Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Теоретико-методологічні засади формування екологічно збалансованої економіки

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
56
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Український державний лісотехнічний університет
 
УДК 330. 15: 504. 06
 
Гринів Лідія Святославівна
 
Теоретико-методологічні засади формування екологічно збалансованої економіки
 
Спеціальність 08. 08. 01. – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
 
Львів – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти та науки України.
Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Долішній Мар’ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Шевчук Василь Якович, Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України (м. Київ), директор
доктор економічних наук, професор Александров Іван Олександрович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач сектору
доктор економічних наук, доцент Стадницький Юрій Іванович, Національний університет “Львівська політехніка”, декан
Провідна установа: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (м. Одеса), відділ економічного регулювання природокористування
Захист відбудеться 16 жовтня 2002 р. о 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35. 072. 01 Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057 м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057 м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 101.
Автореферат розісланий 16 вересня 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент Р. Я. Кіндрат
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність дослідження. Еколого-економічна розбалансованість сучасного світу, що супроводжується негативними змінами у довкіллі та економіці, вимагає перегляду пріоритетів подальшого розвитку. Природні зміни, що охопили світ, крім кількісних прогресуючих ознак, набувають нових якісних характеристик й інтенсивніше впливають на перебіг економічних процесів.
Якщо в короткотерміновому періоді природні зміни призводять до економічних коливань, зумовлених потребою відповідних компенсаційних заходів, то в довготерміновому періоді зниження стійкості обмінних процесів у біосфері порушує стійкість макроекономічної рівноваги і зумовлює інфляційні процеси. В таких умовах потрібно говорити про сучасні системні дефініції природних змін як ендогенного чинника відповідних економічних змін.
Виснаження природного капіталу планети через непомірні техногенні та антропогенні навантаження порушило стійкість обмінних процесів у біосфері, що зумовило сучасну екологічну кризу. Її основна причина полягає в тому, що людство споживає природних ресурсів значно більше, ніж їх можна забрати з біосфери без порушення її біогеохімічних циклів і здатності до самовідновлення. У цих умовах перспективний розвиток економіки не може ґрунтуватись на попередніх принципах господарювання. Потрібний якісно новий підхід, який би закладав основи синхронності господарського життя економіки та природи. Це дасть змогу максимально зберегти не тільки навколишнє природне середовище (НПС), а й людську цивілізацію загалом.
Зниження біологічної продуктивності природного капіталу зумовлює відповідне знецінення інших видів капіталу. В цьому контексті збільшення обсягів інвестування в біофізичну інфраструктуру довкілля не дає суттєвих результатів. Виникає потреба в інтегруванні у сучасну економіку вимог збереження біофізичної функції природного капіталу в довкіллі, яка є просторовою функцією, і на основі цього визначати допустимий обсяг природокористування. Тому сьогодні особливо актуальними є проблеми теоретичного моделювання економіки з урахуванням екологічних обмежень. Орієнтиром для їхнього розв'язання є вимоги та завдання, зазначені в Концепції сталого (збалансованого) розвитку світу, прийнятої ООН 1992 року.
Збалансований розвиток – складна екологічна та соціально-економічна проблема, яку треба розглядати цілісно. Глобалізація екологічних проблем ставить нові завдання щодо забезпечення механізмів адаптації економічної діяльності до відтворювальних можливостей довкілля. У цьому контексті розвиток екологічно збалансованої економіки можна представити як оптимальну траєкторію руху людства, що дасть змогу гарантувати високу якість довкілля та економіки.
Сьогодні можна впевнено констатувати, що ноосферний імператив стає першоосновою подальшого розвитку людської цивілізації. Тому новітня економіка природокористування повинна забезпечити реалізацію ноосферного вчення через адекватну економічну теорію екологічно збалансованого розвитку світу. Формування цієї теорії тісно пов’язане з моделюванням функцій екологічної збалансованості економіки. Визначення можливостей та обмежень у реалізації цих функцій – необхідний дороговказ саме тепер, на початку нового сторіччя. Отже, суть завдання полягає в дослідженні теоретичних аспектів формування екологічно збалансованої економіки на основі поєднання новітніх досягнень природничих і суспільних наук та обґрунтування нової парадигми її розвитку. Розв’язанню цієї проблеми і присвячене дисертаційне дослідження.
Широке коло теоретико-методологічних питань екологічно збалансованого розвитку світу та формування адекватної до цього економіки є об’єктом новітніх наукових досліджень і численних публікацій українських і зарубіжних учених. Водночас джерела досліджень проблем гармонізації взаємодії природи, суспільства та економіки започатковані у працях класиків економічної теорії Ф. Кене, Д. Рікардо, С. Подолинського та природничих теорій Ч. Дарвіна, П. Тейяра, В. Зюсса, В. Вернадського, І. Пригожина, Г. Хакена, Ю. Одума. Значний внесок у розвиток економіки природокористування і охорони навколишнього середовища зробили вітчизняні науковці.
Сучасна еколого-економічна ситуація вимагає деякої систематизації теоретичного надбання українських та зарубіжних вчених та виявлення основних тенденцій розвитку наукових парадигм, які стосуються формування теорії екологічно збалансованого розвитку економіки.
Враховуючи різноаспектність та складність об’єкта дослідження, всі відповідні наукові постулати сучасних українських, а також учених пострадянських країн доцільно, на нашу думку, поділити на:
Фото Капча