Сутність і функції грошей

1. іменний – чек на певну суму без права передачі;

2. на пред'явника – чек без вказівки одержувача;

3. ордерний – чек на певну суму з правом передачі шляхом індосаменту на звороті документу.

Розрахунковий чек – це письмове доручення банку здійснити грошовий платіж з рахунку чекодавця на рахунок чекодержателя, тобто вони використовувались для безготівкових платіжні: розрахунків.

Грошові чеки служили для отримання підприємствами і організаціями готівкових коштів.

Електронні гроші – це абстрактна назва грошових коштів, які використовуються їх власниками на основі електронної системи банківських послуг.

1. 3. Функції грошей.

Функція міри вартості – спроможність вимірювати вартість всіх товарів, служити посередником при визначенні ціни. Виражена в грошах вартість товару є ціною. Ціну може мати тільки той товар, що знаходиться у відносній формі вартості. Самі гроші ціни не мають, їх вартість не може бути виражена в них же самих. Замість ціни гроші володіють купівельною спроможністю, яка виражаються в абсолютній кількості товару, що можна за них купити.

Функція міри вартості відображає відношення товару до грошей, як загального еквіваленту. Міра вартості – економічна функція грошей, що залежить від держави. Масштаб цін має юридичний характер, залежить від держави і служить для вираження не вартості, а ціни товару. Через масштаб цін, ціна, що надається товару як показник величини вартості, перетворюється в прейскурантну або ринкову ціну виражену в національній грошовій одиниці.

Функція грошей як засіб обігу – безперервний обмін грошей на товари, при цьому постійною потребою є наявність необхідної маси готівкових грошей в обігу. Дана функція реалізовується під час платежу готівковими грошима за товари в момент їх купівлі.

Функція грошей як засобу платежу – виникає, коли товари продаються з розстрочкою платежу, у кредит.

Функція грошей як засобу нагромадження і заощадження. Гроші виступаючи загальним еквівалентом, тобто забезпечуючи його власнику отримання будь-якого товару, стають загальним втіленням багатства. Тому у людей виникне прагнення до їх накопичення та заощадження. Для утворення скарбів гроші вилучаються з обігу, тобто акт купівлі-продажу переривається. Однак просте накопичення і заощадження грошей власнику додаткового доходу не приносить.

На відміну від попередніх двох функцій гроші як засіб накопичення і заощадження повинні володіти здатністю зберігати вартість хоча б на певний період і бути реальними. Виконання грошима функції засобу накопичення є важливою передумовою розвитку кредитних відносин, за допомогою яких стає можливим використання тимчасово вільних коштів, що утворюються в різних сферах господарства і населення для надання їх в позику підприємствам і організаціям інших галузей і окремим кредиторам.

Функція світових грошей – в якості міжнародного засобу гроші виступають при розрахунках за міжнародними балансами. Якщо платежі даної країни за певний період перевищують її грошові надходження від інших країн, то гроші виступають засобом платежу. Під час надання позик або субсидій однією країною іншій відбувається переміщення частини багатства від однієї держави до іншої в грошовій форми, при цьому гроші виконують роль матеріалізації суспільного блага.

 

Тема 2 Грошовий обіг і грошова маса

 

2. 1. Характеристика і структура грошового обороту.

Грошовий оборот – безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу, здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових розрахунків.

В залежності від виду відносин, які обслуговує грошовий оборот, його можна поділити на:

• грошово-розрахунковий оборот, який обслуговує розрахунки за товари та послуги і нетоварні зобов'язання юридичних та фізичних осіб;
• грошово-кредитний оборот, який обслуговує кредитні відносини в господарстві;
• грошово-фінансовий оборот, що обслуговує фінансові відносини в господарстві.

Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на готівковий і безготівковий.

Грошовий обіг – це рух грошей, що що обслуговує сферу обміну, є одним із секторів грошового обороту.

Групи суб’єктів грошового ринку:

Фірми;

Домашні господарства;

Державні структури;

Фінансові посередники

Чотири ринки моделі грошового обороту:

Ринок продуктів;

Ринок ресурсів;

Фінансовий ринок;

Світовий ринок.

Грошовий потік – сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (або частину) процесу розширеного відтворення.

Класична модель кругообігу товарів та послуг, якими обмінюються підприємства (фірми) і домашні (сімейні) господарства (населення), врівноважена відповідним потоком грошових платежів, що здійснюються при обміні. Підприємства і населення, пов'язані між собою двома групами ринків: продуктів та ресурсів.

Ринки продуктів – це ринки, на яких населення, підприємства купують вироблені іншими підприємствами товари та послуги. Населення витрачає одержані ними доходи на придбання споживчих товарів, а підприємства продають свої продукти населенню та іншим підприємствам з метою одержання виручки, необхідної для продовження процесу виробництва.

Ринки ресурсів – це ринки, на яких населення, підприємства купують ресурси, необхідні для виробництва – робочу силу, капітал, природні ресурси. Населення та підприємства продають ресурси, що належать їм, за відповідні грошові платежі, які виступають у вигляді заробітної плати, процентного доходу, рентних платежів, прибутку.

Фінансові ринки складаються з великої кількості «каналів».

До першої групи таких каналів відносяться канали прямого фінансування, по