Теорія та практика професійної підготовки сучасного вчителя іноземної мови для початкової школи

А. Гудзяк

 

 

Сучасне суспільство ставить нові вимоги до особистісних і професійних якостей людини – рівня її соціальної адаптації, загальної культури, загальноосвітньої і спеціальної підготовки, творчих здібностей. Сьогодні значно зросла роль системи освіти як інструменту адаптації молоді до самостійного життя та пошуку шляхів власного життєвого та професійного успіху.

Саме тому успішність реформування системи освіти в Україні значною мірою залежить від якості професійної підготовки вчителя, від його готовності до інноваційної професійної діяльності, вчителя, який би втілював в життя основні принципи перебудови освіти, а саме: гуманізації, гуманітаризації, демократизації, диференціації та індивідуалізації, технологогізації.

Важливий внесок в теорію і практику підготовки педагогічних кадрів, в тому числі, для початкової школи, зробили О. О. Абдуліна, Н. В. Кузьміна, І. А. Зязюн, В. О. Сластьонін, О. О. Леонтьев, ПО. Балл, М. Б. Євтух, В. А. Кан-Калик, Н. Г. Ничкало, Р. І. Хмелюк, О. Я. Савченко, І. О. Зімняя, Л. В. Кондрашова, Н. Ф. Тализіна, І. П. Підласий, З. Н. Курлянд, А. Ф. Ліненко, А. М. Богуш, Є. В. Бондаревськата ін.

Учені (О. О. Абдуліна, Є. В. Бондаревська, Н. В. Кузьміна, Н. Ф. Тализіна та ін.) професійну підготовку майбутнього вчителя трактують як процес формування та збагачення настанов, знань і вмінь, які необхідні майбутньому фахівцю для адекватного виконання специфічних знань навчально-виховного процесу.

У психолого-педагогічній літературі (І. М. Богданова, Ф. Н. Гоноблін, І. А. Зязюн, Л. В. Кондрашова, Н. В. Кузьміна, З. Н. Курлянд, А. Ф. Ліненко, В. О. Сластьонін, Р. І. Хмелюк, О. С. Цокур, О. І. Щербаков та ін.) професійна підготовка майбутніх вчителів розглядається як цілісний процес засвоєння та закріплення загально-педагогічних і спеціальних знань, умінь і навичок; результатом цього процесу є готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності.

Проблемі формування готовності молодих фахівців до педагогічної діяльності присвячені дослідження О. О. Абдуліної, К. М. Дурай-Новакової, А. Ф. Ліненко, Л. А. Кандибович, М. І. Дьяченко та ін. Поняття професійної готовності вивчається в різних аспектах: вплив властивості особистості вчителя, показника високого рівня майстерності, підготовка до роботи класного керівника, вихователя (М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибович, Ю. М. Кулюткін, В. О. Сластьонін, Ф. М. Го-ноблін, Н. В. Куьміна, Р. І. Хмелюк, О. І. Щербаков та ін.).

Разом з К. М. Дурай-Новаковою, А. Ф. Ліненко ми вважаємо, що саме готовність особистості до виконання професійно-педагогічної діяльності забезпечує не тільки її ефективність, а і можливість подальшого удосконалення.

Теорію інновації та технологізації вищої педагогічної освіти представляють М. В. Кларін, В. П. Беспалько, А. М. Алексюк, Н. Р. Юсуфбекова, Л. Я. Ляудіс, А. І. Пригожин, Т. І. Поніманська, Ф. Ф. Янушкевич, І. М. Богданова, В. І. Бондар, М. С. Бургін, А. А. Вербицький, С. О. Сисоєва, Є. С. Полат, О. М. Пєхоти та ін.

Основними компонентами професійної підготовки майбутнього вчителя є цілі, зміст та засоби професійної підготовки, діяльність студентів і діяльність викладача.

Історичний досвід переконав і переконує, що метою освіти у вищій школі є людина, її внутрішній світ, здоров'я – фізичне, інтелектуальне, моральне, естетичне. Виховувати людину в людині, пробуджувати й культивувати в ній силу, людського духу і буття – ось цінності, які повинні бути і стають в центрі уваги теорії і практики вищої школи. Отже, основний ціннісний орієнтир в діяльності вищого навчального закладу – особистість студента, його людський потенціал -духовно-моральний, інтелектуально-творчий, фізичний, естетичний. Учитель, викладач виконує важливу соціальну функцію суспільства – духовно відтворює людину, отже, й суспільство.

У наш час потрібна яскрава творча особистість учителя, який опанував не тільки спеціальні професійні знання, а і досягнення науки про людину й закономірності її розвитку, нові педагогічні технології, мистецтво спілкування.

«Виключно важливу роль у формуванні особистості, – підкреслює В. О. Сухомлинський, – мають роки дитинства, дошкільний і молодий вік, тому велике значення в житті дитини має вчитель молодших класів. Від цього залежить, як сформується характер дитини, його мислення, його моральні якості» [6, с. 12-14]. Тому актуальним сьогодні є підготовка вчителя іноземної мови для початкової школи, який би відповідав всім вимогам сучасності.

Головним шляхом вдосконалення сучасної вітчизняної підготовки вчителя, вчителя початкових класів, на нашу думку, є впровадження нових прогресивних концепцій, сучасних педагогічних технологій і науково-педагогічних досягнень у навчальний процес, усунення уніфікованої освіти колишньої тоталітарної держави.

На даному етапі розвитку вищої школи поступово відмовляються від набутих стереотипів підготовки майбутніх спеціалістів і навчально-виховний процес викладачі намагаються організувати таким чином, щоб студенти пройшли всі етапи професійного становлення, які б забезпечили формування в них цілісного досвіду самостійної діяльності. Через те вища школа перебудовується щодо організаційно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в рамках переходу від авторитарної, командної педагогіки до особистісно-орієнтованої педагогіки співробітництва, яке передбачає не суб'єкт-об'єктні (в традиційній педагогіці), а суб'єкт-суб'єктні (рівноправні) відносини у навчально-виховного процесі.

Дослідження особистісно-орієнтованої освіти, визначення його сутності і можливих шляхів становлення почалось в психології з початку XX ст. (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, О. Н. Леонтьев, Г. С. Костюк). За кордоном сформувався новий напрям в психології – гуманістична психологія (А.