Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тематика профілактичних заходів у реабілітаційній психології

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Психологічний стан
2. Основна тематика профілактичних заходів у реабілітаційній психології 
Список використаної літератури 
 
1. Психологічний стан
 
Психологічний стан – це своєрідність психологічної діяльності, обумовлена її змістом і ставленням людини до цього змісту.
Психологічні стани є стійкою інтеграцією всіх психологічних проявів людини при певній його взаємодії з дійсністю. Психологічні стани виявляються в загальній організованості психіки.
Психологічний стан – це загальний функціональний рівень психологічної активності в залежності від умов діяльності людини і її особистісних особливостей.
Психологічні стани можуть бути короткочасними, ситуативними і стійкими, а також особистісними.
Усі психологічні стани підрозділяються на чотири види:
мотиваційні (бажання, прагнення, інтереси, потяги, пристрасті) ;
емоційні (емоційний тон відчуттів, емоційний відгук на явища дійсності, настрій, конфліктні емоційні стани – стрес, афект, фрустрація) ;
вольові стани – ініціативності, цілеспрямованості, рішучості, наполегливості (їх класифікація пов'язана зі структурою складної вольової дії).
стани різних рівнів організованості свідомості (вони виявляються в різних рівнях уважності).
Нарівні з психічними станами окремої людини існують і «масовидні» стани, тобто психічні стани певної спільності людей (мікро- і макрогруп, народів, товариств). У соціологічній і соціально-психологічній літературі спеціально розглядаються два види таких станів – громадська думка і суспільний настрій.
Психічні стани людської спільності характеризуються цілим рядом ознак, не властивих взагалі або властивих меншою мірою станам індивіда: масовидність; яскраво виражений соціальний характер; велика політична значимість у житті суспільства; «заразливість», тобто здатність до швидкої іррадіації (поширення) ; «ефект групи», тобто збільшення сили і значення станів людської спільності; інформативність; тенденція до закріплення.
Психічні стани людини характеризуються цілісністю, рухливістю і відносною стійкістю, взаємозв'язком з психічними процесами і властивостями особистості, індивідуальною своєрідністю і типовістю, крайнім різноманіттям, полярністю.
Цілісність психічних станів виявляється в тому, що вони характеризують у певний проміжок часу всю психічну діяльність загалом, виражають конкретне взаємовідношення всіх компонентів психіки. Складний, цілісний характер психічних станів можна проілюструвати на прикладі стану переконання людини в чому-небудь. Тут у наявності і пізнавальні, і емоційні, і вольові компоненти: знання і об'єктивний погляд на докази чого-небудь, упевненість в правильності цього знання і, нарешті, вольовий стимул, який спонукає до практичної діяльності і спілкування.
Рухливість психічних станів полягає в їх мінливості, в наявності стадій протікання (початок, певна динаміка і кінець).
Психічні стани мають відносну стійкість, їх динаміка менш виражена, ніж у психічних процесів (пізнавальних, вольових, емоційних). При цьому психічні процеси, стани і властивості особистості найтіснішим чином взаємопов'язані між собою. Психічні стани впливають на психічні процеси, будучи фоном їх протікання. У той же час вони виступають як «будівельний матеріал» для формування якостей особистості, передусім характерологічних. Наприклад, стан зосередженості мобілізує процеси уваги, сприйняття, пам'яті, мислення, волі й емоцій людини. У свою чергу, цей стан, неодноразово повторюючись, може стати якістю особистості -зосередженістю.
Під впливом психічних станів, які виникають у ході життєвих відносин, конфліктних ситуацій, трудової діяльності можлива також перебудова або навіть зміна відносно стійких якостей особистості.
Психічні стани відрізняються крайнім різноманіттям і полярністю. Останнє поняття означає, що кожному психічному стану людини відповідає протилежний стан (упевненість – невпевненість, активність – пасивність, фрустрація – толерантність тощо).
Для вивчення і діагностики психічних станів велике значення має їх класифікація. Психічні стани людини можна класифікувати наступним чином:
залежно від ролі особистості і ситуації у виникненні психічних станів – особистісні і ситуативні;
залежно від домінуючих (провідних) компонентів (якщо такі чітко виступають) – інтелектуальні, вольові, емоційні тощо;
залежно від міри глибини – стани (більш або менш) глибокі або поверхневі;
залежно від часу протікання – короткочасні, затяжні, тривалі тощо;
залежно від впливу на особистість – позитивні і негативні, стенічні, що підвищують життєдіяльність, і астенічні;
залежно від міри усвідомлення – стани більш або менш усвідомлені;
залежно від причин, що їх викликають;
залежно від міри адекватності об'єктивної обстановки, що викликала їх.
Виникнення і протікання психічних станів людини залежать від її індивідуальних психічних і нейрофізіологічних якостей, попередніх психічних станів, життєвого досвіду (в тому числі професійного), віку, фізичного стану, конкретної ситуації тощо.
Однак можна виділити типові позитивні і негативні психічні стани, притаманні більшості людей як у повсякденному житті (любов, щастя, горе тощо), так і в професійній діяльності, особливо в діяльності, пов'язаній з екстремальними (крайніми, незвичайними) умовами.
Сюди потрібно віднести психічні стани професійної придатності, усвідомлення значимості своєї професії, стан радості від успіхів у роботі, стан вольової активності тощо.
Величезне значення для ефективності трудової діяльності має психічний стан професійної зацікавленості. Глибокий, обгрунтований, суспільно і особистісно мотивований, сильний інтерес до професійної праці є найважливішим чинником професійної придатності. Саме професійний інтерес у поєднанні з волею людини до праці створює емоційно-вольову готовність до професійної роботи. Для успішного здійснення трудової діяльності важлива професійна зацікавленість як особистісний психічний стан, що виражає спрямованість особистості, бо втрата стійкого інтересу до роботи означає дискваліфікацію фахівця. Фахівець же, що має сильний професійний інтерес, сам шукає ситуації, які дозволили б йому пережити стан професійної зацікавленості, тобто працює активно, з повною віддачею сил, знань і здібностей.
Фото Капча