Три періоди існування Острозької Академії

Занепад ОА, як і всього Острозького культурно-освітнього центру, почався незабаром після смерті В. -К. кн. Острозького і був прямим наслідком переходу міста Острога до спадкоємців. Як свідчить унікальний документ «Постановєнє на Академіє Острозской», датований приблизно після 1629, на потреби Академії ще на початку XVII ст. з більмазького фільварку (окраїна Острога), а також із Завидова та Борисова (під Острогом) й суразьких володінь виконувалися різні повинності, відповідно до «фундушу і листовного надання від світлої пам'яті князя його милості небощика старого (тобто, В. -К. кн. Острозького, який помер 1608) з оренди суразької на школу Острозьку». Можна припустити, аналізуючи цей документ та залучаючи інші свідчення, що припинення надання підтримки і субсидій Академії після смерті кн. В. -К. Острозького призвело до згортання її діяльності. Висококваліфіковані викладачі-чужоземці вже не мали змоги приїжджати до Острога. Почав розпадатися літературно-публіцистичний гурток, згортала свою діяльніть друкарня. Цей процес, однак, тривав біля 10 років і близько 1636р. ОА припинила своє існування.

Все ж вироблена в Острозі система шкільництва не зникла безслідно. Сформований власне тут тип національного вищого навчального закладу православного спрямування слов'яно-греко-латинська академія – був перенесений до Києва і дав імпульс відкриттю Києво-Могилянської Академії, звідки поширився до Молдавії та Москви. У тому, що Київ перейняв естафету українського вищого шкільництва, була закономірність. Саме завдяки «острожанам» близько 1615р. (час поступового занепаду Академії) тут утворилися два культурно-освітні осередки – братство зі школою та літературно-перекладацький гурток з друкарнею при Печерській Лаврі. До їх становлення, зокрема, доклали зусиль Іов Борецький, перший ректор братської школи, та лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький. Вже на їх основі Петро Могила у 1632р. зміг заснувати Київську Академію.

 

 

Світло науки, просвітництва і культури, яке запалила ОА, продовжувало горіти протягом віків, і після більше, ніж 350-річної перерви ОА, нарешті, пережила своє друге народження. Зусилля ентузіастів, особливо Острозького науково-краєзнавчого Товариства «Спадщина» ім. князів Острозьких на чолі з першим його головою Петром Андруховим (1924-1996), громадськості, народних депутатів, Рівненської обласної та Острозької міської адміністрацій увінчались довгоочікуваним успіхом. 12 квітня 1994р. опубліковано Указ Президента України Леоніда Кравчука про утворення Острозького Колегіуму, що незабаром отримав статус Вищого (ОВК). Указом другого Президента України Леоніда Кучми від 5 черня 1996р. цей вищий навчальний заклад був перейменований в Острозьку Академію. Таким чином здійснилась історична справедливість про відновлення споконвічної назви цього першого у Східній Європі вищого навчального закладу. Історична доля навіки поєднала ОА та НаУКМА, адже в XVI ст. ОА стала біля джерел створення Києво-Могилянської Академії, а наприкінці XX ст. НаУКМА – біля витоків відновлення ОА.

Приміщення сучасної ОА – академмістечко, розташоване у мальовничому куточку Острога на базі будинків колишнього монастиря та середніх навчальних закладів. Загальна площа його будівель (понад 10 тис. кв. м) включає три навчальні корпуси, гуртожитки, їдальню, наукову бібліотеку, спортивний комплекс, медичну частину тощо. Спудеями ОА стають випускники середніх або студенти вищих навчальних закладів, що успішно склали вступний іспит у формі письмового тестування на спеціальності «історія», «культурологія», «економіка», «правознавство». В ОА 1996-1997 навч. році працює 36 викладачів, 67% з яких доктори та кандидати наук. Студенти, які навчаються в Академії, – це, як правило, відмінники навчання, золоті або срібні медалісти, переможці обласних та республіканських олімпіад з окремих предметів, частина з них закінчила навчальні заклади за кордоном. Абітурієнти, які не пройшли за конкурсом, можуть навчатись в ОА на нульовому факультеті, що працює протягом семи місяців з листопада по травень. На нульовому факультеті абітурієнти мають змогу поглибити знання з предметів, які включені у вступне тестування. В ОА навчаються студенти з усіх областей України. Крім того, Академія має ліцензію на навчання іноземних громадян.

У новій ОА створились певні урочисті традиції початку кожного навчального року, зокрема з жовтня 1994р., коли була проведена перша посвята слухачів нульового відділення, яке тоді мало назву підготовчого. Наприкінці серпня 1995р. відбулась урочиста інавгурація (акт проголошення початку першого навчального року нового ВЗО) ОА, назва якого тоді була Острозький Вищий Колегіум, за участю громадськості, представників ВЗО регіону, керівництва Національного Університету «Києво – Могилянська Академія», спудеїв (так називаються студенти цього закладу), їх батьків, родичів та близьких, а в кінці серпня 1996р. в урочистій атмосфері на майдані перед будівлями ОА відбулось відкриття нового академічного навчального року. Під час тих урочистостей всі спудеї – першокурсники урочисто прийняли клятву, в якій обіцяли: «Сумлінно опановувати здобутками світової культури і науки, невтомно долати шлях до істини, а пізнавши її, ніколи не зрадити їй... Бути гідними традицій Острозької Академії, видатних її діячів і вихованців: Костянтина Острозького, Гальшки Острозької, Герасима і Мелетія Смотрицьких, Дем'яна і Северина Наливайків, Івана Федоровича, Петра Конашевича-Сагайдачного, всіх вірних синів і дочок України... Ніколи і ні в чому не зрадити чесноти студентського братства, любити і поважати своїх викладачів... Пронести через усе життя любов до рідної землі, ідеали демократії та гуманізму... Вірою і правдою служити своєму народові, віддавати на його благо свої