Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Синдром Січневого повстання: Евгеніуш Ромер про революційне суспільство на сході Європи у 1917-1919 рр.

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Синдром Січневого повстання:
Евгеніуш Ромер про революційне суспільство на сході Європи у 1917-1919 рр.
 
Революція в Російській імперії 1917 р. кардинально вплинула на повсякденне життя простих людей, соціальних класів, етнічних та релігійних груп. Уся імперія Романових зазнавала різких трансформацій суспільного життя. Білоруси, євреї, литовці, поляки, українці та інше населення Західних окраїн імперії виявляли значний рівень національної самоорганізації. Аналогічні процеси відбувалися з високою інтенсивністю в різних частинах Росії.
Життя поляків, їх реакція на перебіг революційних процесів в Росії, розвиток нових гібридних ідентичностей, зміни імперської лояльності на національну становлять особливий предмет дослідження. Під час Першої світової війни в імперії проводилися цілеспрямовані кампанії дискредитації цілих національних мен- шин . Дослідження окремих біографій дозволяє бачити складну мозаїку розвитку різних ідентичностей і показує евентуальні напрями національних рухів.
Життя і діяльність Евгеніуша Ромера детально досліджено в польській історіографії, де він уважається одним з творців польської геополітики, географії та картографії. В оцінці політичних поглядів Ромера більшість істориків інтерпретує його як прихильника національних демократів Романа Дмовського. Деякі дослідники (Рафал Габула, Маріан Мрочко та ін.) уважають Ромера польським патріотом і демократом, міфологізуючи його постать . Як раз з цими твердженнями ми будемо дискутувати.
У цій статті спробуємо показати реакцію і сприйняття Евге- ніушем Ромером революційних подій в колишній Російській імперії, розкрити зміст його політичних переконань та проаналізувати оцінку ним українського національного руху і ситуації у Східній Європі загалом. Основним джерелом нашої реконструкції буде щоденник Е. Ромера, а також його записи «Рашфпік Рагу8кі 1918-1919», котрі він вів під час Паризької мирної конференції. Певне значення має його епістолярій з відомими діячами, що зберігається у відділі рукописів Ягеллонської бібліотеки у Кракові.
Методологія статті базується на двох підходах: біографічному та герменевтичному. Французький філософ Ролан Барт дослідив глибоку різницю між текстом і мовою в контексті ідеології. Справа в тому, що текст пропонує рівновагу предметів та акцентів, а мова озвучує контекстуальні дискурси . Аналізуючи тексти Ромера, опиратимемося на Бартове питання: «Чи дійсно, оповість про події минулого, звикло сприйнята у нашій культурі (починаючи від древніх греків) під рубрикою історичної «науки», що підвладна імперативу «реальності» і виправдана принципами «раціонального» викладу, відрізняється якоюсь специфічною рисою, якою-небудь несумнівною структурною впорядкованістю від оповісті уявленого, що можна зустріти в епопеї, романі, драмі»?  
Аналіз ситуації з національними меншинами в Російській імперії можна пояснити роллю різних ситуативних лояльностей. Американський історик Марк фон Хаген визначив, що головну
роль на окраїнах монархії Романових відігравали етнічні, конфесійні та економічні діаспори, які пересувалися по імперським окраїнам і в своїй більшості не належали до російської (руської) національності . Поляки не становили винятку, навіть більше – польське середовище існувало завдяки гібридним ідентичностям, що характеризуються множинною лояльністю. Легітимація і організація тогочасних європейських імперій ґрунтувалася на Государі та династії, становому ладі суспільства й імперській ідеї. Росія не була винятком, тому лояльність по відношенню до Государя (імперії) і станова приналежність мали більше значення, ніж приналежність до етнічної чи конфесійної групи .
Майбутній учений народився у Львові в 1871 році. Дитинство юнака пройшло у містечку Коросно у Королівстві Галіції і Лодомерії, яке називали прагла Сгаеоуіа». З 1367 р. містечко мало магдебурзьке право. Його батько Едмунд був учасником Січневого повстання 1863 р., а також займав високу посаду в тогочасній галицькій адміністрації. Мати мала угорське походження. Ще зі школи Ромер зацікавився географією і гуманітарним дисциплінами. Майбутній учений вивчав географію, історію, геологію у Ягеллонському університеті у Кракові. У 1894 р. молодий дослідник захистив докторат з філософії у Львівському університеті. Мав кілька наукових стажувань у Відні і Берліні. В габсбурзькій столиці він слухав лекції відомого професора- геополітика Альбрехта Пенка (1858-1945), який географічний підхід поєднував з націоналістичними упередженнями щодо слов’янських народів, де німецький етнічний кордон в рамках концепції Mitteleurope мав бути по Віслу . У 1899 р. у Львові Ромер захистив габілітаційну працю. Там же молодий дослідник долучився до діяльності Czytelni Akademickiej – організації польської студентської молоді (існувала з 60-тих років ХІХ ст. до 1914 р.), котра з 1888 року була пов’язана з національно- демократичним рухом .
Основною сферою наукових зацікавлень вченого була картографія. В 1916 році він підготував «Polski atlas statystyczny i geograficzny», котрий буде активно використаний польською делегацією під час Паризької конференції .
У 1921 році Ромер заснував у Львові Інститут картографії «Atlas», де були опубліковано багато мап і атласів. Усі ці факти щодо походження і діяльності Ромера дозволяють зрозуміти найбільш характерні нюанси формування його світогляду та національної ідентичності, допомагаючи пояснити деякі оцінки та реакції на події революційного періоду на сході Європи.
Головну інформацію про оцінки Ромером міжнародної ситуації в Європі, про його життя в Російській імперії надає приватний щоденник. Як і значна частина інтелектуалів його часу, він розпочинає вести щоденник під впливом початку Першої світової війни у 1914 р. з кількома перервами закінчує текст у 1923 р.  .
Як і більшість поляків, Ромер не сприймав російського самодержавства. У своїх політичних оцінках він був непримиримим прихильником відродження незалежності Польщі. Учений повсякчас наголошував, що польські землі перебувають у складі Росії лише
Фото Капча