Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тлумачення публічного порядку у світлі судової та арбітражної практики

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тлумачення публічного порядку у світлі судової та арбітражної практики
 
Горда Ю. І.,
аспірант кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка
 
 
Анотація
 У статті досліджуються та аналізуються питання застосування публічного порядку через призму конкретних судових та арбітражних рішень у системі міжнародного приватного права.
Ключові слова: публічний порядок, судові рішення, арбітражні застереження, конфліктне право.
Постановка завдання. Категорії публічного порядку відводиться чимало уваги з точки зору доктринальних досліджень. Разом з цим, досить обмеженою є інформація щодо застосування механізму застереження про публічний порядок у судовій та арбітражній практиці.
Можливість застосування застереження про публічний порядок фіксується у різних національних та міжнародних документах. Хоч з моменту виникнення праобразу теорії публічного порядку в міжнародному приватному праві минуло понад 200 років, основний фокус дискусії, як і два століття назад, займає питання визначення контенту категорії публічного порядку. Дана робота є спробою ілюстрації характерних прикладів застосування та тлумачення застереження про публічний порядок, визначення особливостей його змісту та сенсу через призму міжнародної судової практики. Обсяг статті не дозволяє охопити та висвітлити усі аспекти багатогранної категорії публічного порядку, тому автор обмежився окремими прикладами судових/арбітражних кейсів та їх аналізу.
Акцент дослідження спрямований на спори, розглянуті суддями, арбітрами США та Великобританії. Поясняти це можна шляхом цитати одного з найбільш відомих дослідників конфліктного права, який у своїй роботі «Select Essays on International Trade Law» зазначав, що кожний юрист Британії скаже вам те, що для нього загальний сенс права та справедливості набагато важливіші аніж доктрина права [4, с. 5].
Виклад основного матеріалу. Часто необхідність застосування застереження про публічний порядок виникає при вирішенні питання про визнання та виконання арбітражних рішень. Разом з цим, механізм застереження про публічний порядок може спрацьовувати ще на етапі застосування арбітражного застереження, тобто, до початку арбітражного розгляду справи вирішується питання дійсності арбітражного застереження.
Верховний суд США у справі MARMET HEALTH CARE CENTER V CLAYTON BROWN 2012 y. [5] розглядав спір між будинком пристарілих та трьома фізичними особами (Clayton Brown, Jeffrey Taylor, and Sharon Marchio). Позов був поданий родичами фізичних осіб. Договори по догляду будинком пристарілих за фізичними особами Clayton Brown та Jeffrey Taylor були ідентичні та містили застереження про вирішення усіх спорів у арбітражі, окрім тих, що стосуються прострочення платежів пацієнтами. Договори передбачали необхідність сплати значних коштів арбітражу тільки за саму подачу заяви про початок розгляду спору. Договір з фізичною особою Sharon Marchio також включав пункт про арбітражний розгляд усіх спорів між пацієнтом та будинком пристарілих, але не містив положення щодо обов’язковості сплати коштів за подачу заяви про початок арбітражного розгляду.
Родичі вимагали визнати арбітражне застереження недійсним. Верховний суд США щодо усіх трьох вищезгаданих договорів зазначив, що з точки зору публічного порядку Західної Вірджинії, арбітражне застереження у договорах, укладених будинком пристарілих, халатність працівників якого призвела до завдання особистої шкоди/смерті, не може бути застосоване.
Суд вказав на неможливість арбітражного розгляду спорів, де йдеться про завдання шкоди здоров’ю чи смерті в результаті протиправних дій (в даному випадку будинку пристарілих).
У рішенні зазначено, що арбітражне застереження у такого роду договорах (щодо надання послуг по догляду за пристарілими), де в подальшому розглядаються питання завдання шкоди здоров’ю є недобросовісним. Верховний суд США тлумачив дані обставини таким чином, що арбітражне застереження, яке застосовується до правовідносин, що стосуються завдання шкоди здоров’ю або смерті в результаті протиправних дій будинку пристарілих є у чистому вигляді порушенням публічного порядку.
Даний кейс чітко демонструє наступну позицію Верховного суду США: спори в яких йдеться про компенсацію шкоди завдану здоров’ю особі або компенсації шкоди родичам завдання якої призвела до смерті особи не є арбітрабельні. Вони порушують публічний порядок. Важливо звернути увагу на той факт, що суд апелював не до публічного порядку США, а саме: до публічного порядку Західної Вірджинії. Це дає підстави говорити про те, що аналогічні спори теоретично можуть бути визнані арбітрабельними та не порушувати публічний порядок, скажімо, у штатах Індіана, Колорадо, Огайо чи Алабама.
У справі Les Laboratoires Servierandan other (Appellants) v Apotex Incandothers (Respondents) [2014] UKSC 55, Верховний суд Великобританії надав широке тлумачення поняття «аморальність» крізь призму категорії публічний порядок.
Так, апелянт був утримувачем ряду патентів на медичні препарати. Патентний захист на дані медичні препарати в Європі закінчився в 2003 році, але захист патенту кристалічної форми на лікарський препарат у Великобританії продовжував свою дію у часі і філія у Великобританії мала ексклюзивну ліцензію на патент щодо форми. Захист патенту у Канаді щодо самого медичного препарату мав діяти до 2018 р. Відповідачі (разом – група компаній «Apotex») – канадська група, що спеціалізується на виготовленні та маркетингу генеричних фармакологічних продуктів.
Група компаній «Apotex» розпочала імпортувати і продавати генеричні фармакологічні продукти до Великобританії у кінці липня 2006 року. Апелянт – компаніяServier зумів у судовому порядку отримати рішення про тимчасову заборону таких поставок. Відповідно до рішення про тимчасову поставку, компанія Servier повинна була надати перехресне зобов’язання відшкодування шкоди, тобто, це означало, що компанію Servier було зобов’язано компенсувати групі компаній «Apotex» усі
Фото Капча