Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тенденції розвитку міжрелігійних та міжконфесійних шлюбів в сучасній Україні

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тенденції розвитку міжрелігійних та міжконфесійних шлюбів в сучасній Україні
 
Муллокандова О. М.,
здобувач, Житомирський державний університет ім. І. Франка (Україна, Житомир)
 
Розглядаються тенденції розвитку міжрелігійних та міжконфесійних шлюбів між сучасними українцями, що належать до авраамічних релігій. Проаналізовано релігійні, соціальні та гендерно-демографічні чинники збільшення кількості таких шлюбів. Доведена необхідність філософсько- релігієзнавчого дослідження трансформацій релігійних моделей сімейних стосунків у цих релігіях.
Ключові слова: авраамічні релігії, міжрелігійний шлюб, міжконфесійний шлюб, релігійна модель сім’ї, трансформації.
Для України як поліетнічної та полірелігійної багатоконфесійної країни актуальним є питання міжконфесійних шлюбів, в результаті яких відбувається зміна або змішування релігійних поглядів, оскільки в останні десятиліття спостерігається значне зростання міжрелігійних, міжконфесійних і міжетнічних шлюбів, ставлення до яких в суспільстві є неоднозначним.
Реалії сучасного суспільного життя, зокрема трансформації гендерного прядку і криза традиційних моделей сім’ї, загострюють проблеми, пов’язані з укладенням шлюбів між представникам різних релігій, або між представниками різних конфесій в межах однієї релігії. Реальне життя таких подружніх пар і проблеми, з якими вони стикаються майже щоденно, вимагають перегляду релігійних настанов, зафіксованих в системах релігійного права авраамічних релігій, вироблення богословами і релігійними лідерами більш гнучкої і компромісної політики щодо міжконфесійних та міжрелігійних шлюбів. Міжконфесійні шлюби останнім часом викликають менший спротив, зокрема в ісламі та християнстві, де вони сприймаються як «практичний екуменізм». Ці процеси потребують як постійного релігієзнавчого моніторингу, так і теоретичного осмислення.
Тому проблематика даної статті має не лише наукове, а й суспільне значення, оскільки склад населення та радянське минуле, коли міжетнічні шлюби вважалися свого роду запорукою «непорушної дружби багатонаціонального радянського народу», обумовили наявність значної кількості етнічно змішаних шлюбних союзів, а пострадянська хвиля релігійної самоідентифікації співвітчизників та релігійного відродження України загострила проблеми таких шлюбів, надавши їм виразного релігійного забарвлення.
Зокрема, в християнстві, особливо в західних регіонах країни, зі скасуванням заборони на релігійну діяльність греко-католиків та представників багатьох протестантських церков, загострилася низка проблем, пов’язаних з укладанням шлюбів між представниками різних християнських конфесій. Реінтеграція кримських татар (і відповідно – ісламу) в український соціум загострила проблему міжрелігійних міжетнічних шлюбів у Криму та на Сході України.
Суспільну актуальність цієї проблеми засвідчує велика кількість публікацій з цього приводу в світських, та конфесійних ЗМІ, особливо в регіонах зі змішаним щодо етно-релігійних показників населенням (Закарпаття, Буковина, Галичина, АРК, Схід країни).
Отже, об’єктом цієї розвідки є міжконфесійні відносини в українському суспільстві, а її предметом – релігійна складова сімейно-шлюбних відносин в міжрелігійних та міжконфесійних сім’ях українців (в межах авраамічних релігій). Метою нашої статті є дослідження тенденцій та процесів трансформації міжрелігійних та міжконфесійних шлюбів в українському суспільстві.
Проблеми міжрелігійних і міжконфесійних шлюбів в авраамічних релігіях входять складовою частиною у величезне проблемне поле гендерно-антропологічних відносин, і, аналізуючи стан розробки даної проблематики в теологічній та науковій літературі ми маємо розглядати їх саме в цьому контексті.
Стан дослідження міжрелігійних і міжконфесійних шлюбів у вітчизняній науковій літературі дозволяє констатувати відсутність системних досліджень, які б узагальнили певний доробок соціо-гуманітарних наук, накопичений вітчизняною наукою і вартий систематизації, а також врахували релігійну позицію щодо цього складного питання. На тлі досить поміркованого інтересу до цієї проблематики збоку наукового співтовариства (поодинокі згадки у працях О. Кисельова, праці російської психолога О. Маховської), в релігійній літературі спостерігається сплеск публікацій з проблем сім’ї та шлюбу, зокрема й міжрелігійного та міжконфесійного. Яскравим прикладом цього є поява книги православного священика Даниїла Сисоєва «Брак з мусульманином» [7], яка викликала обурення мусульманських кіл Росії. Ісламські богослови мають в своєму арсеналі книгу Шаміля Аляутдінова «Він і вона» [1]. На численних Інтернет-сайтах (як світських, так і конфесійних) проблеми змішаних шлюбів обговорюються богословами та громадськістю, особливо в регіонах зі змішаними етно-релігійними показниками населенням (Закарпаття, Буковина, Галичина, АРК, Схід країни) [2; 5; 6].
Філософсько-релігієзнавче дослідження має заповнити лакуни у науковому розумінні феномену таких шлюбів, оскільки релігієзнавство з його принципово інтегральними методологічними підходами здатне здійснити комплексний релігієзнавчо-правовий аналіз міжконфесійних шлюбів, чинників релігійного, правового і соціо-культурного характеру, що впливають на релігійно і конфесійно змішані шлюбно-сімейні стосунки в контексті трансформацій гендерного порядку і значних змін в релігійному житті українського суспільства.
У колишньому СРСР міжетнічні шлюби (які найчастіше є міжрелігійними) вважалися свого роду запорукою «непорушної дружби багатонаціонального радянського народу», проте в життєвих реаліях національних республік, особливо там, де не переважало російськомовне населення, яке з часів Російської імперії тяжіло до офіційного православ’я такі сім’ї часто опинялися в певній культурної ізоляції і сприймалися в локальних (в першу чергу етно-релігійних) спільнотах як маргінальні відхилення від норми.
Ставлення до міжрелігійних та міжнаціональних шлюбних пар в пострадянському суспільстві і вчених і громадськості досі залишається неоднозначним.
Показовим є той факт, що ані в Росії, ані в Україні, ані в Білорусі немає офіційної статистичної інформації про міжрелігійні та міжконфесійні шлюби, а статистичні дані по шлюбам з іноземними громадянами теж не є надбанням широкої громадськості.
Для українського суспільства аналіз факторів, що впливають на розповсюдженість змішаних шлюбів можна поділити на дві групи: загальносвітові процеси трансформації сімейно-шлюбних відносин та суто українські процеси, що впливають на зміни української моделі шлюбу та сім’ї.
Фото Капча