Сутність та системні характеристики ризику в логістичних ланцюгах

При міжнародних морських перевезеннях судновласник несе відповідальність за вантаж на борту судна, а також за вантаж, що завантажується (розвантажується) або готується до навантаження (розвантаження) згідно з умовами перевезення, здебільшого на підставі Правил Гааги – Вісбі. Правила застосовуються у випадках, коли:

–перевезення регулюється коносаментом або іншим подібним до нього товаророзпорядчим документом;

–перевезення здійснюється з країни (у країну), з якою укладено

–контракт; у контракті є застереження про межу відповідальності по одному судну.

Правила передбачають обмеження відповідальності судновласника у розмірі 2 СПЗ за 1 кг (брутто) пошкодженого або загубленого вантажу. Позови до перевізника, як правило, приймаються протягом року з дати закінчення відвантаження.

Страхування відповідальності за вантаж судновласники купують у спеціальних товариствах взаємного страхування судновласників — Р&І Club. Поліс страхування покриває широкий перелік потенційних ризиків завдання шкоди вантажу. Клуби вимагають від судновласників суворо додержувати умов страхування, інакше вони відмовляють страхувальникові в компенсації. Жорсткі умови пояснюються тим, що істотне порушення засад договору (девіація) перевізником позбавляє його права обмежити відповідальність згідно з Правилами, через що вона стає необмеженою.

Такі загальні принципи виникнення відповідальності перевізників за вантаж та умови прийняття ризику вантажоперевізника страховиками. Страхування відповідальності українських вантажоперевізників має великий потенціал і є перспективним напрямком вітчизняного страхування.

 

6.1.5. Обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів

Обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів регламентується Законом України «Про страхування" від 4 жовтня 2001 р., Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р., Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів» від 1 червня 2002 р. № 733, Наказом Міністерства транспорту України «Про здійснення контролю за наявністю договорів про страхування відповідаль¬ності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів» від 15 жовтня 2002р. №734.

Суб'єктами страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів є страхувальники, страховики та треті особи, яким заподіяно шкоду під час перевезення небезпечних вантажів.

Страхувальники - це суб'єкти перевезення небезпечних вантажів, а саме:

–відправник небезпечного вантажу — зазначена е перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства ), яки готує ти надає цей вантаж для перевезення;

–перевізник небезпечного вантажу — юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу;

–одержувач небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника.

Страхувальником може виступати особа, що виконує експедиторські функції в разі згоди на це перевізника.

Страховиками є юридичні особи – резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів.

Треті особи - це фізичні та юридичні особи, яким заподіяно шкоду у зв'язку з негативними наслідками під час перевезення небезпечних вантажів.

Об'єктом страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів у порядку, визначеному законодавством.

Страховий випадок – це будь-яка подія під час перевезення небезпечних вантажів, унаслідок якої заподіяно шкоду життю, здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб, а також виникла цивільно-правова відповідальність страхувальника щодо відшкодування цієї шкоди.

Відповідальність страховика починається з початком діяльності суб'єкта перевезення, пов'язаної з перевезенням небезпечного вантажу від місця його виготовлення до місця призначення, із підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, із прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткотерміновим зберіганням вантажу на всіх етапах перевезення та закінчується після завершення процесу перевезення.

Страхова сума за кожну тонну небезпечного вантажу встановлюється залежно від класу небезпеки вантажу.

Страхові виплати поділяються на:

1) компенсування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю третіх осіб — 50% страхової суми, у тому числі па одну особу страхова сума встановлюється:

у разі компенсування шкоди спадкоємцям особи, яка загинула (померла) внаслідок страхового випадку -— 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

у разі призначення потерпілій третій особі І, ІІ і ІІІ групи інвалідності-відповідно 450, 375, 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за кожний день непрацездатності потерпілої третьої особи - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але не більше ніж 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за весь час втрати працездатності;

2) компенсування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу - 30 % страхової суми;

3) компенсування шкоди, заподіяної майну третіх осіб - 20 % страхової суми.

Розмір