Трансформація державного регулювання малого підприємництва в Україні

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: “Проблеми перехідної економіки” (2001 р., м. Київ), “Малий та середній бізнес в Україні: стан і перспективи розвитку” (2001 р., м. Донецьк), “Оптимум-2001“ (2001 р., м. Харків), на науково-методичному семінарі “Проблеми розвитку малого і середнього підприємництва в Україні” (2001 р., м. Київ), на круглих столах “Проблеми і перспективи розвитку малого і середнього бізнесу в Україні” (2001 р., м. Київ), “Державна регуляторна політика у сфері підприємництва” (2002 р., м. Київ). Основні положення та висновки дослідження обговорювались на засіданнях відділу інституційних змін та розвитку форм господарювання Інституту економічного прогнозування НАН України.

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 5 одноосібних робіт у наукових виданнях загальним обсягом 2, 8 д. а., у тому числі 4 роботи у фахових виданнях загальним обсягом 2, 5 д. а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 190 сторінках друкованого тексту, містить 10 таблиць, що розміщені на 5 сторінках, список використаних джерел, який нараховує 172 найменування та розміщений на 15 сторінках, чотири додатки, розміщені на 15 сторінках.

 

У першому розділі «Мале підприємництво як об’єкт державного регулювання» висвітлено теоретичні аспекти малого підприємництва, проведено аналіз його ролі в країнах iз ринковою та перехідною економікою, виявлено тенденції і особливості становлення сектора малого підприємництва в Україні, систематизовано проблеми, що негативно впливають на розвиток малого підприємництва.

У світовій та вітчизняній економічній науці не встановлено єдиного визначення малого підприємництва як сектора економіки і не існує універсальної міжнародної системи критеріїв визначення його суб’єктів, що пов'язано зі значною різноманітністю та неоднорідністю економічних суб’єктів, що мають ті чи інші характерні риси суб'єкта малого підприємництва. Створення оптимальної системи кількісних критеріїв визначення суб'єкта малого підприємництва має важливе значення в процесі виокремлення кола об’єктів для особливого режиму державної підтримки та регулювання.

В Україні має місце суперечлива система кількісних критеріїв визначення суб’єкта малого підприємництва, що потребує впорядкування та конкретизації. З цією метою має сенс провести наступні заходи. По-перше, усунути внутрішні протиріччя означеної системи шляхом систематизації законодавства. По-друге, законодавчо виокремити реально існуючі сектори малого та середнього підприємництва. По-третє, за досвідом Великобританії, впровадити в практику гнучку систему критеріїв визначення суб’єкта малого підприємництва, згідно з якою суб’єктом малого підприємництва є фірма, показники якої не перевищують встановлених меж двох iз трьох критеріїв: чисельність зайнятих (до 75 чол. – у будівництві та виробництві, до 50 чол. – в інших галузях виробничої сфери, до 25 чол. – у галузях невиробничої сфери, до 15 чол. – у роздрібній торгівлі, річний валовий дохід (до 500 тис. євро), вартість власних активів (до 1 млн. євро).

Аналіз ролі та місця сектора малого підприємництва в країнах світу свідчить про його високий потенціал щодо сприяння вирішенню низки найгостріших проблем трансформаційного, економічного та соціального характеру, притаманних країнам з перехідними економіками (табл. 1).

Суб’єктів сектора малого підприємництва відзначає слабка життєстійкість та висока чутливість до несприятливих зовнішніх чинників об’єктивного і штучного походження. Об’єктивні проблеми малого підприємництва пов’язані із внутрішніми його властивостями як економічного феномену. Серед них: обмежений доступ до фінансових та кредитних ресурсів; незбалансованість досвіду підприємця-початківця, високий рівень ризику підприємницької діяльності та ін. Засобом компенсації об’єктивних проблем малого підприємництва є заходи з державної підтримки малого підприємництва.

 

Таблиця 1

Потенціал малого підприємництва щодо внеску у вирішенні проблем країн iз перехідною економікою

Групам

проблем Функція малого

підприємництва у вирішенні проблеми Внесок суб’єктів малого підприємництва у вирішення суспільно-економічної проблеми

Трансформаційні середовище сприяння запуску та функціонуванню ринкових механізмів; 

сприяння формуванню “середнього класу”; 

сприяння селекції суб’єктів підприємницької діяльності; 

сприяння первинному накопиченню капіталу у населення; 

сприяння у надбанні досвіду ведення підприємницької діяльності; 

новатор селекція науково-технічних розробок; 

розробка нових форм організації виробництва, управління, збуту та ін. 

Економічні виробник гальмування спаду виробництва; 

наповнення споживчого ринку товарами; 

створення конкуренції іноземним виробникам; 

індивідуалізація виробництва; 

субпідрядник виконання допоміжних функцій на великих підприємствах; 

утилізатор ресурсів введення в господарчий обіг ресурсів, не задіяних у великому виробництві; 

трансформація нерентабельних потужностей у прибуткові; 

платник податків внесок у вирішення проблеми дефіциту державного бюджету. 

Соціальні роботодавець створення додаткових робочих місць; 

амортизатор соціальної

напруги закріплення у населення думки про реальну можливість самостійно працювати; 

підвищення загального рівня доходів населення. 

 

Штучно створені проблеми малого підприємництва мають корені в неефективності державної регуляторної політики і проявляються через надмірну ускладненість та витратність економіко-адміністративних процедур, пов’язаних з легалізацією та веденням підприємницької діяльності. Потенціалом усунення наявних штучно створених регуляторних проблем є трансформація державного регулювання малого підприємництва, зорієнтована на дотримання принципу мінімальної достатності державного втручання в підприємницьку діяльність.

До загальних проблем перехідного періоду, що негативно впливають