Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Теоретичні засади інвестиційного розвитку регіону

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

за межами даної країни.

5. За формою власності:
  • приватні – вкладення засобів, здійснювані громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності;
  • державні – вкладення, здійснювані центральними і місцевими органами влади і керування за рахунок засобів бюджетів, позабюджетних фондів, а також державними підприємствами за рахунок власних і позикових засобів;
  • іноземні – вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами і державами;
  • спільні – вкладення, здійснювані обличчями даної країни й іноземних держав [1, с. 114].

Інвестиційна діяльність

Не менше важливе визначення, що уточнює сутність інвестицій – це інвестиційна діяльність.
Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави по реалізації інвестицій (Закон України “Про інвестиційну діяльність”, ст. 2).
Інвестиційна діяльність може здійснюватися у формі:
  • інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, об'єднаннями і суспільствами, а також суспільними і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;
  • державного інвестування;
  • іноземного інвестування;
  • спільного інвестування засобів і цінностей громадянами і юридичними особами України й іноземних держав [7, с. 29].
Інвестиційна діяльність реалізується звичайно в правових формах, що відповідають договорам підряду на капітальне будівництво, проектування, постачання й інше. Інвестування може відбуватися шляхом придбання акцій акціонерного товариства, вступу в товариство з вкладенням паю. Інвестиції можуть здійснюватися шляхом придбання патенту або прав користування по ліцензійному договорі, придбанням товарного знака і т. д.
Інвестиційний договір визначає взаємовідносини власників або власників засобів, вкладених в об'єкти підприємницької діяльності, взаємодія в процесі реалізації інвестиційного проекту, у розподілі прибутків від наступної експлуатації проекту, а також встановлює право на об'єкт [2, с. 165].
Інвестор, як головна фігура інвестиційного проекту, має право:
  1. визначати напрямки, об'єми, характер і ефективність інвестицій;
  2. контролювати їхнє цільове використання; володіти;
  3. користуватися і розпоряджатися результатами інвестицій (крім випадків обговорених у законодавстві) ;
  4. передачі частини своїх повноважень іншим організаціям.
Інвестор визначає об'єми інвестицій залучаючи для їхньої реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі і шляхом організації конкурсів і торгів. Держава і посадові особи не мають права втручатися в договірні відношення учасників інвестиційної діяльності понад своєю компетенцією.
Держава виступає одночасно як інвестор і як ініціатор інвестиційної діяльності для задоволення інтересів суспільства. Державне регулювання інвестиційною діяльністю може виступати у формі:
  • державних інвестиційних програм;
  • прямого керування державними інвестиціями;
  • податковій політиці;
  • надання фінансової допомоги на розвиток окремих територій, галузей, виробництв;
  • фінансової, кредитної, ціноутворювальної й амортизаційної політиці;
  • антимонопольній політиці;
  • приватизації об'єктів державної власності;
  • контролю за дотриманням норм і стандартів.
Фінансування здійснюється за рахунок засобів державного бюджету і позабюджетних джерела, тобто від суб'єктів, що беруть долю в реалізації цих програм. Джерелом інвестицій можуть бути і кредити банків під державні гарантії.
Попередній об'єм державних капітальних вкладень встановлюється Міністерством економіки і повідомляється держзамовникам. На підставі попередніх об'ємів, розробляють перелік об'єктів із техніко-економічним обгрунтуванням і необхідними розрахунками. Затверджений перелік є підставою для проведення торгів підряду. Результатом проведення торгів вважається висновок державних контрактів, у яких уточнюються всі необхідні дані: вартість, терміни і т. д. [3, с. 23]
Державне регулювання інвестиційної діяльності полягає в гарантіях прав суб'єктів і захисту інвестицій. Держава гарантує, насамперед, стабільність прав, що дуже важливо при довгострокових інвестиціях. Інвестиції можуть бути припинені лише у випадку стихійних лих, визнання інвестора банкрутом, надзвичайного положення й екологічних порушень [2, с. 165].
На шкода, варто помітити, що більшість гарантій, передбачених у законі, носять декларативний характер, оскільки не розроблені механізми їхньої реалізації.
Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути:
  • знову створювані і модернізовані основні й оборотні кошти у всіх сферахнародного господарства;
  • цільові грошові внески;
  • цінні папери;
  • науково-технічна продукція;
  • інтелектуальні цінності;
  • майнові права;
  • інші суб'єкти власності.
Основними суб'єктами інвестиційної діяльності є: інвестори, замовники, виконавці робіт і користувачі об'єктів. Інвестори – суб'єкти інвестиційної діяльності, що приймають рішення про вкладення власних, позикових або притягнутих майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування, які забезпечують їхнє цільове використання. Замовником є суб'єкт, що безпосередньо реалізує проект, який здійснює для цього всі необхідні дії в межах прав наданих інвестором. Функції замовника може здійснювати самий інвестор. Користувачами об'єктів можуть бути будь-які юридичні і фізичні особи, а також державні і муніципальні підприємства, іноземні держави і міжнародні організації, для яких створюється об'єкт інвестиційної діяльності і користування який закріплено в договорі з інвестором.
Інвестори, за законом, можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Права у всіх інвесторів, незалежно від форми власності, рівне і розміщення інвестицій у будь-які об'єкти є їхній невід'ємним правом, що охороняється законом.
Учасники інвестиційної діяльності – громадяни і юридичні особи інших держав, що забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.
Іноземні інвестиції
Законом України «Про іноземні інвестиції» від 13 березня 1992 року і декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року, визначили наступні поняття:
Іноземні інвестиції – усі види цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до чинного законодавства України.
Іноземні інвестори:
  • юридичні особи, створені по іншому законодавству, чим законодавство України;
  • фізичні особи, що не мають постійного місця проживання на території України;
  • іноземні держави, міжнародні державні і недержавні організації;
  • інші іноземні суб'єкти господарської діяльності, що признаються такими чинним законодавством України.
Можливості об'єктів для іноземного інвестування
Фото Капча