Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Три періоди існування Острозької Академії

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Заснування Острозької Академії
2. Три періоди існування Острозької Академії
2.1 Час становлення Острозької Академії (1576-1586)
2.2 Найвищий розквіт Острозької Академії
2.3 Друге народження Острозької Академії
Висновок
Використана література
 
Вступ
 
У жовтні 1996р. виповнилось 420 років з часу заснування першого вищого навчального закладу Східної Європи – перлини української освіти й культури – Острозької Академії (ОА), її заснував один із найбільших магнатів Волині того часу, відомий меценат, політичний діяч, нащадок київського кн. св. Володимира – кн. Василь-Костянтин Костянтинович Острозький. Величезні маєтності, походження, посідання впливових урядових і адміністративно-політичних посад давали йому змогу протягом півстоліття відігравати визначну роль у політичному житті.
Найбільшим досягненням кн. В. -К. Острозького, безперечно, була Академія, заснована в його резиденції при князівському дворі на так званому Пригородку. На зломі ХVІ-ХVП ст. в Острозі панувала особлива духовна атмосфера. Зустрічались, поєднувались і взаємовпливали різні національно-культурні традиції. Острог швидко зробився відкритим до сприйняття всіляких новітніх культурних, мистецьких та релігійних віянь. Досить сказати, що протягом останньої чверті XVI ст. докорінно змінився зовнішній вигляд Острога (за участю італійських архітекторів). Отже, князевий вибір Острога для влаштування тут культурно-освітнього видавничого центру не був випадковим. Великі суми на розбудову ОА надала й племіниця кн. В. -К. Острозького, дочка його брата Іллі Гальшка кн. Острозька.
В основу діяльності ОА було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії). Вивчався в ОА і ряд інших дисциплін, серед яких медицина, основи тогочасного права тощо. Унікальність та оригінальність ОА виявилися й у тому, що тут уперше в українському шкільництві було запроваджене викладання грецькою та латинською мовами, а навчання церковнослов'янською було поставлено на науково-методичний рівень.
 
1. Заснування Острозької Академії
 
У другій половині ХVІ-го століття український народ опинився на тяжкому переломі. Люблінська державна унія 1569-го року насиллям приєднала Литву й Русь-Україну до Польщі, і тим широко відкрила дорогу польському католицтву в Україну. В цей час з’явилися й лицемірні єзуїти, і розпочали свою глибоко обдуману працю запровадження унії в Україні, – щоб нею знищити Православну Віру, а тим і саму Україну.
Єзуїти відразу почали будувати свої школи, добре їх обслуговували, і хитро ловили православних у ці свої липкі сітки. Вони постановили планово затягувати в католицтво русько-українське боярство та інтелігенцію, а простий народ «сам піде за ними». Будуймо свої школи, а вони зроблять те, що хочемо ми!
До того самого приступали й тодішні протестанти, їх провідник, князь Микола Радзивил Чорний, воєвода Віленський, був посвоячений з князем Костянтином Острозьким. Кн. Микола Радзивил став закладати по своїх маєтках різні школи, заклав у Бересті Литовському й друкарню, звідки вийшла в 1563р. відома Радивилівська Біблія.
Усе це бачив кн. Костянтин Острозький, і рано переконався, що й Україна-Русь сильно потребує того самого. Організованих шкіл в Україні тоді ще не було, і православне Духовенство одержувало звичайно малу домову освіту. І кн. Костянтин Острозький постановив закласти добру школу в м. Острозі, цебто в своєму столичному місті на Волині. Поспішав це робити, щоб підняти освіту православних, а тим самим дати їм можливість реально боротися з войовничим католицтвом, що вперто сунуло на Україну.
Того часу, в 1677р. впливовий і настирливий єзуїт Петро Скарга випустив свою книгу польською мовою: «Про єдність Божої Церкви», і в ній з'їдливо висміяв православних, що вони не мають шкіл. Більше того, єзуїт твердив, що слов'янською мовою не можна провадити навчання взагалі. Голосно кричав, що українцям зостається одне: єднатися з Римом в унію, а мову приймати польську. І взагалі найкращий вихід – ставати поляками... І як на сміх усій Україні, Петро Скарга присвятив свою розкладову книжку... князю Костянтинові, як найбільшому оборонцеві українського народу та його Православної Віри.
Це був публічний виклик і князеві Острозькому, і всій Україні. Князь Костянтин цей виклик прийняв, і негайно приступив до заснування вищої української школи в м. Острозі. Час на те був дуже відповідний.
Князь Острозький поспішив зі школою. Поспішив, бо ще перед тим задумав надрукувати повну Біблію, яка вийшла в світ 12 серпня 1581 року. На підготовлення біблійного тексту, на заснування нової друкарні, на сам склад величезної Книги потрібний був довгий час і кн. Костянтин спочатку заснував друкарню, а вже пізніше заснував і школу.
Закладати школу кн. Костянтин почав в 1577 році, для чого побудував окремий будинок у місті Острозі, у своєму замку.
 
2. Три періоди існування Острозької Академії
 
2.1 Час становлення Острозької Академії (1576-1586)
 
В історії ОА можна окреслити три періоди. Час її становлення (1576-1586) характеризується великим інтенсивним спалахом. Острозький культурно-освітній центр, який окрім ОА включав ще літературно-публіцистичний гурток та видавництво, залучав до співпраці діячів різних конфесій, ідеологічних та політичних орієнтацій, попри перевагу православного спрямування діяльності осередку. Першим ректором Академії був письменник-полеміст і поет Герасим Смотрицький, родом із Поділля. Як свідчать сучасники і акти костела фарного в
Фото Капча