Теоретичні аспекти формування освітнього здоров’язберігаючого середовища

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

style="text-align: justify;">Розуміння пріоритетності проблеми реалізації здоров’язбережних освітніхтехнологій в навчально-виховному процесі має визначальний характер для формування здоров’язбережного освітнього середовища у поліпшенні здоров’я школярів. З урахуванням того, що у структурі загальної середньої освіти особливе місце належить початковій школі, яка на етапі модернізації змісту освіти ставить перед собою завдання створення умов для утвердження особистісного навчання; орієнтації на реалізацію компетентнісного підходу до змісту освіти, максимального спрямування на формування самодостатньої особистості, на формування універсальних компетенцій, мета здоров’язбережних навчально-виховних технологій у початковій школі – забезпечення учням в умовах навчання і виховання можливість збереження здоров’я під час навчання, сформувати необхідні знання, вміння не лише освітнього характеру, але й здорового способу життя, навчити використовувати отримані знання в повсякденному житті.

Педагогами - дослідниками доведено, що завдяки впровадженню в навчально-виховний процес початкової школи здоров’язбережних педагогічних технологій відбувається помітне зниження фізичного та психологічного навантаження на учнів, підвищується ефективність навчально-виховного процесу.

Але, щоб впровадити здоров’язбережні технології в навчальний процес, необхідно:

розробити заходи, які зменшують ризик виникнення захворювань і ушкоджень, пов’язаних із соціальними аспектами життя учнів початкової школи;
пропагувати здоровий спосіб життя;
допомогти кожній дитині усвідомити свої здібності, створити умови для їхнього розвитку;
сприяти збереженню й зміцненню здоров’я дитини, тобто здійснювати особистісно-орієнтований підхід під час навчання й виховання [14].

Опрацювавши матеріали, ми дійшли висновку, що належним чином можна визначити такі напрями педагогічної діяльності:

Створення сприятливого здоров’язберігаючого середовища.

Усвідомлюючи необхідність дотримання норм шкільної гігієни,

важливо підсилювати ефективність впливу шкільного середовища шляхом створення в класі куточків релаксації, де в оточенні зелених рослин під супровід релаксуючої мелодії діти можуть відновити свою розумову і фізичну працездатність; використовую для ігрових посиденьок «килимокдобрих думок», де в зручній і розслабленій позі учні мають змогу обмінятися своїми враженнями, передбаченнями; забезпечую простір спілкування і взаємодії, де можуть сісти за партами в коло і колективно займатися улюбленими справами чи іграми; можливим є «крісло емоційного розвантаження», на якому діти можуть висловити свої болі, невдоволення, пожалітися або поділитися радістю перемоги чи відкриття [15].

Підсилення здоров’язберігаючого змісту освіти.

У процесі підготовки до уроків важливо намагатися доповнити зміст програм і підручників творами, у яких пропагується здоровий спосіб життя. Це можуть бути тексти для диктантів, тексти вправ, сюжетні задачі, добірка текстів для позакласного та родинного читання.

Джерелами доповнення змісту навчально-виховної діяльності здоров’язберігаючою тематикою є:

Історичні факти, які ілюструють взаємозалежність між успішною самореалізацією особистості та її здоров’ям.
Біографічні дані видатних людей, які можуть бути прикладом для наслідування.
Матеріал епічних творів, шо дає можливість висловити своє ставлення та оцінні судження.
Довідкова література.
Інформаційна база Інтернет.

Забезпечення рухової активності учнів на уроках та в позаурочний

час [17].

Широкий спектр форм роботи даного напряму можна продемонструвати в позаурочний. час. Це і віртуальна подорож на уявному літачку по зупинках Країни Людських Чеснот, години спілкування, участь у роботі «Школи успіху», розігрування ролей у соціально-психологічному театрі, спортивні ігри та змагання, екскурсії, походи тощо.

Співпраця з родинами учнів щодо реалізації даної проблеми.

Сім’я – важливий осередок збереження і зміцнення здоров’я дитини. Тому на практиці можна застосовувати лекції для батьків, «Коло ідей» [6], спільні спортивні та оздоровчі заходи, опитувальники з метою діагностики причин негативних станів та явищ, зустрічі з фахівцями з питань охорони здоров’я.

1.3.Роль навчальної дисципліни «Основи здоров’я» у формуванні здоров’язберігаючих компетентностей молодших школярів

Збереження здоров’я підростаючого покоління у час посилення екологічної, демографічної та соціальної загроз людству є гостроактуальною проблемою в Україні, щопотребує конкретного вирішення в повсякденній шкільній практиці. Прищеплення кожнійдитині навичок здорового способу життя, рухової активності, знань про свій організм,зміцнення здоров’я, протидії хворобам, досягнення високої працездатності та тривалої творчоїактивності є пріоритетами у створенні оздоровчого середовища у загальноосвітній школі,

впровадженні здоров’язбережувальної освіти та побудові шкільних підручників з основ здоров’я.

Суть предмета «Основи здоров’я» полягає у вирішенні здоров’язберігаючих, моральних тасоціальних проблем, головними з яких є збереження здоров’я та психіки дитини і створеннясприятливих умов для діяльності школярів, спрямованої на саморозвиток культури здоров’я яккультури фізичної, психологічної та інтелектуальної.

Такий підхідреалізується у здоров’язбережувальних технологіях що мають стати основою навчально-виховного процесу з курсу «Основи здоров’я». Науково-теоретичним обґрунтуванням здоров’язбережувальної технології є спадщинагуманістичної педагогіки (В. Сухомлинський, К. Ушинський, С. Русова, Г. Ващенко,А. Макаренко), концепція «розвивального навчання» (Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Костюк,С. Максименко), особистісно-діяльнісний (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, М. Боришевський,І. Бех) та гендерний (Т. Говорун, О. Кікінежді, В. Кравець) підходи, що передбачаютьстворення умов для самореалізації кожної дитини у сфері здоров’я, формування її емоційно-

ціннісного ставлення до власного здоров’я, оволодіння здоров’язбережувальнимикомпетенціями на основі набуття життєвих навичок та побудови власного стилю життя(Т. Бойченко, Т. Воронцова, О. Пометун, О. Савченко, О. Сухомлинська та інші).

Зміст курсу з основ здоров’я ґрунтується на методологічнихзасадах Державного Стандарту початкової загальної освіти, ідеях психолого-педагогічної тавалеологічної науки, базовій програмі з основ здоров’я для 1–4 класів загальноосвітніхнавчальних закладів. Основною ідеєю предмета «Основи здоров’я» є формуванняздоров’язбережувальної компетентності школярів на основі оволодіння ними знаннями проздоров’я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки,формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному,психічному, соціальному і духовному розвитку [16].

Здоров’язбережувальна компетентність розглядається як