Туристично країнознавча характеристика Індонезії

Пляжний відпочинок Найпопулярнішим місцем відпочинку на архіпелазі є острів Балі. Багато туристів, при замовленні туру, навіть думають, що Балі це острівна країна, але ніяк не Індонезія. Тут знаходяться шикарні курорти , а кожну лагуну оточують вологі тропічні ліси, що піднімаються по схилах вулканів. Практично всі пляжі острова муніципальні, але лежаки і парасольки видаються безкоштовно, так як, в основному, їх прокат вже включений у вартість проживання. Пляжі піщані, на південному сході Балі пісок вулканічний, чорний. 

Проблемою індонезійської прибережної зони є досить сильні припливи і відливи, які відзначаються два рази на добу, в готелях надається інформація про час початку і закінчення даного явища. Курорт Кута - відносно дешевий, він підходить для молодіжного відпочинку, тут розташовано безліч барів і дискотек.

На території Індонезії розташована більше 500 вулканів і 200 з них діючі. Найвідомішим вулканом вважається Кракатау, який розташований в Зондській протоці між островами Суматра і Ява. У 1883 році, в результаті його виверження, загинули десятки тисяч людей і був зруйнований цілий острів . Зараз на його місці росте новий вулкан Анак Кракатау (дитя Кракатау), проте, до нього наближатися не можна через постійні вивержень. Індонезійські вулкани - прекрасне місце для трекінгу (піший похід).

Природа Індонезії надзвичайно красива і загадкова. Непрохідні джунглі, що покривають схили гір, стали місцем проживання величезної кількості тварин, птахів і комах. У країні більше 35 Національних парків. У Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено парки: Уджунг - Кулон ( Західна Ява), Koмодо ( Комодо ), Лоренц ( Іріан Джая, острів Нова Гвінея ), а також парки проекту "Спадщина тропічних лісів Суматри " - Національний парк Керінчі - Себлат ( Центральна Суматра ), Національний парк Гунунг - Лесер (Північно-західна Суматра) і Національний парк Букіт Барісан Селатан (Південна Суматра). Інші природні парки - Сіберут (Західна Суматра), Танджунг - Путінг (Центральний Калімантан ), кутати (Східний Калімантан, Міру Бетірі (Східна Ява), Алас Пурва ( Південно-Східна Ява) . Єдиний національний парк на острові Балі - Барат - відомий своїм різноманіттям рослин і тварин. У цілому, Балі - рай для вивчення лісових екосистем: у Таман - Бурунг розташований Парк птахів, у Деса - Таро - Парк слонів, а в Таман купу - купу - Парк метеликів.

На острові Суматра близько 10 найчистіших озер, у тому числі і найбільше вулканічне озеро південно-східній Азії - Тоба площею 1775 кв. км. У північній частині Суматри знаходиться найбільший заповідник країни - Гунунг - Лесер , що охороняє місця проживання рідкісного суматранського носорога, тигрів, диких биків і орангутанга, а також реліктові гірські ландшафти та унікальні відслонення гірських порід. Весь заповідник являє собою прекрасні джунглі, в самому серці яких розташувався Реабілітаційний центр для орангутангів Бохорок. 

У заповіднику Бербак живе одна з найбільших популяцій тигра. На острів Калімантан варто відвідати Національний парк Танджунг Путінг, який є місцем проживання різноманітної фауни і флори: крокодилів, орангутангів і мавп. На острові Комодо ( між островами Флорес і Сумбава ) знаходиться відомий заповідник, місце проживання " Коммодорські дракона" ( варана ) - самий крупній рептилії планети.

У туристів, які відвідують Індонезію, великим попитом користується продукція народних промислів: срібні, керамічні та плетені вироби, предмети художнього різьблення по кістці, сувеніри з дерева і пір'я.

 

 

В Індонезії існують різноманітні підходи до створення та функціонування органів регулювання індустрії туризму. Це пояснюється специфікою соціально-економічних та політичних умов розвитку окремих районів, рівнем значущості та масштабами туризму в національній економіці, рівнем розвинуто сні ринкових відносин. 

В країні розробляються спеціальні державні програми стимулювання туризму, які передбачають прямі субсидії або пільги, збільшення бюджетних асигнувань на розвиток інфраструктури.

Для розвитку туризму в цій країні необхідно:

• Розробляти стратегічні програми розвитку туризму;
• Застосовувати сучасні інформаційні технології;
• Визначити найбільш перспективні види туризму;
• Маркетингова, рекламно-інформаційна діяльність;
• Створення національного туристичного продукту;
• Створення національного туристичного Інтернет-порталу[1].

Уряд країни прагне розвивати туристичну інфраструктуру острова, залучаючи нові категорії туристів. Крім того влада планує побудувати новий міжнародний аеропорт в провінції Джембрана на заході Балі. У березні 2010 року міністерством туризму Індонезії представило план розвитку туристичної галузі на період з 2010 по 2014 роки. У 2010 році безпосередньо на острів Балі планується залучити не менше 2,1 млн. туристів. Директор з маркетингу туристичного представництва країни відзначає, що Індонезія в змозі приймати 10 млн. туристів. У 2011 році прийняли - 7,1 млн., в 2012 - 7,5 млн., в 2013 - 8 млн., в 2014 - 8,5 млн. чоловік. Уряд Індонезії прийняв ряд кроків для стимулювання турпотоку. Влада розраховує, що це допоможе збільшити кількість російських туристів на 30%. 

Не применшуючи роль антропогенних рекреаційних ресурсів та туристичної інфраструктури, слід констатувати, що розвиток туризму на територіях прибережних дестинацій визначається якістю природно-ресурсного потенціалу. Морський та узбережний туризм заснований на унікальному поєднанні природних ресурсів на межі суші та моря, таких як пляжі та насичене йодом морське повітря, сонце й контрастні ландшафти узбережжя, біологічне різноманіття підводного світу й унікальні природні об’єкти в прибережній зоні.

Зниження якісних характеристик природних ресурсів і довкілля є серйозною загрозою розвитку для морського туристичного бізнесу, оскільки дуже негативно позначається на привабливості прибережних дестинацій. Тому має бути місце збалансованість при використанні природних ресурсів, що сприятиме їх збереженню, залученню великої кількості відпочивальників на території дестинацій задля підтримки й розвитку туристичного бізнесу та супутніх видів діяльності. Перспективу подальшого дослідження пов’язуємо з аналізом особливостей розвитку туризму на узбережжях морів та океанів в різних країнах і регіонах світу.

 

 

Наявність таких сприятливих умов та ресурсів пояснюється теплим екваторіальним кліматом, різних ландшафтів, які характерні для розвитку природоохоронних територій. Географічне острівне положення Індонезії дозволяє розвиток серфінгу, яхтингу, дайвінгу, пляжного відпочинку та СПА-терапії. Різноманітність та багатий вибір архітектурних та культурно-історичних пам'яток, споруд, храмів сприяє розвитку релігійного та пізнавального туризму. Індонезія має унікальну ісламську культуру, що притягує туристів із всього світу та робить країну одною із перших лідерів по релігійному туризму в регіоні.

Індонезія вважає релігійний туризм одним з тих видів який буде активно розвиватися в майбутньому, тому і запроваджує різні програми з його становлення та розвитку.

Влада країни має намір не просто ввести галузь ісламського туризму, але і зробити його успішним і прибутковим. Завдяки туризму все, що має галузь, в тому числі і послуги, і інфраструктура, вдасться гармонійно поєднати з цінностями дивовижної ісламської культури.

В Індонезії добре розвинена інфраструктура туризму, а саме індустрія розміщення та харчування. Готелі в основному 3-4*, але звичайно є і дорогі, фешенебельні готелі 5*.

Індустрія харчування не залишить нікого байдужим. Тут представлені найрізноманітніші страви з національної кухні.

Населення в Індонезії дуже віруюче та привітливе, але не стоїть користуватися цим та порушувати їхні правила та закони. До цього труба відноситися серйозно та з повагою і тоді відпочинок саме в Індонезії запам'ятається назавжди.

 

 

1. Сапрунова В. Туризм: еволюція, структура, маркетинг. - М., 1997
2. Геологія Індонезії [Електронний ресурс]. –Режим доступу: URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Індонезія
3. Євдокименко В.І. Регіональна політика розвитку туризму. — Чернівці: Прут, 1996
4. Квартальнов В. А. Туризм. — М.: Финансы и статистика, 2000
5. Макарчук В. С. Історія держави і права зарубіжних країн — Київ: Атіка, 2004
6. Індонезія [Електронний ресурс]. –Режим доступу: URL: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/
7. Флора і Фауна [Електронний ресурс]. –Режим доступу: URL: http://vseslova.com.ua
8. Смаль І.В. Туристичні ресурси світу — Ніжин: Видавництво Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2010. - 336 с.