Трудове право (Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей Академії). Автор Т.А.Коляда. – Харків: ХНАМГ, 2007. -158 с.

Обрання делегатів на конференцію має бути належним чином оформлене. Порядок виборів і норми делегатів на конференцію визначає РТК.

Збори трудового колективу вважаються правомочними, якщо в них беруть участь  більше половини членів трудового колективу, а конференція – не менше двох третин делегатів. Рішення на зборах (конференції) приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів учасників зборів (делегатів конференції).

 

 

Професійна спілка – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності.

Правовий статус профспілок визначається:

- Конституцією України  (ст. 36), згідно з якою громадянам України гарантуються права на об’єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів;

- КЗпП України ( гл. 16);

 - ЗУ „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” ;

 - Статутах (положення) конкретних профспілкових організацій.

Професійні спілки - це найбільш масові громадські організації, що діють відповідно до їх статутів і представляють інтереси працівників у сфері виробництва, праці, побуту, культури тощо.

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Разом з власником виборний профспілковий орган підприємства вирішує наступні питання:

-укладення і виконання  колективного договору;

-запровадження, перегляд чи зміна норм праці;

-участь у вирішенні питань оплати праці;

-встановлення  форм  і системи оплати праці, запровадження розмірів надбавок, доплат, премій, та інших заохочувальних виплат;

-робочого часу, часу відпочинку, погоджує графіки змінності та відпусток;

-дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні;

-звільнення працівника з ініціативи власника можливе лише за згодою профспілкового органу ( ст. 43 КЗпП України).

 

1.Поняття та сторони колективного договору.

2.Сфера укладення колективного договору.

3.Зміст та структура колективного договору.

4.Порядок укладення колективного договору.

5.Строк чинності колективного договору.

6.Контроль за виконанням умов колективного договору.

 

 

Колективно-договірне регулювання праці має давню історію. Вперше термін „колективний договір” було застосовано у 1891 році в Англії.

В Україні ж було прийнято перший колективний договір серед промислових підприємств у Харкові. 

Колективний договір регламентується  гл. ІІ КЗпП України та Законом України  „Про колективні договори і угоди”.

Колективний договір – це правовий акт, що регулює соціально-партнерські відносини між соціальними партнерами в організації.

Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно зі ст.12 КЗпП України колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і профспілковими організаціями, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності – представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

 

Тобто, сторонами колективного договору є: 

-власник або уповноважений ним орган (особа), 

-профспілки  або представники трудового колективу.

За загальним правилом, на практиці, що склалася при укладанні колективного договору, власником виступає керівник підприємства. 

Якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної профспілкової організації) утворити об’єднаний профспілковий орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов’язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. 

Профспілкова організація, що відмовилася від участі в об’єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору. 

 

 

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які характеризуються тим, що:

-використовують найману працю, 

- мають права юридичної особи.

Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність обов’язку сторін укладати колективний договір. 

Слід звернути увагу на те, що колективний договір може укладатися в структурних підрозділах організацій (філіях, представництвах), однак у межах компетенції цих підрозділів. 

Укладення колективного договору особами, що зареєстровані як підприємці без утворення юридичної особи і використовують найману працю, законодавством не передбачено. Водночас це не заборонено.  І якщо в такій ситуації колективний договір укладено належним чином і зареєстровано, то не має підстав для заперечення його юридичного значення.

У сфері недержавної форми власності поширена така практика, коли власники перешкоджають створенню (діяльності) профспілкової організації і укладенню колективного договору. Сьогодні держава не в силах протистояти такому.

 

 

Зміст  колективного  договору  визначається  сторонами в межах їх компетенції.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

- зміни