Система застосування добрив

Детермінована факторна модель фактичного валового збору продукції рослинництва має наступний вигляд:

НД = (S – Sr) У,

де НД – валовий збір продукції;

S – Посівна площа культури;

Sr – площа, на якій загинули посіви;

У – урожайність культури.

Урожайність сільськогосподарських культур є основним чинником, який визначає обсяг виробництва продукції рослинництва. Тому даним показником приділяється велика увага. При аналізі врожайності потрібно вивчити динаміку її росту по кожній культурі або групі культур за тривалий період часу і встановити, які заходи вживає підприємство для підвищення її рівня. Необхідно також провести міжгосподарський порівняльний аналіз урожайності сільськогосподарських культур. Це дозволить виявити передовий досвід їх обробітку. У процесі аналізу також слід встановити ступінь виконання плану по врожайності кожної культури і розрахувати вплив факторів на зміну її величини.

Урожайність – це якісний, комплексний показник, який залежить від численних факторів. Великий вплив на її рівень справляють природно-кліматичні умови: якість і склад грунту, рельєф місцевості, температура повітря, рівень грунтових вод, кількість опадів і т. п. Їх ігнорування при аналізі врожайності може привести до неправильних висновків при оцінці господарської діяльності. Тому при вивченні динаміки врожайності треба враховувати агрометеорологічні особливості кожного року в період вегетації та збирання врожаю. При порівнянні врожайності культур в різних господарствах або виробничих підрозділах необхідно також враховувати якість землі, рельєф місцевості та інші природні умови. Великий вплив на врожайність надає культура землеробства, агротехніка і технологія вирощування культур, добриво грунту, якісне виконання всіх польових робіт в стислі терміни і інші економічні чинники.

У процесі аналізу варто вивчити виконання плану по всіх агротехнічним заходам, визначити ефективність кожного з них (збільшення врожаю на 1 ц добрив, одиницю виконаних робіт і т. д.) і після цього підрахувати вплив кожного заходу на рівень врожайності та валовий збір продукції.

Для цього недовиконання чи перевиконання плану за обсягом кожного заходу множиться на плановий рівень його окупності, а зміна окупності – на фактичний обсяг відповідного заходу.

В кінці року розраховується фактична окупність добрив по кожній культурі. Для визначення окупності добрив можна використовувати три методи аналізу:

а) експериментальний;

б) розрахунковий;

в) кореляційний.

Найбільш точним методом є експериментальний. Сутність його полягає в організації польових дослідів. Досвідчені та контрольні ділянки повинні бути розміщені на полях з однаковим родючістю, рельєфом, мікрокліматом, агротехнікою, після одних і тих же попередників у сівозміні. Порівнюючи врожайність дослідних ділянок, на яких вносилися добрива, і контрольних, де вони не вносились, можна визначити надбавку урожаю за рахунок внесених добрив. Однак цей метод використовується тільки в дослідно-експериментальних господарствах.

В основній масі господарств для визначення окупності добрив застосовується розрахунковий метод. Відповідно до цього методу, розрахунок додатково отриманої продукції на 1 ц NPK (діючої речовини) проводиться наступним способом: спочатку розраховують врожайність від природної родючості грунту, для чого якість землі в балах множать на ціну бала. Потім різниця між фактичною і розрахунковою врожайністю ділять на кількість внесених добрив на 1 га посівів даної культури і таким чином визначають збільшення врожаю на 1 ц NPK:

Застосування органічних і мінеральних добрив є одним з важливихзаходів, спрямованих на підвищення родючості грунту і врожайності с / гкультур.

При правильному внесенні – дотриманні норм, строків внесення органічних імінеральних добрив під с / г культури, збільшує вміст основнихпоживних речовин: крохмалю, цукру, жирів, білків і вітамінів. В даний час у зв'язку зі складною обстановкою в сільському господарстві однимз найбільш доступних і дешевих добрив є гній. Гній вноситься в господарстві чистий пар, у кількості 6 т / га ріллі. але йоговнесення малоефективно, так як він вноситься не рівномірно. На наступний рік, де були купи гною на полі з'являється багато бур'янів і тим самим пригнічуютьзростання озимої пшениці.

Мінеральні добрива за останні три роки вносилися тільки лише при посіві

цукрових буряків (48 кг / га азофоски, N16 P16 К16) І при підгодівлі озимої пшениці на всій площі аміачної селітри (34%, норма внесення 34 кг / га).

 

 

В різні періоди росту й розвитку рослини пред’являють неоднакові вимоги до умовзовнішнього середовища, в тому числі й до живлення. Поглинання рослинами N, Р, К протягом вегетаційного періоду відбувається нерівномірно. Розрізняють критичний період живлення, коли нестача елементів живлення різко погіршує ріст і розвиток рослин, і період максимального поглинання, що характеризується найбільш інтенсивною потребою поживних речовин. На початку свого розвитку усі рослини потребують відносно небагато поживних речовин, однак вони дуже чутливі як до нестачі, так і до надлишку їх у розчині.

Початковий період критичний по відношенню до фосфору. Нестача Р у цей час настільки відчутна, що різко падає врожайність навіть у тому разі, коли у подальшому його було достатньо. В цей час поживні речовини повинні бути в легкодоступній формі. В період інтенсивного росту вегетативної маси провідна роль належить азоту.

У фазах цвітіння та на початку формування плодів потреба в азоті зменшується, а збільшується роль фосфору та калію.

В період утворення плодів поглинання всіх поживних речовин поступово зменшується, а