Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тараканівський форт

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Форт знаходиться поблизу м. Дубно, безпосередньо біля с. Тарканів, назване в народі Тараканівський форт.
Форт-застава побудовано в 1885-1890 рр. силами головного інженерного управління при військовому міністерстві Російської імперії. Являє собою бетонно-земляне укріплення, виконане з застосуванням цегли, цементу, бутового розчину, чавунно-ливарних деталей, з яких складені ферми перекриття і герметичні двері, сходи, лази.
Будівництво форту почали із земляних робіт. Спочатку нарощують горб, потім копають два рови. Земляні роботи велися протягом десяти років. В той час закінчувалося будівництво залізниці між Дубном і Бродами, що проходила попід самою будовою. Залізницею і доставляли цеглу, цемент, пісок тощо. До 1890 року було закінчено основні роботи.
 
Вціліла частина огороджувального муру
 
Форт мав форму ромба, являв собою бетонно-земляне укріплення. На схилах першого земляного валу (ескарпу) були майданчики для артилерійських та кулеметних вогневих точок. Із рову, який розділяв перший та другий земляні вали, були зроблені виходи під перший вал, на схилах якого захисники форту займали бойові позиції. Ширина рову між валами сягала 14 метрів, довжина рову кожного з чотирьох боків – 230 метрів. Стіни рову були міцно укріплені кладкою з бетону та цегли. Оборонна цегляна стіна завтовшки до чотирьох метрів зверху була засипана землею. В центральній частині форту зведена чотирикутна трапецієподібна двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи зі сходу на захід та з півдня на північ, прокладені під другим земляним валом з боку рову.
Сама казарма, стіни якої вражають товщиною і міцністю, відокремлена від двоповерхових казематів смугою 8-10 метрів. У казармі перебували солдати і унтер-офіцери, а в двоповерхових казематах розміщувалися лабораторія, караул, лазарет, лазня, телеграфна станція тощо. Усього нараховувалося 105 казематів. У 90-х роках форт вже був укріплений бетоном і залізобетоном. Підземні шляхи до центру форту з обох боків були облаштовані бійницями – під певним кутом до входу у підземний перехід, ці бійниці слугували для обстрілу ворога, який міг прорватися в підземелля.
 
Основний вхідний тунель
 
Під другим земляним валом на різних горизонтах були зроблені підземні коридори, які огинали секціями по периметру центральну казарму. З кругового коридору є виходи на другий земляний вал, тобто на вогневі позиції. Під землею прокладено чотири потерни, вони з'єднують безпечні бокові каземати форту з ескарповим муром. З потерн на вал ведуть апарелі на валганг. Обороноздатність форту збільшувало додаткове фланкуюче укріплення з другого боку залізниці навпроти східного фасу форту. Весь форт був оточений передовим валом і залізною решіткою. Через головний рів при необхідності висувався металевий міст, який втягувався лебідкою в потерну. Поза фортом, поблизу його північно-східного кута, для безпосереднього обстрілу залізничної колії та прикриття мертвого простору було зроблено польовий профіль укріплення, оточений водяним ровом.
 
Кладка фортечних стін
 
Всі каземати, як і коридори та потерни, були темними, тому в 1899 році тут провели електричне освітлення. Житлові каземати були обладнані штучною вентиляцією, форт було телефонізовано.
Головну силу форту становила фортечна артилерія. Після прийняття комісією форту тут розташувалася артилерійська фортечна рота. На озброєнні форту було десять 6-дюймових (152-мм) гармат із дальністю стрільби 9-13 км, вісім легких польових гармат, вісім 57-мм канонірних гармат, загалом було 40 гармат та ще 10 трьохлінійних кулеметів. Під час великих волинських маневрів у 1890 році до Дубна прибув з родиною російський імператор Олександр III, який оглянув форт.
Форт мав три підрозділи: комендатуру, артилерію та інженерний підрозділ, у якому одночасно могло перебувати майже тисяча військових та цивільних осіб. Форт мав і свою церкву, там правили службу Божу настоятелі храмів Різдва Богородиці зі Страклова та Свято-Троїцького із Тараканова. Тут відбувалися вінчання, хрещення, миропомазання, сповіді, панахиди.
2 лютого 1905 року на форту повстали солдати, які терпіли утиски від офіцерів. Солдатський комітет вимагав демократизації армії, усунення реакційно настроєних офіцерів, послаблення муштри та поліпшення харчування. Повстання було придушено, гарнізон форту розформовано і замінено іншим, організаторів та багатьох учасників було засуджено та приречено на каторгу. Форт перетворився на військову в'язницю, тут розташувався дисциплінарний батальйон 41-го Селенгінського полку.
Випробування форту припали на роки Першої світової війни. В серпні 1915 року форт захопили австрійські війська. Руйнування об'єктів укріплення-застави розпочалося в червні 1916 року, коли під час Брусиловського прориву частини південно-західного російського фронту вибили з форту частини 4-ї австрійської армії. В 1920 році Дубенський форт прославився героїчною обороною під командуванням майора польської армії Матчинського. Коли форт з усіх боків оточили більшовики, його гарнізон, прокладаючи собі шлях багнетами, під ураганним артилерійським вогнем, зумів прорватися на острів Горбачину. Під час цієї битви біля форту полягло більше тисячі більшовиків.
В 1941 році, стримуючи натиск гітлерівських загарбників, біля Дубна тримали оборону бійці радянської армії. Відтоді форт перестав бути військовим об'єктом.
Тараканівським форт названий місцевим людом, бо розташований поблизу села Тараканів Дубенського району Рівненської області. Нещодавно, у серпні 2008 року я його вдруге відвідав, вперше це сталося ще у далекому 1992-му. Форт являє собою величезну споруду, верхні будови якої частково зруйновано, але нижні збереглися набагато краще, щодо найнижчих рівнів, то доступ до них перекрито (забетоновано).
 
Серединний
Фото Капча