Трансформація земельних відносин в аграрній сфері

У другому розділі – “Сучасний стан земельних відносин у сільському господарстві” вивчаються процеси трансформації земельних відносин в аграрному секторі економіки Вінницької області, аналізуються структурні зміни, що відбулися у формах власності на землю за період проведення земельної реформи, висвітлюються особливості земельних відносин в різних організаційно-правових формах господарювання, визначається роль оренди при формуванні земельних масивів, необхідних для ефективного ведення виробництва, досліджується вплив змін у земельних відносинах на ефективність використання землі.

Власність на землю виступає основою земельних відносин. Пронизуючи всі економічні явища і процеси, власність обумовлює їх специфіку, визначаючи при цьому не тільки особливості поведінки економічних суб'єктів, а також їх місце і роль у суспільному виробництві.

Категорію “земельна власність” слід розглядати в економічному (відносини між людьми з приводу привласнення землі як засобу виробництва і доходу, одержаного внаслідок її використання), юридичному (наявність відповідних юридичних документів, що дають право володіння, користування і розпорядження землею), політологічному (власність на землю може виступати джерелом влади) і філософському (власність є засобом духовного розвитку людини) аспектах. Відповідно до чинного законодавства власність на землю існує у трьох основних формах: державній, комунальній і приватній.

З часу проведення земельної реформи у Вінницькій області відбулися значні зміни у структурі земельної власності. Протягом цього періоду роздержавлено землі 749 колективних сільськогосподарських підприємств, що складає 100% від загальної кількості суб'єктів колективної власності. Повністю виконано роботи по паюванню сільськогосподарських угідь, з видачею сертифікатів на право на земельну частку (пай). Власниками земельних паїв стали 466, 2 тис. громадян.

На землях запасу організовано 1225 селянських (фермерських) господарств, загальною площею 34, 3 тис. га (в середньому 28 га з розрахунку на одне господарство).

Відбулася поступова передача сільськогосподарських земель з державної в колективну, а потім через процес паювання – у приватну власність. На теперішній час у державній власності перебуває лише 6, 5% земель сільськогосподарського призначення, у тому числі 6, 3% ріллі. Частка земель у користуванні державних сільськогосподарських підприємств скоротилася з 10, 2% у 1996 році до 1, 9% – у 2002 році.

Перехід до ринкової економіки і відповідна докорінна зміна форм власності вимагали трансформації діючих сільськогосподарських підприємств у формування ринкового типу.

В ході реформування колективних сільськогосподарських підприємств у Вінницькій області утворений весь, передбачений чинним законодавством, спектр організаційно-правових форм господарювання (табл. 1).

 

Таблиця 1

Новостворені організаційно-правові форми господарювання Вінницької області

Організаційно-правові форми На 01. 04. 2002р. 

кількість % 

Новостворені агроформування – всього 965 100, 0

з них:

Приватні (приватно-орендні) підприємства 136 14, 1

Господарські товариства 484 50, 2

Сільськогосподарські кооперативи 198 20, 5

Фермерські господарства 43 4, 5

Інші суб'єкти господарювання 104 10, 7

 

Реформування сільськогосподарських підприємств проходило переважно у співвідношенні 1: 1. З 749 господарств 77, 6% реорганізувалось в одну юридичну особу, 22, 4% – у дві і більше юридичні особи. Паралельно з цим в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств окремі власники за рахунок належних їм земельних часток (паїв) розширюють свої особисті селянські господарства, утворюючи при цьому господарства без набуття статусу юридичної особи.

Переважна більшість власників земельних часток (паїв)  (88, 2%) обрала напрямом реалізації свого права власності оренду (табл. 2). З них – 79, 2% уклали договір оренди з підприємством в якому було отримано земельну частку (пай).

 

Таблиця 2

Реалізація громадянами Вінницької області права власності на землю

Напрямки використання землі На 01. 04. 2002р., % 

Передача у спадщину 7, 25

Дарування 0, 7

Продаж 0, 05

Участь у створенні агроформувань 0, 5

Передано в оренду 88, 2

в тому числі:

- підприємству в якому отримано земельну частку (пай) 79, 2

- іншим суб'єктам господарювання 9, 0

Розширення власного особистого селянського господарства 3, 3

 

Нині, в умовах несформованого ринку землі, якраз оренда і забезпечує її рух, що надає можливість господарствам-правонаступникам колишніх колективних сільськогосподарських підприємств сформувати земельні масиви у розмірах, необхідних для ефективного ведення виробництва і надає юридичне право на використання земель, які раніше знаходились в їх обробітку і реєструвались як колективна власність. За рахунок оренди в середньому в 2, 5 рази зросло землекористування селянських (фермерських) господарств (з 28 до 70 га). Власникам землі оренда надає право на одержання гарантованого доходу у вигляді орендної плати.

В цілому у Вінницькій області оренда, переважно, носить короткостроковий характер – 84, 1% орендних договорів укладено на строк від 1 до 5 років. Дослідженнями встановлено, що розмір орендної плати в середньому по області не перевищував встановленого законодавством мінімального рівня (на момент укладення більшості орендних договорів – 1% від грошової оцінки землі) і становив 200 грн. за пай на рік. Переважна частина цієї суми – 91, 7% сплачувалася у натуральній формі (сільськогосподарською продукцією), 2% – у грошовій і 6, 3% – у вигляді надання різного роду послуг.

Реформування земельних відносин в кінцевому підсумку спрямоване на підвищення ефективності використання землі, яка вимірюється системою натуральних та вартісних показників. Одним