Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

що створив об’єкт права інтелектуальної власності.

Об’єктом права інтелектуальної власності може бути не кожен результат творчої діяльності, а лише той, який відповідає вимогам закону. Будь-який твір літератури, науки і мистецтва, суміжні права підпадають під охорону права, якщо вони відповідають вимогам закону. Науково-технічним результатом правова охорона надається лише на підставі відповідної кваліфікації спеціальним державним органом управління і видачі правоохоронного документа. Правова охорона об’єктів прав інтелектуальної власності обмежується лише територією України. Охорона прав на зазначені об’єкти на території інших держав здійснюється лише на підставі міжнародних конвенцій і договорів.
Відповідно до переліку об’єктів, що міститься у ст. 420 ЦК, визначаються і види права інтелектуальної власності в Україні:
право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право) – гл. 36 ЦК;
право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права) – гл. 37 ЦК;
право інтелектуальної власності на наукове відкриття – гл. 38 ЦК;
право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок – гл. 39 ЦК;
право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми – гл. 40 ЦК;
право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію – гл. 41 ЦК;
право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин – гл. 42 ЦК;
право інтелектуальної власності на комерційне найменування – гл. 43 ЦК;
право інтелектуальної власності на торговельну марку – гл. 44 ЦК;
право інтелектуальної власності на географічне зазначення – гл. 45 ЦК;
право інтелектуальної власності на комерційну таємницю – гл. 46 ЦК.
Встановлення права інтелектуальної власності охоплює дві ситуації: виникнення права інтелектуальної власності і набуття права інтелектуальної власності. Залежно від того, про яку ситуацію йдеться, можна говорити про первинні (виникнення) і вторинні (набуття) способи встановлення права інтелектуальної власності.
У випадку виникнення права інтелектуальної власності йдеться про встановлення права інтелектуальної власності вперше – раніше його не існувало, а потім виникли відповідні правовідносини. У цьому разі підстави виникнення цивільних прав та обов’язків є первинними – вони виникають вперше. Це – створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, яке супроводжується у необхідних випадках вчиненням творцем легітимаційних дій.
У випадку набуття права інтелектуальної власності, воно виникає з підстав, що мають вторинний характер. Зокрема таке право можна набути в результаті отримання необхідних документів, правонаступництва, передання автором майнових прав інтелектуальної власності іншій особі тощо (ст. 427 ЦК). У цьому разі підставою виникнення відповідних правовідносин уже є не тільки сам акт творчості (легітимований у необхідних випадках відповідно до вимог закону), а складна юридична сукупність (створення об’єкта права інтелектуальної власності і подія – смерть автора і відкриття спадщини, створення об’єкта права інтелектуальної власності і правочин, спрямований на його передачу тощо).
Гарантом захисту інтелектуальної власності в межах держави виступає законодавство. Початком становлення українського законодавства про інтелектуальну власність є прийняття Закону «Про власність», який містить спеціальний розділ «Право інтелектуальної власності». Першим спеціальним актом у цій галузі є Закон України від 21 квітня 1993 року «Про охорону прав на сорти рослин». Саме він заклав початок формування системи спеціального законодавства України про інтелектуальну власність.
Загальні засади охорони громадян на творчу діяльність містяться у ст. 41 Конституції, яка передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатом своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Стаття 54 Конституції гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Отже, держава гарантує захист авторських прав громадян, їх моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з інтелектуальною діяльністю.
Конкретною правовою основою здійснення і захисту інтелектуальної власності в Україні є низка спеціальних законів: від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на промислові зразки»; від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на знаки для творів і послуг»; від 15 грудня 1993 року «Про племінне тваринництво»; від 23 грудня 1993 року «Про авторське право і суміжні права»; від 21 червня 1993 року «Про науково-технічну інформацію»; від 21 січня 1994 року «Про державну таємницю»; від 10 лютого 1995 року «Про наукову і науково-технічну експертизу»; від 5 листопада 1977 року «Про охорону прав на топографію інтегральних мікросхем» та інші.
Тією чи іншою мірою стосуються інтелектуальної власності Закони України: від 2 жовтня 1992 року «Про інформацію»; від 21 грудня 1993 року «Про телебачення і радіомовлення»; від 5 червня 1997 року «Про видавничу справу»; від 7 жовтня 1997 року «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»; від 13 січня 1998 року «Про кінематографію»; від 23 грудня 1998 року «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»; від 16 червня 1999 року «Про охорону прав на зазначення походження товарів « та інші.
У ЦК праву інтелектуальної власності присвячена книга четверта, яка розміщена відразу за книгою третьою «Право власності та інші речові права», чим розробники Кодексу мали намір підкреслити соціально-економічне значення інтелектуальної власності, розглядаючи її як підгалузь цивільного права.
 
2. Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення
 
Забезпечення правової охорони інтелектуальної власності
Фото Капча