Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Теоретичні підходи до проблеми соціально-психологічної адаптації п'ятикласників до навчання в середній школі

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
65
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Негативні оцінки оточуючих, власні невдачі сприймаються дітьми як ситуативні, тимчасові, а головне - не мають прямого відношення до їх здібностям і можливостям.

Крім того, таке превалювання значення емоційного фактору в самооцінці здібностей є вираженням властивого цьому періоду домінування емоцій, підкоряє собі всю психічну життя дитини, в тому числі "роботу" психічних процесів.
Але відомо, що занадто сильні або занадто тривалі позитивні емоції можуть зробити такий же негативний вплив, як сильні і тривалі негативні, сприяти виникненню своєрідною "емоційної втоми", що виявляється в роздратуванні, капризи, "скандалах", плачі і т.п. Таким чином, надмірне захоплення емоційною стороною, прагнення максимально позитивно забарвити яку діяльність школяра можуть привести до зворотного ефекту.
У спілкуванні з п'ятикласниками, при наданні їм допомоги в навчанні важливо використовувати гумор. Гумор має дуже велике значення для розвитку дитини цього віку, в тому числі і пізнавального. У цей час діти дуже люблять жартувати, розповідати анекдоти, які часто здаються дорослим несмішними, дурними й грубими. Важливо, щоб дорослі розуміли значення гумору для розвитку дітей, були терпимими до дитячих жартів і уміли використовувати гумор у своїх цілях.
Як відомо, багато досить складні речі запам'ятовуються досить легко (іноді на все життя), якщо вони представлені в жартівливій формі ("Бісектриса - це такий пацюк, яка бігає по кутах і ділить кут навпіл", "Медіана - це така мавпа, що стрибає на сторону й ділить її нарівно "). Можна навчити дітей самим створювати подібні фрази, використовуючи гумор для кращого запам'ятовування.
Всі зазначені причини нерідко виступають не ізольовано, а спільно, об'єднуючись в досить складні комбінації, і вимагають зазвичай значних зусиль як з боку батьків, так і самого підлітка. Складнощі при її здійсненні пов'язані з тим, що в підлітковому віці тривала неуспішність практично завжди супроводжується певними особистісними порушеннями (низької або, навпаки, захисної високою самооцінкою, прямий або оборонної агресивністю, почуттям безпорадності)
Тому і в навчальних, і у всіх інших заняттях важливо допомогти школяреві виробити об'єктивні критерії власної успішності та неуспішності, розвинути у нього прагнення перевіряти свої можливості і знаходити (з допомогою дорослих) шляхи їх вдосконалення.
Протягом адаптаційного періоду (1-е півріччя навчання) у п'ятикласників повинне сформуватися так зване «почуття дорослості», яке проявляється в новій особистісній позиції:
  1. по відношенню до навчальної діяльності;
  2. по відношенню до школи і предметів;
  3. по відношенню до однокласників;
  4. у новому відношенні до внутрішнього світу власного «Я».
Складність завдань адаптаційного періоду значно збільшує ризик шкільної дезадаптації. Не всі п'ятикласники навіть із високим рівнем психологічної готовності можуть успішно впоратися із труднощами в навчанні і спілкуванні внутрішніми психологічними проблемами.
Звичайно ж, адекватне сприйняття дитиною свого шкільного оточення, успішне встановлення відносин з однокласниками і новими вчителями вельми важко, якщо у нього високий рівень особистої та шкільної тривожності.
Таким чином, ускладнюється сам процес навчання, продуктивна робота на уроці стає проблематичною. Навіть потенційний відмінник може перетворитися в відстаючого учня. Такий стан часто супроводжується внутрішньої напруженістю, інколи утрудняє прийняття як інтелектуальних, так і особистісних рішень. Досить тривала психічна напруга може закінчитися шкільної дезадаптацією і дитина стає тоді недисциплінованим, неуважним, безвідповідальним, відстає у навчанні, швидко стомлюється і вже не хоче йти до школи. Соматично ослаблені діти є найбільш схильними виникненню дезадаптації.
Перехід з початкової школи в середню - це рубіж 4-го й 5-го класів. 4-й клас - досить спокійний період, коли вже все зложилося: навчання, оцінки, взаємини. Це період відносної стабільності, коли психолог може з успіхом продовжувати займатися пізнавальним розвитком дітей. Саме через свою стабільність 4-й клас часто випадає з поля зору педагогів і психологів. Але це надзвичайно важливий етап життя для дитини, оскільки об'єктивно закінчується молодший шкільний вік і його підсумок є глибокі зміни й позитивні перетворення в психіці учня.
 Молодший шкільний вік є сенситивним:
  • для розвитку пізнавальних потреб і інтересів, для формування мотивів навчання;
  • для розвитку продуктивних прийомів і навичок навчальної роботи, так званого “уміння вчитися”;
  • для формування особистості п’ятикласника, розкриття його індивідуальності,формування самооцінки, самоконтролю й саморегуляції;для засвоєння соціальних норм і зав'язування міцних дружніх зв'язків.
Всі ці зміни відбуваються в рамках навчальної діяльності, оскільки вона в цьому віці - провідна. Результатом змін є психологічні новотвори, які стануть фундаментом для розвитку на наступному віковому етапі.
Насамперед у молодшого школяра в центр свідомої діяльності висувається мислення. Саме розвиток словесно-логічного мислення перебудовує всі інші пізнавальні процеси. Оволодіння понятійним мисленням веде до розвитку рефлексії, аналізу й внутрішнього плану дій. Словесно - логічне мислення - це перший новотвір, завдяки якому розвивається рефлексія й внутрішній план дій.
Другий важливий момент - у цей період якісно змінюється здатність до довільної регуляції поводження. Від довільності в ситуаціях, зв'язаних тільки з навчальною діяльністю, учень переходить до довільного регулювання спілкування й поводження, він стає здатний керуватися нормами й правилами спілкування. Новий рівень довільності - це другий новотвір молодшого шкільного віку.
Третій новотвір пов'язано з переходом до предметного навчання. Предметне навчання створює умови для розвитку нових пізнавальних потреб і нових інтересів. Тобто,формується нове пізнавальне відношення до дійсності.
До кінця молодшого шкільного віку починає складатися новий тип відносин з оточуючими людьми. Безумовний авторитет дорослого поступово втрачається, все
Фото Капча