Техніче забезпечення сучасної інформаційної системи

 

 

Технічне забезпечення – це комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби і технологічні процеси.

Еволюція технічного забезпечення, яке включає апаратні засоби, засоби комунікації, програмне забезпечення, проходить нерівномірно, стрибкоподібно.

Комп'ютерних технологій за типом інтерфейсу поділяють на пакетні, діалогові, мережеві. У першому випадку користувач одержує тільки результати роботи технології, в інших він взаємодіє з нею на індивідуальному комп'ютері або комп'ютері, підключеному до мережі.

Сучасні технічні засоби забезпечення управління інформаційними ресурсами по своєму складу і функціональним можливостям вельми різноманітні. Засоби обчислювальної техніки, засобу комунікаційної техніки, засобу організаційної техніки.

Комп'ютерна техніка призначена, в основному, для реалізації комплексних технологій обробки і зберігання інформації і є базою інтеграції всіх сучасних технічних засобів забезпечення управління інформаційними ресурсами.

Комунікаційна техніка призначена, в основному, для реалізації технологій передачі інформації і припускає як автономне функціонування, так і функціонування в комплексі з засобами комп'ютерної техніки.

Організаційна техніка призначена для реалізації технологій зберігання, уявлення і використання інформації, а також для виконання різних допоміжних операцій в рамках тих або інших технологій інформаційної підтримки управлінської діяльності.

Програмні засоби автоматизації офісу діляться на системні і прикладні програми.

До системних програм відносяться: тестові і діагностичні програми, антивірусні програми, операційні системи, командно-файлові процесори.

Тестові і діагностичні програми призначені для перевірки працездатності окремих вузлів комп'ютера і компонентів програмно-файлових систем і, можливо, для усунення виявлених несправностей.

Антивірусні програми призначені для виявлення і, можливо, усунення вірусних програм, що порушують нормальну роботу обчислювальної системи.

Операційні системи є основними системними програмними комплексами, що виконують наступні основні функції: тестування працездатності обчислювальної системи і її настройку при первинному включенні; забезпечення синхронної і ефективної взаємодії всіх апаратних і програмних компонентів обчислювальної системи в процесі її функціонування; забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.

Операційні системи класифікуються таким чином: розраховані на одного користувача однозадачні системи (MS-DOS, DR-DOS) ; розраховані на одного користувача багатозадачні системи (OS/2, Windows 98, Windows 2000) ; розраховані на багато користувачів системи (системи сімейства UNIX).

Командно-файлові процесори (оболонки) призначені для організації системи взаємодії користувача з обчислювальною системою на принципах, відмінних від тих, що реалізовуються операційною системою, з метою полегшення роботи або надання додаткових можливостей.

Прикладні програмні засоби забезпечення управлінської діяльності класифікуються таким чином:

- системи підготовки текстових документів;

- системи обробки фінансово-економічної інформації;

- системи управління базами даних;

- особисті інформаційні системи;

- системи підготовки презентацій;

- системи управління проектами; експертні системи і системи підтримки ухвалення рішень;

- системи інтелектуального проектування і вдосконалення систем управління;

- інші системи.

Комплекс технічних засобів становлять:

- комп'ютери будь-яких моделей;

- пристрою збору, нагромадження, обробки, передачі й виводу інформації;

- пристрою передачі даних і ліній зв'язку;

- оргтехніка й пристрої автоматичного знімання інформації;

- експлуатаційні матеріали й ін.

Документацією оформляються попередній вибір технічних засобів, організація їх експлуатації, технологічний процес обробки даних, технологічне оснащення. Документацію можна умовно розділити на три групи:

- загальносистемну, що включає державні й галузеві стандарти по технічному забезпеченню;

- спеціалізований, утримуючий комплекс методик по всіх етапах розробки технічного забезпечення;

- нормативно-довідкову, використовувану при виконанні розрахунків по технічному забезпеченню.

До на даний момент є дві основні форми організації технічного забезпечення (форми використання технічних засобів) : централізована й частково або повністю децентралізована.

Централізоване технічне забезпечення базується на використанні в інформаційній системі великих ЕОМ і обчислювальних центрів.

Децентралізація технічних засобів припускає реалізацію функціональних підсистем на персональних комп'ютерах безпосередньо на робочих місцях.

Перспективним підходом варто вважати частково децентралізований підхід – організацію технічного забезпечення на базі розподілених мереж, що складаються з персональних комп'ютерів і великих ЕОМ для зберігання баз даних, загальних для будь-яких функціональних підсистем.

Створення комплексних інтегрованих інформаційних систем (КІС) керування підприємствами є трудомістким завданням. Комплексна інтегрована інформаційна система великого промислового підприємства призначена для керування всіма видами ресурсів: персоналом, фінансами, матеріальними запасами, устаткуванням, енергоносіями, інформаційним. КІС також призначена для автоматизації функцій бухгалтерського обліку й звітності, керування маркетингом, керування проектами, аналізу й підтримки прийняття рішень, керування якістю. Трудомісткість створення подібних систем може становити кілька сотень людино-літ роботи бізнес-аналітиків, постановників завдань, прикладних програмістів, системних і мережевих фахівців.

Життєвий цикл (ЖЦ) інформаційних систем містить у собі наступні стадії: маркетингові дослідження, технічне завдання, проектування системи (технічна й робоче), експлуатація, а також демонтаж. Значну трудомісткість має не тільки побудова системи, але й технічна підтримка на стадії її експлуатації. Використання сучасних розвинених систем програмування й засобів проектування інформаційних систем значно підвищують ефективність процесу створення КІС – зменшує тривалість проекту, знижує витрати, підвищує якість проектування й розробки.

Використання CASE-Методів (Computer-Aided Systems Engineering – комп'ютерне проектування систем), CASE-Технологій, CASE-засобів, що виникли в 80-і роки, дозволяє зробити