Техніко-економічна характеристика господарства

Sx = (2 • Cопт Еопт) / Вр (3. 22)

Sx = (2 • 313, 6 • 22, 4) / 5, 6 = 2508, 8 м

3. 6. 5. Визначаємо коєфіцієнт робочих ходів:

φ = Sр / (Sр • Sх) (3. 23)

φ = 81491, 2 / (81491, 2 + 2508, 8) = 0, 97

Із розрахунків видно, що коефіціент робочого ходу не перевищує 1 і задовольняє, оптимальні межі (0, 96 – 0, 98).

Отже, спосіб руху і повороту вибрані вірно.

 

 

Контроль якості виконання операції наводиться в таблиці

 

 

 

 

До роботи на агрегати можна допускати тих осіб, які мають посвідчення на право керування машинами, добре знають їх будову і регулювання, правила проведення виконуваної роботи й одержали інструктаж з техніки безпеки.

Технічний стан тракторів і сільськогосподарських машин повинен відповідати нормам. Перед початком роботи тракторист зобов’язаний провести зовнішній огляд машини, перевірити кріплення і випробувати дії механізмів.

Під час роботи на машинах необхідно стежити, щоб не протікало паливо і мастильні матеріали, справними були іскрогасники і випускні системи двигунів, не виникали іскри в системах електрообладнання, клеми акумуляторів були закріплені ковпаками, а акумуляторні батареї – кришками, допуск сторонніх осіб на агрегати заборонено.

Не проводити технічне обслуговування, заправку трактора на схилах, не ставити агрегат на стоянку з метою запуску двигуна накатом.

Регулювання та очистку робочих органів від сторонніх предметів, налиплого ґрунту i рослинних залишків проводити тільки спеціальними чистиками в рукавицях при зупиненому, загальмованому агрегаті з виключеним двигуном. Не ставити ноги при цьому в зону можливого падіння (опускання) робочих органів машини. Культиватори очищаити лише при повністю зупиненому агрегаті.

Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння та їх розміщення в місцях, спеціально передбачених для цих цілей. Під’їжджати на тракторі до заправного пункту пально-мастильними матеріалами так, щоб випускна труба знаходилась із протилежного боку від пункту. Перед заправкою трактора загальмувати агрегат, виключити двигун і заправляти паливом лише за допомогою насоса та шланга через лійку (тільки закритим способом). При виникненні необхідності заправки пально-мастильними матеріалами в темну пору доби на полі освітлювати місце заправки світлом фар іншого трактора або електричним ліхтарем. Не використовувати для освітлення відкритий вогонь.

 

 

На всіх етапах розвитку людина перебувала в найтіснішому взаємозв’язку з природою. І в наш час, в епоху інтенсивного розвитку науки і техніки, усіх галузей господарського й духовного життя людини цей зв’язок не тільки не послабився, а зміцнів і набув нових форм.

Визначення природних багатств і забруднення навколишнього середовища різними речовинами, серед яких є й отруйні, такі, що їх природа не може асимілювати, набуло тепер настільки загрозливого масштабу, що викликає серйозне занепокоєння всього людства. Гостро постала проблема охорони природи.

Одним із важливих завдань в господарстві є проблема збереження ґрунтів. Ґрунт забезпечує рослини калієм і вуглецем, азотом і фосфором тощо. Родючість залежить від кількості цих речовин у гумусі, гумусу в ґрунті й товщини шару ґрунту. Найкращі чорноземи містять до 9% гумусу.

Ґрунти становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування, крім того – вони беруть активну участь в очищенні природних і стічних вод, які фільтруються крізь них, а також грунтово-рослинний покрив – це регулятор водного балансу суші.

Тому перед сільськогосподарськими господарствами стоять питання про виконання термінових заходів для відтворення структури й родючості ґрунтів – їх нейтралізація, розсолення, збагачення гумусом тощо.

Великих збитків сільському господарству завдає ерозія ґрунтів. Цьому негативному явищу сприяє активне утворення ярів у результаті діяльності людини – вирубування лісів на схилах, знищення трав'яного й чагарникового покривів, неправильного розорювання землі тощо. Спричинюють ерозію й пилові бурі, коли в умовах посухи вітри видувають мільйони тонн ґрунтів, в одних місцях зносячи сантиметри й навіть десятки сантиметрів верхнього родючого шару й перетворюючи багаті угіддя на безплідну пустелю, а в інших – засипаючи поля, сади, луки, дороги й будівлі шаром пилу та піску інколи завтовшки 2-3 м. Вітрова й водна ерозії цілком знищують ґрунти або істотно зменшують вміст у них азоту, фосфору, калію, мікроелементів – усього того, від чого залежить родючість. Активізують ерозію ґрунтів часті оранки, культивації, боронування, ущільнення, трамбування колесами й гусеницями важкої сільськогосподарської техніки.

Основними заходами господарства є:

• відновлення ґрунтів на оголених ділянках шляхом насадження дерев;
• дотримання технологічних умов сівозмін;
• періодична консервація угідь (коли земля «відпочиває») ;
• зменшення накопичення в ґрунтах та у воді нітратів, які утворюються внаслідок окислення азоту повітря у двигунах внутрішнього згорання та внесення азотних добрив;
• підвищення родючості ґрунтів, збільшення їх продуктивності шляхом застосування органічних і мінеральних добрив при умові дотримання всіх технологічних рекомендацій;
• ефективне зцілювання ґрунту на глибину 40-50 см. На ущільнених і запливаючих ґрунтах органічні добрива необхідно загортати неглибоко. Для боротьби з ущільненням, крім обробітку ґрунту, слід суворо дотримувати науково обґрунтованої сівозміни з обов’язковим включенням багаторічних трав і бобових культур;
• максимально рівномірне внесення агрохімікатів. Це досягається локальним внесенням мінеральних добрив, дотриманням технологій поверхневого внесення хімічних меліорантів, мінеральних і органічних добрив;
• культурна оранка та вузькополосний посів;
• застосування систем внесення органічних добрив, яку необхідно будувати таким чином, щоб насичення сівозміни відбувалося не лише відходами промисловості, але і традиційним підстилковим гноєм. Це зменшить насичення навколишнього середовища важкими металами, шкідливою мікрофлорою.

 

 

Прямі експлуатаційні витрати на 1 га визначаються за формулою:

С = С1 + С2 + С3 + С4, гнр/га (5. 1)

де С1 – оплата праці обслуговуючого персоналу, грн/га;

С2 – вартість ПММ, грн/га;

С3 – амортизаційні відрахування на агрегат, грн/га;

С4 – відрахування на ТО і ремонт агрегату, грн/га.

 

 

С1 = Тст • Dвпм • Dкл • Dст • Dвід / Wзм, (5. 2)

де Wзм – змінна продуктивність агрегату, га/зм.

Тарифна ставка механізатора по IV розряду 73, 22 грн.

Доплата за високу професійну майстерність від тарифної ставки по IV розряду складає 20%:

Dвпм = 73, 22 • 0, 20 = 14, 64 грн.

Доплата за класність, ІІ кл. – 10% від mм:

Dкл. = 73, 22 • 0, 10 = 7, 32грн.

Доплата за стаж, 15%, стаж роботи 11-15 років:

Dст. = 73, 22 • 0, 15 = 10, 98 грн.

Відпускні нараховують 8, 54% від тарифної ставки і суми доплат:

Dвідп. = (73, 22 + 14, 64 + 7, 32 + 10, 98) • 0, 0854 = 9, 06 грн

Отже, заробітна плата з доплатами складає:

С1 = (73, 22 + 14, 64 + 7, 32 + 10, 98 + 9, 06) / 23, 94 = 4, 81 грн/га.

 

 

 

С2 = 32, 47 грн/га

5. 1. 3. Визначаємо амортизаційні відрахування:

С3 = [ (а´ + а´´) • Бтр / (100 • Wгод • Тр тр) ] + [ (а´ • Бсгм) / (100 • Wгод • Тр сгм) ], грн/га (4. 3)

де а´, а´´ – норма відрахувань відповідно на відновлення і капітальний ре- монт, % ;

Бтр, Бсгм – балансова вартість відповідно трактора і с/г машини, грн;

Тр тр, Тр сгм – нормативне річне завантаження відповідно трактора і с/г машини, год.

С3 = (10 + 5) • 98700 / 100 • 3, 42 • 1600 + 14, 2 • 1490, 6 / 100 • 3, 42 • 350 =4, 94 грн/га

5. 1. 4. Визначаємо відрахування на поточний ремонт і ТО:

С4 = Ртр • Бтр / 100 • Wгод • Тр тр + Рсгм • Бсгм / 100 • Wгод • Тр сгм, грн/га (4. 4)

де Ртр, Рсгм – норма відрахувань відповідно трактора і с/г машини на поточний ремонт і ТО, %.

С4 = 8 • 98700 / 100 • 3, 42 • 1600 + 9 • 1490, 6 / 100 • 3, 42 • 350 = 2, 97 грн/га

С = 4, 81 + 32, 47 + 4, 94 + 2, 97 =45, 19 грн/га

Отже, прямі експлуатаційні виртари на 1 га міжрядного обробітку складаються 45, 19 грн/га.

 

 

Розроблений курсовий проект на тему: «Комплекс машин для виробництва соняшнику з розробкою операційної технології міжрядного обробітку соняшника».

У техніко-економічній характеристикі господарсва зазначено короткі історичні данні, географічне місце положення господарства, його спеціалізацію, структуру посівних площ та склад інженерної служби.

У розрахунковій частині обгрунтовано прийняту технологію вирощування соняшнику, вказані біологічні властивості культури. Розроблена технологічна карта, побудовані графіки машиновикористання та лінійний, які наведені в графічній частині.

У технологічній частині наведена характеристика умов роботи, агронормативи до операції, виконано розрахунок складу машино-тракторного агрегату, техніко-економічні розрахунки МТА, наведено технологічну наладку агрегата, підготовку поля, обгрунтований спосіб руху МТА, контроль якості.

Наведені основні заходи охорони праці та протипожежної безпеки при роботі агрегату, охорони навколишнього середовища.

В економічній частині наведені розрахунки прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи, вони складають 45, 19 грн/га.

Отримано наведені показники прямих експлуатаційних витрат завдяки раціональному складу МТА, та вибору оптимального режиму роботи агрегату.

 

1. Ванін В. В., Бліок А. В. Оформлення конструкторської документації, К., «Каравела», 2003 р.
2. Геврик Є. О. Охорона навколишнього середовища, К., «Ніка-центр», 2003 р.
3. Каблук П. Т., Мазоренко Д. І., Мазисв Г. Є. Технологічні карти та витрати на вирощування сільськогосподарських культур, Х., «ХНТУСГ», 2004 р.
4. Мотрук Б. Н. Рослиництво, К., «Урожай», 1991 р.
5. Фортуна Ю. М. Технології механізованих сільськогосподарських робіт, К., «Виша школа», 1991 р.
6. Ярош Ю. М. Технології вирощування сільськогосподарської продукції, К., «Український Центр духовної культури», 2005 р.
7. Довідник з машиновикористання в землеробстві. За редакцією Пастухова В. І., Х., «Веста», 2001 р.
8. Методичні рекомендації «Машиновикористання в землеробстві» Бархаленко Ю. В., 2003 р.
9. Методичні рекомендації щодо розробки і складання операційно-технологі-чних карт. Укладачі: Лебедєв М. М., Кулик Ю. В., Чигринов І. В., «ВТХНТУСГ», 2008 р.
10. «Механізація сільського господарства» Навчальний довідник. Перелік питань та відповідей, Уманський Д. А., Борхаленко Ю. В., 2006 р.