встановленої форми,