Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Синонімія в українській науковій термінології

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Д. М. Шмельова). Одразу постає питання про ступінь синонімічності, що визначається кількістю позицій, у яких протиставлення найбільше нейтралізується.

Д. М. Шмельовим було запропоновано визначення синонімів:
“Синоніми – це слова, неспівпадаючими ознаками яких є лише ті ознаки, які можуть стійко нейтралізуватися у визначених позиціях. Чим більше таких позицій, тим вищим є ступінь синонімічності відповідних слів, тим частіше відбувається їх взаємозамінність” [Д. Н. Шмелёв: 1973, 130]. Це визначення базується на основі поняття нейтралізації, оскільки, по-перше, поняття нейтралізації відповідає поширеному розумінню синонімів, по-друге, тісно пов’язане з явищами, властивими мові в цілому [Там же, 120-121]. Автором було запропоновано три варіанти нейтралізації протиставлення за певною ознакою, в яких протиставлення реалізується, або не реалізується [Там же, 121-128].
Ознаку взаємозамінності синонімів було визначено значно ранішеЛ. А. Булаховським: “Слова, які здатні у певному контексті чи контекстах, близьких за значенням, змінюватися без відчутного розрізнення за змістом, мають назву синонімів” [Л. А. Булаховський: 1953, 39]. Однак взаємозамінність синонімів – це лише окремий випадок “замінності” одного слова іншим, а точніше називання предмета різними словами [А. П. Евгеньева: 1964, 10-11]. Такі взаємозаміни можливі лише між дублетами, і зовсім неможливі між синонімами-еквівалентами, які розрізняються між собою сполучуваністю.
Вирішити питання про заміни та взаємозамінність стає можливим, коли
йдеться про певний контекст [А. П. Евгеньева: 1966, 6].
Питання про сам контекст (у широкому та вузькому значенні) при визначенні синонімів та їх детальному розгляді піднімалося у зв’язку з стилістичними синонімами. Тому у “Проекті словника синонімів” дослідниця поставила питання про розмежування сфери дії синонімів. Синонімія у будь-якій формі (лексична, морфологічна, синтаксична) – це проблема синхронного розгляду явищ мови. І тому цілком закономірним є розгляд та опис лексичної синоніміки певної сфери мови, зокрема синоніміки спеціальної наукової мови.
Якщо говорити про синонімію у термінології, то слід згадати, що з погляду лінгвістики у термінології фіксуються ті самі види системних зв’язків, що і в інших шарах лексики загальнонаціональної мови.
Термінологія – це частина лексики загально-національної мови, пов’язана з іншими мовними системами. “Одночасно вона є й донором, і реципієнтом. Збагачуючи певною мірою лексику, вона сама перебуває під впливом тих процесів, що відбуваються в лексиці загальнонаціональної мови” [Ф. О. Нікітіна, 1996].
У термінології ознака синонімічності кваліфікувалася авторами проектів ГОСТ і як явище негативне, небажане чи взагалі заперечувалася. Завдяки працям В. П. Даниленко погляди на синонімію термінів дещо змінилися; вона довела, що конкретні проекти ГОСТ практично не виконують вимогу про заборону синонімів. Синоніми “замасковуються”, коли беруться у дужки, коли подається рекомендація про використання скорочених форм термінів (саме цю ознаку визначав Д. С. Лотте, аналізуючи науково-технічну термінологію), а також варіант з використанням інших мовних компонентів, зокрема інтернаціоналізмів, які є варіантами повних форм термінів, або пояснення у свого роду “записках” щодо варіативних паралельних термінів. “Звичайно, синоніми не можуть бути правилом, – пише В. П. Даниленко, – однак частотність винятків і створює передумови виникнення та існування варіантних форм одного поняття. Категорична заборона синонімів вступає в протиріччя з практикою використання цих термінів і ншими жанрами (науковою літературою, термінологічними словниками). ”
Підтримуючи чеського лінгвіста О. Мана, який визнавав за термінологією наявність синонімічних та антонімічних відношень, у які можуть вступати власні і запозичені терміни, термінологічні сполуки та одне слово, синонімічне словосполученню, В. П. Даниленко “підірвала” основи існуючої практики стандартизації термінологічних систем. Дослідниця довела, що відхрещуватися від синонімії було б не варто, оскільки прояви синонімії відчутні як на рівні синтагматики, коли кожен з варіантів терміна сприймається у певному мовному акті, так і на рівні парадигматики, якщо говорити про систему термінів у цілому.
Цілком зрозумілим є те, що термінологічна синонімія суттєво відрізняється від загальномовної синонімії, адже синонімія у термінології не виконує стилістичних функцій. Розглядаючи конкретні реалізації найменувань, В. П. Даниленко виділила три різновиди лексичної варіативності термінів відповідно до різних етапів формування наукових понять:
  • пряме запозичення;
  • калькування;
  • пошук відповідного найменування даною мовою, створення оригінальної
  • термінології засобами рідної мови.
Перший різновид – пряме запозичення – властивий мові на початковому етапі формування термінологічних систем, коли у мові існувало одночасно декілька запозичень з різних мов на позначення одного поняття. Другий різновид – калькування – реалізувався у початковий період створення мови науки, коли у мові існували водночас власне національне слово та запозичення. Третій різновид – пошук відповідного найменування – обумовлюється створенням на національному грунті слова, рівнозначного запозиченню [В. П. Даниленко: 1977, 74].
Розглянемо прояви синонімії у деяких сучасних термінологіях (юридичні та економічні науки), зокрема синонімію ініціальних терміноелементів, і виділимо на основі етимології три групи синонімічних терміноелементів.
Перша група термінів, у складі яких вирізняємо давньогрецькі та латинські ініціальні терміноелементи, є дуже багаточисельною. Терміни, утворені за допомогою класичних елементів, відображають процес адаптації (більшою або меншою мірою) сучасними мовами.
 
РОЗДІЛ 2. Терміни-синоніми як чинники закономірного розвитку наукової мови
 
Постійне перебування термінології в полі зору дослідників зумовлює досить ретельне вивчення динамічних процесів у сучасних терміносистемах. Проте розв’язання проблем, що торкаються окремих терміносистем, неможливе без з’ясування комплексу загальнотеоретичних понять щодо явища термінологічної синонімії.
У сучасному термінознавстві існують різні погляди на проблему існування термінів-синонімів,
Фото Капча