Теоретико-методологічні засади формування екологічно збалансованої економіки

Із принципово нових методологічних позицій розкривається сутність системи екологічно збалансованого природокористування, яка полягає у дотриманні відповідності обсягу використання природного капіталу до біофізичних меж його відтворення через функцію негентропії. Доведено, що функція негентропії економіки природокористування протидіє розсіюванню природної впорядкованості кожного локального біогеоценозу в процесі господарської діяльності, а отже, забезпечує екологічно збалансоване природокористування. Обґрунтовано визначальну роль цієї функції в створені ЕЗЕ, оскільки вона є функцією формування нового біосоціального кругообігу, що створює водночас нову впорядкованість у довкіллі та економіці.

У дисертації доведено, що оскільки кожна природна підсистема ЕСС має межу впорядкованості, яка є необхідною передумовою збереження її біофізичної працездатності на майбутнє, то для забезпечення екологічно збалансованого природокористування потрібно враховувати не лише попит економіки на природні ресурси, а й біофізичний попит ЕСС на збереження цієї впорядкованості, а отже, і біомаси природного капіталу. Перевага рівня впорядкованості (негентропії) над рівнем невпорядкованості (ентропією) є динамічним індикатором, що детермінує біофізичну працездатність ЕСС і є джерелом збереження органічного життя на планеті. Потенціал впорядкованості кожної ЕСС може трактуватись як її просторовий капітал, оскільки створює нові потоки енергії, речовини та інформації. Обґрунтування цієї категорії дало змогу сформулювати основні просторово-економічні тотожності збалансованого розвитку ЕСС як доповнення до тотожностей макроекономічної рівноваги.

Визначено місце просторово-економічного аналізу в макроекономічних дослідженнях екологічно збалансованого природокористування. Доведено, що обсяг валового продукту, створеного у сфері природокористування, зумовлюється не лише такими економічними компонентами, як споживання, інвестиції, державні закупки та експортно-імпортні потоки, а й біофізичними компонентами сукупної екологічної пропозиції ЕСС, що є функціями їхніх стійких стаціонарних станів. Дослідження взаємозалежностей між компонентами сукупної пропозиції екологічних благ і сукупної пропозиції економічних благ, розрахованих на основі агрегування відповідних показників мезорівневих ЕСС дало змогу підійти до обґрунтування нових функцій та норм екологічно збалансованого природокористування. До макроекономічного аналізу введено нові просторово-економічні чинники збалансованого розвитку ЕСС, які не відтворюються рухом ринкових цін і досі не враховувались.

Здійснено моделювання функції екологічної пропозиції ЕСС. В економіку вводяться нові критерії екологічно збалансованого природокористування, що є чинниками збереження біологічної продуктивності природного капіталу в довготерміновому періоді.

Запропоновано методику визначення індикатора екологічної збалансованості економіки, що на відміну від чинної, ґрунтується на врахуванні потенціалу впорядкованості ЕСС.

Визначено показник нормативного обсягу збереження біомаси природного капіталу ЕСС, як якісно новий параметр економіки природокористування, що детермінує збереження стійкості біосфери.

Змодельовано функцію екологічно збалансованого споживання природного капіталу. Це дало змогу запропонувати нові методичні підходи до визначення норм природокористування, які на відміну від чинних мають екологічну, а не санітарно-гігієнічну спрямованість, оскільки зорієнтовані на запобігання негативним змінам у довкіллі.

Обґрунтовано економічну політику екологічно збалансованого розвитку на прикладі рекреаційної сфери економіки України. Запропоновано напрями формування екологічно збалансованої економіки та організаційно-економічні механізми вдосконалення природокористування в Україні.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення і методичні підходи автора дисертації до визначення функцій екологічно збалансованої економіки, а саме: функції екологічної пропозиції та функції екологічно збалансованого споживання природного капіталу екосоціосистем можуть бути використані в стратегічному менеджменті у сфері природокористування. Це сприятиме екологічно збалансованому природокористуванню, основна мета якого – запобігти руйнуванню довкілля через максимальне збереження біофізичних параметрів його стійкості.

Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в тому, що одержані автором результати дають змогу вдосконалити господарську практику в сфері природокористування.

Матеріали дисертаційного дослідження автора були використані при реалізації проекту СЕЗ “Курортополіс Трускавець”, а також у розробленні Державної програми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, організованої Кабінетом Міністрів України та проведенні семінарів для працівників екологічних та економічних служб Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей спільно з Інститутом регіональних досліджень НАН України (Д №70 від 21. 08. 02 та Д №14/148 від 22. 04. 1999), Міжнародного проекту “Глобальна програма безпеки”, організованого Кембріджським університетом (Англія), у рамках якого автор була членом Консультаційної Ради з проблем екологічної безпеки (1994), у розробленні Міжнародного проекту “Соціальна екологія та сталий розвиток” у рамках програми підтримки наукових досліджень RSS (Чехія, Д №5 від 07. 06. 1996 р.), а також у підготовці семінарів у рамках міжнародного проекту при ООН “Сталий розвиток сільського господарства в Східній і Центральній Європі” – CEESA в 1999 р. (Угорщина – Румунія, Д №7 від 02. 03. 1999 р.). На основі результатів досліджень автор розробила курс “Економіка України” для економічних факультетів та курс “Основи економічної теорії та економіки природокористування” для природничих факультетів Львівського національного університету ім. І. Франка (1995-2001)  (Д №1952 від 14. 03. 2002 р.).

Особистий внесок здобувача. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Про основні положення, методологічні розробки та висновки дисертації автор доповідала на багатьох міжнародних, зарубіжних та всеукраїнських конференціях і семінарах, серед них на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні економічні і соціальні проблеми Західної України” (Львів, 1992), Республіканському семінарі “Економічний механізм природокористування і охорони навколишнього природного середовища в умовах перехідної економіки України до ринкових відносин” (Івано-Франківськ, 1992), Центральноєвропейській конференції з екологічної освіти (Угорщина, Будапешт, 1992), Міжнародній науково-практичній конференції “Карпати – український міст в