Три періоди існування Острозької Академії

В ОА вже існують дві студентські організації: Студентське Братство і Наукове студентське товариство (НСТ) «Академік».

Студентське Братство («Братство спудеїв Острозької Академії») є «добровільною, позапартійною, позаконфесійною організацією громадського самоврядування, що діє згідно з Конституцією України, її чинним законодавством, Статутами Острозької Академії та Братства спудеїв». Тут же зазначено, що Братство «є вищою формою студентського самоврядування» Академії. У Статуті Студентського Братства сформульовані його мета та завдання: «Мета БС – реалізація та захист прав і свобод його членів, розвиток їх активності і творчої самодіяльності». У Статуті визначені такі завдання братства спудеїв: «збереження та примноження традицій БС та ОА», «захист престижу, честі й гідності членів БС та ОА», «сприяння всебічному (духовному, інтелектуальному, культурному, фізичному) розвитку членів БС ОА, належній професійній підготовці», забезпечення прав і свобод спудеїв ОА, «надання посильної матеріальної допомоги членам БС ОА із малозабезпечених сімей», «налагодження контактів і співпраці зі студентами інших навчальних закладів України та зарубіжжя», «активна співпраця з адміністрацією та професорсько-викладацьким складом ОА». У березні 1997р. на альтернативних засадах було обрано головою БС О А студ. II курсу гуманітарного ф-ту (спец. «історія») Сергія Глинянчука.

СНТ «Академік» (першим головою був обраний Григорій Олійник, студент-історик гуманітар. ф-ту) є громадською організацією, створеною відповідно до Статуту ОА. Товариство засноване з метою реалізації наукових інтересів його членів, розвитку їх активної наукової діяльності і творчого відношення до навчального процесу. Основними завданнями СНТ є: сприяти науковому пошуку студентів у вивченні актуальних проблем наук і дисциплін, що викладаються в ОА; брати участь в організації науково-дослідницької роботи і пов'язаних із нею конференціях; сприяти публікації студентських праць у періодичних та спецільних виданнях. Вже у вересні 1995р. студенти першого курсу ОВК взяли участь у Рівненському обласному конкурсі студентських науково-пошукових робіт. Результати цього конкурсу були дуже обнадійливі і засвідчили високий рівень науково-дослідницької роботи в цьому молодому навчальному закладі. Ухвалою журі цього конкурсу його призерами стали дві студентки ОВК – Н. Ветвінська і Л. Подмайстрович відповідно за спеціальностями конкурсних робіт «культурологія» та «економіка», які серед 30 робіт студентів ВЗО Рівненщини зайняли перші місця.

У 1996р. студентами ОА були подані на черговий обласний конкурс 6 студентських досліджень, з них двоє (Олександр Талавера студ. 2-го курсу економічного фак-ту та Іван Шишкін студ. 2-го курсу гуманітарного фак-ту) були відзначені дипломами, нагороджені грамотами і грошовими преміями. Студенти ОА взяли участь у 1996 в декількох наукових конференціях, зокрема 2-ій Всеукраїнський – «Україна: людина, суспільство, природа», науково- практичному семінарі «Міф. Символ. Свідомість» (всі вони відбулися у Києві), «Християнське виховання молоді на ідеях миру та милосердя» (Рівне).

У квітні 1996р. була проведена перша наукова студентська конференція ОА, на якій працювали дві секції. Вже виданий перший збірник наукових студентських робіт за участю самих студентів, які стали і членами редколегії і здійснили редагування та комп'ютерний набір текстів тез доповідей та повідомлень цієї конференції.

В ОА створена Наглядова Рада з числа представників громадськості і визначних керівників промисловості та народного господарства західного регіону України. Першим головою НР ОА став п. Любомир Буняк, генеральний директор Управління магістрального нафтопроводу «Дружба». Для всебічної підтримки і сприяння ОА заснована Міжнародна Консультативна Рада (МКР). В її складі у 1997 – 13 видатних учених і діячів науки різних країн світу. Очолює МКР професор Тарас Закидальський з Канади, яким виділені іменні стипендії для талановитих студентів ОА. У складі МКР, зокрема, професори Дарія Маркусь, Джефрі Міррел, Мирон Куропась, Девід Ріплі (всі із СПІА), радник Фрідрих Джонсон (Швеція), М. Шептицький (Великобританія) та інші.

У липні 1995р. за ініціативою ректорату ОВК було засноване Острозьке Академічне Братство (ОАБ), яке має свій Статут. Президентом ОАБ є ректор ОА, віце-президентом – проректор з наукової роботи ОА проф. М. Ковальський. Мета ОАБ – «об'єднати найвизначніший духовний потенціал – провідних вчених, діячів культури, творчих працівників, громадсько-політичних діячів, які зробили вагомий особистий внесок у розбудову і розвиток Острозької Академії, Острога та Острожчини». Завдання ОАБ полягає у дослідженні історії ОА, Української держави, діяльності видатних острозьких просвітителів, імена яких пов'язані з ОА, відродженні академічних традицій славнозвісної Острозької Академії. Відповідно до ухвали першої сесії Ради ОАБ за вагомий внесок у розвиток національної науки, освіти та культури і розбудову ОА у липні 1995р. було присвоєне звання Академіка ОАБ з врученням дипломів та мантій Академіку НАН України, директору Інституту літератури НАН України Миколі Жулинському, тодішньому Голові Рівненської облдержадміністрації Роману Василишину, Президенту Національного Університету «Києво-Могилянська Академія» В'ячеславу Брюховецькому, проректору з наукової роботи ОА, заслуженому діячу науки і техніки України, доктору історичних наук, професору Миколі Ковальському. У 1996р. звання академіка ОА були надані ще трьом особам: Віталію Бабаку, заступнику міністра освіти України, доктору технічних наук, Любомиру Буняку, голові Наглядової Ради ОА, і Леоніду Кравчуку, першому Президенту України, що своїм указом 1994 р. відновив ОА у формі ОВК.

Модульна система навчання, що запроваджена в ОА, допомагає залучити до читання лекцій кращі інтелектуальні сили ВЗО України та зарубіжжя. В ОА регулярно викладають провідні професори та викладачі як вітчизняних, так і західноєвропейських та американських університетів. Серед них Тарас Закидальський, доктор філософії, професор Торонтського університету (Канада), Віктор Стів, доктор юридичних наук, Віктор Китастий, президент Американського дому в Україні (США) та Зірка Воронка, професор (США), доктори філософії Північно-Іллінойського ун-ту Мирон Куропась, Девід Ріплі, Джефрі Міррел.

ОА – навчальний заклад, що утворює єдиний академічний науково-дидактичний комплекс із Національним Університетом «Києво-Могилянська Академія». Тут вдало поєднуються вітчизняні та зарубіжні навчальні технології. Добре зарекомендувала себе рейтингова система оцінювання знань, що є могутнім мотивуючим засобом у процесі навчання. Для перевірки рівня знань, навичок та вмінь студентів широко застосовується система письмових тестів, яка допомагає регулярно й об'єктивно оцінювати рівень підготовки студентів із різних предметів та вчасно ліквідовувати прогалини в їх знаннях. Студенти ОА мають право вибирати частину навчальних курсів, що складає близько 30% навчального навантаження, а також можуть, за бажанням, навчатись паралельно на двох факультетах. У ВЗО під час вивчення окремих дисциплін, зокрема іноземної мови, використовується диференційоване навчання студентів. У залежності від рівня володіння ними навичками та вміннями з іноземної мови, вони навчаються в різних групах. В ОА вивченню англійської мови приділяється значна увага, оскільки вона, поряд з українською, є другою викладовою мовою в навчальному закладі. Крім того, студенти мають змогу оволодіти ще однією мовою за вибором (польською, німецькою, французькою, іспанською, латинською). В ОА працюють ком'ютерні класи, які обладнані найновішими потужними комп'ютерами. ОА входить до Міжнародної системи «Інтернет». Це дає можливість за допомогою електронної пошти обмінюватись інформацією з науковими та навчальними закладами світу. В ОА функціонує наукова бібліотека. Вона разом з бібліотеками міста становить бібліотечний комплекс і нараховувала в 1996 близько 100 тис. примірників літератури. В Академії 10-15% літератури іноземними мовами, 70-75% – підручники і наукова література, 20% – художня література. Значний внесок у поповнення НБ ОА зробила «Києво-Могилянська Академія», Парламентська національна бібліотека, обласні та наукові бібліотеки України. Бібліотека також поповнюється за рахунок надходжень від вітчизняних та зарубіжних меценатів.

Випускникам, що здобули вищу освіту (перший освітній рівень), після 4-х років навчання присуджується перший науковий ступінь – бакалавра наук. Після 5-ти років навчання випускники отримують звання спеціаліста. Тим, хто здобув другий освітній рівень, після 6-ти років навчання і захисту магістерської наукової роботи, присуджується другий науковий ступінь – магістра наук.

 

Історія ОА – це багатющий джерельний матеріал для філософів, істориків, психологів, педагогів, це – монографії та дисертації подвижницько-просвітницької діяльності вчених-українців, що міцно заклали підвалини національної вищої школи. Починаючи з 20-х рр. XVII ст., протягом наступних століть уряди іноземних держав, до складу яких входив Острог, та їх керівні стани робили все можливе для того, щоб перетворити один із найбільших українських політичних, економічних та культурних центрів у провінційне містечко. Попри те, що це їм значною мірою вдалося, Острог зберіг своє національно-культурне значення. Сюди як в «український Єрусалим» їздили видатні українці І. Мазепа, Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський. Тут отримали освіту Академік А. Кримський, І. Огієнко (майбутній митрополит Іларіон), генерал-хорунжий УНР Л. Ступницький та ін. Острог подарував Україні і світові й значні досягнення в галузі медицини. Символічно продовжуючи починання Яна Лятоша, лікар М. Філончиков вперше у світовій практиці для обробки ран застосував йод (1904), що дістало свою спеціальну назву в медицині як «метод Філончикова». Прославився і лікар П. Паславський, який першим в Україні видалив зоб (1906).

ОА є помітним науковим осередком нашої держави. У грудні 1994р. на її базі відкрито Острозьке відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Національної Академії наук України. Це – перший на території історичної Волині академічний гуманітарний осередок. ОА готуватиме для нього фахівців із джерелознавства, археографії та архівознавства. У листопаді 1995р. також на базі ОА відкрито Острозький осередок Українського Історичного Товариства (УІТ), центр якого – у м. Кент (штат Огайо, США). Головою президії УІТ є видатний сучасний український історик проф. Любомир Винар. В ОА вже поступають видання УІТ, зокрема, примірники його органу – «Український історик». В Академії за участю вчених із України та зарубіжжя відбуваються численні наукові конференції. Найважливішими серед них є Міжнародні конференції: «Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України» (1995-1997), «Острог – Волинські Афіни», конференція до 125-річчя від дня народження Лесі Українки, 130-річчя від часу народження Михайла Грушевського та ін. За результатами конференцій видаються збірники тез та повідомлень.

У травні 1996р. в ОА пройшла перша підсумкова наукова конференція викладачів, а у червні 1997р. – друга. Вже виданий 1-й том «Наукових записок» ОА. Вчені Академії поділилися своїми творчими науковими доробками та результатами своїх досліджень. В ОА працює відділ міжнародного співробітництва. Він координує і здійснює обмін інформацією, встановлює зв'язки з іноземними освітніми і науковими установами, вченими, які бажають зробити свій внесок у розвиток ОА, а також іноземцями, які хотіли б навчатися в ОА. Колектив ОА співпрацює з Інститутом вищої освіти м. Свонзі (Великобританія), Ягеллонським університетом у Кракові, університетом ім. Марії Кюрі-Складовської у Любліні (Польща), Північно-Іллінойським університетом (США) та ін. зарубіжними навчальними закладами.

Відроджена ОА стає важливим фактором у подальшому розвитку національної освіти, науки й культури.

 

 

1. Острозька академія XVI-XVII ст. Енциклопедичне видання. Острог, 1997.

2. Митрополит Іларіон “Князь Констянтин Острозький і його культурна праця”. Історична монографія, 1992р.

3. Митрополит Іларіон “Острозька академія”. Історична монографія, 1993.

4. Огієнко І. “Коротка історія культурного життя українського народу”. -К., 1992.

5. Шумовський П. “Остріг. Історичний нарис”. -К., 1998.