Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сировина для виробництва керамічних стінових матеріалів і виробів

Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

залишку від навішення, кг; Vж – об’єм (місткість) рідини, витиснутої зразком (навішенням) матеріалу, м3.

Щільність керамічних виробів коливається в межах 2100... 2500 кг/м3.
Пористість П – ступінь заповнення об’єму матеріалу порами. Визначається як відношення різниці між справжньою щільністю і об’ємною масою до дійсної щільності
Водопоглинання W – спроможність матеріалу вбирати і утримувати в своїх порах воду. Воно характеризується відношенням маси води, поглиненої цілком зануреним в воду зразком, до маси зразка, висушеного до постійної маси
де m2 – маса зразка, насиченого водою, кг; m – маса зразка, попередньо висушеного до постійної маси, кг.
Розмір припустимого водопоглинання для виробів будівельної кераміки знаходиться в межах 0... 17%.
Водопроникність – спроможність матеріалу пропускати через себе воду під тиском і характеризується часом, протягом якого через виріб проникає вода, підведений до виробу або його стінки.
Міцність – спроможність матеріалу чинити опір руйнації від дії напруг, що виникають у ньому під впливом прикладеного навантаження. Міцність характеризується межею міцності при стиску, згині, розірванні.
Межа міцності виробів при стиску ст дорівнює відношенню руйнуючої сили початкової площі поперечного перетину зразка.
Для визначення межі міцності при стиску цеглу і каміння розділяють на дві половинки, вкладають постелями одну на другу з цементним тістом. Зразки випробують на пресі до повної руйнації. Межу міцності при згині зг обчислюють за формулою
де Pmax – найбільше навантаження, прикладене до зразка при іспиті, Н; L – відстань між опорами, на які покладений зразок, м; b – ширина зразка, м; h – висота зразка по середині, м.
Межі міцності керамічних виробів при стиску і згині відповідно коливаються від 7, 5 до 50 МПа і від 1 до 5 МПа.
 
Таблиця 3
Потужність і питома вага керамічних підприємстві (за даними ВНИИСтрома)
 
1.2. Сировина. Витрата сировинних матеріалів
 
Головними сировинними матеріалами при виробництві керамічних стінових матеріалів є глина в щільному, пухкому і пластичному стані (головна сировина), що отощуючі і флюси (добавки). Хімічний склад і дисперсність глин у значній мірі характеризують їхню придатність для виробництва того або іншого виду керамічних виробів. В таблиці 4 приведений склад формувальної маси (із розрахунку на 1000 шт. умовної цеглини методом пластичного (Кучинський і Даугельський заводи) і напівсухого (Ленінградський завод) пресування.
 
Таблиця 4
Найменування
 
Потреба сировинних матеріалів (в рік, в зміну, добу можна розрахувати виходячи з технічної характеристики виробу, спосіб формування, розрахункової заданої продуктивності та ін. вихідним параметрам по таких формулах:
Пресс-порошку глиномаси в год:
де VN – геометричний об’єм виробу, м3; VП -об’єм порожнин у виробі, Кр – коефіцієнт розпушення, що відповідає способу формування; Qгл – розрахункова (задана) годинна продуктивність технологічної лінії, шт/год; Квтр – коефіцієнт, що враховує втрати прес-порошку на всіх стадіях технологічної переробки, Квтр = 0, 93…0, 97.
Глини за годину:
де П і гл, – відповідно щільність прес-порошка і глини, кг/м3.
Шлікера за годину:
Qш = Qгл + в Qгл,
де В – відносний вміст вологи (води), в = 0, 4…0, 55. Середня об’ємна щільність шлікера розраховується за формулою
де гл, в – відповідно щільність глини і води; гл, в – відповідно відсотковий вміст глини і води в шлікері.
Добавок за годину:
Qд = Qм* д,
де д – відповідний вміст домішок в глиномасі при пластичному способі формування; Qм – витрата глиномаси в год., обумовлений за формулою для прес-порошка. Середня об’ємна щільність формувальної глиномаси:
де гл, д – відповідно щільність глини і добавок; гл, д – відсотковий вміст глини і добавок у глиномасі (табл. 4)
* Шлікер – стійка водяна суспензія керамічної шліхти.
Далі можна розрахувати потребу за зміну, добу і рік. Результати розрахунку, як правило, заводяться в таблицю.
 
Таблиця 5
Потреба сировинних матеріалів при виробництві звичайної повнотілої цегли напівсухого пресування
 
1.3. Технологічні схеми виробництва керамічних виробів
 
В даний час прийняті три головних способи виготовлення керамічних виробів:
із пластичних глин вологістю 18…24% способом пресування на стрічкових (шнекових) пресах (вакуумних і безвакуумних) ;
з глиномас із зниженою вологістю 12…16% способом жорсткого пресування на стрічкових пресах із підвищеним тиском пресування;
із прес-порошків способом напівсухого пресування на відповідних пресах. Видобуток, переробка, зберігання, контроль і випробування глинистої сировини є загальними для всіх способів виробництва керамічних виробів.
Технологічний процес виробництва керамічної цегли способом пластичного пресування (рис.) містить в собі такі операції: видобуток, транспортування, переробку і зберігання глинистої сировини та добавок; транспортування і обробку глиномаси, формування глиномаси на пресах, різання глиняного бруса, укладання на сушильні вагонетки, сушіння, перекладання на пічні вагонетки, обпалювання, розвантаження, пакування і складання готової продукції.
В сучасній технології виробництва керамічної цегли способом напівсухого пресування застосовуються два головних способи готування прес-порошків: сушильно-подрібнювальний і шлікерний. Кожний із способів мають позитивні і негативні сторони.
При сушильно-подрібнювальному способі (рис.) глиниста сировина піддається подрібнюванню (помелу), сушінню, сортуванню, вилежуванню, дозуванню, магнітному збагаченню і транспортуванню.
Фото Капча