Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Творчість Івана Кавалерідзе в контексті українського кінематографу

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Курсова робота на тему:
 
"Творчість Івана Кавалерідзе в контексті українського кінематографу"
 
Зміст
 
Вступ
Життєвий шлях І. Кавалерідзе
І. Кавалерідзе – один із фундаторів українського історичного фільму
Висновок
Список використаної літератури
 
Вступ
 
Актуальність теми. Сучасне мистецтво знаходиться у напруженому пошуку ідей, які допоможуть відновити втрачений зв’язок між тимчасовим і вічним, земним і небесним (матеріальним та ідеальним). Найбільш важливий для І. Кавалерідзе період становлення творчості співпав з часом, коли в світовому мистецтві відбувався інтенсивний пошук нових форм вираження світосприйняття, яке революційно змінювалося. Нажаль, сьогодні мистецтво також стоїть на межі вичерпання і потребує революційних змін. Тому вивчення і аналіз творчості революціонного митця є надзвичайно актуальною темою.
Мета роботи полягає у виявленні і розкритті особливостей життя та творчості І. Кавалерідзе.
Для досягнення мети поставлені такі завдання:
виявити національні і світові культурні витоки творчості І. Кавалерідзе;
розкрити прояви режисерської діяльності І. Кавалерідзе;
дати характеристику творчої спадщини І. Кавалерідзе;
виявити новаторські засоби режисури І. Кавалерідзе.
Об’єкт дослідження: життя та творчість І. Кавалерідзе.
Предмет дослідження: творча діяльність І. Кавалерідзе.
 
Життєвий шлях І. Кавалерідзе
 
Народився Іван Петрович Кавалерідзе 14 квітня 1887 р. на хуторі Ладанському на Полтавщині. Одного з його предків генерал Ладанський привіз до свого маєтку з Кавказу всередині XIX ст. Дитинство малого Іванка минало в селі Талалаївці. Тут він навчався в початковій земській школі. Тут разом з ровесниками пас череду. Тут виліпив свої перші фігурки з глини. Коли хлопчик закінчив три класи, Сергій Мазаракі, художник і археолог, забрав його до Києва. Творча атмосфера, що панувала в домі родича (а той був знайомий із І. Рєпіним, А. Куїнджі, акторами Київського оперного театру), вплинула на формування характеру творчих уподобань і захоплень хлопця. Провчившись шість років у приватній гімназії Вальтера, Іван був змушений залишити її, оскільки його переслідувала поліція за участь у студентських заворушеннях, і переїхати на квартиру дядька, а згодом у село. Проте через рік поновлює навчання, але вже в Київському художньому училищі. Після двох років навчання у класі архітектури переходить до класу ліплення, яким керував відомий український скульптор Ф. Блавенський.
У 1899 році Іван закінчує земську школу й переїжджає до Києва, до свого дядька С. А. Мазаракі, випускника Петербурзької академії мистецтв, який став відомим археологом і художником. С. Мазаракі залучив Івана до мистецтва, культури Київської Русі. Він цікавився пам’ятниками міста, храмами, театрами. Вступив до приватної гімназії Г. Валькера на Тимофіївській вулиці (нині М. Коцюбинського), але провчився там недовго.
1906-го Кавалерідзе повертається до Києва й вступає до Київського художнього училища. Тут, після дворічного перебування в класі малювання, він вирішує стати архітектором і переходить до класу скульптури, яким керував Ф. Балавенський. Починається його творча діяльність. Кавалерідзе створює кілька портретів і скульптур. Його скульптуру «Творчість» купує антрепренер С. Брикін, який і надає Кавалерідзе майстерню в театрі. Тут скульптор створює бюсти, статуї, історичні портрети. Серед них – князь Святослав, Ф. Шаляпін, Т. Шевченко, С. Мазаракі.
У 1909-1910 рр. Кавалерідзе навчається в Петербурзькій академії мистецтв. Молодого скульптора направляють на стажування до Парижа. Повернувшись до Києва, він створює пам’ятник княгині Ользі у співавторстві Ф. П. Балавенським, П. В. Сніткіним і В. Н. Риковим, який на всеросійському конкурсі визнають найкращим і після поправок Святійшого Синоду встановлюють на Михайлівській площі. Відкриття пам’ятника відбулося 4 вересня 1911 року. На жаль, він недовго милував око перехожих. Після приходу до влади більшовиків скульптуру Ольги скинули з постаменту, а 1926 року повністю демонтували пам’ятник. Статую Ольги, розбиту на декілька частин, закопали в землю під клумбою, де вона й пролежала близько 80 років. Минали роки, і лише в 1996-му тут знову було встановлено цей чудовий пам’ятник, який став окрасою міста.
Щоб заробити грошей на навчання, матеріали, інструменти, книжки (просити допомоги в родичів хлопцеві було незручно, а у призначенні стипендії Роменське повітове земство відмовило), талановитий юнак працює статистом в оперному театрі.
Перша курсова робота І. Кавалерідзе – композиція «Творчість» – була високо оцінена викладачами, і педагогічна рада звільнила його від сплати за навчання. Скульптура складалася з трьох алегоричних голів, що уособлювали боротьбу, шукання і працю. Співак і антрепренер С. Брикін купив цю роботу і надав скульпторові майстерню у приміщеній оперного театру. Тут І. Кавалерідзе ліпить погруддя і портрети популярних артистів, зокрема і Ф. Шаляпіна. Завдяки цьому знайомству з'явилася цікава серія робіт: Шаляпін у ролі Олоферна (опера «Юдіф»), Дон Кіхота, Івана Грозного («Псковитянка») тощо.
Щоб продовжити навчання, восени 1909 p. І. Кавалерідзе їде до Петербурга, до Академії мистецтв, а в 1910-1911 pp. навчається в Парижі в майстерні скульптора Н. Аронсона. Молодого митця захопив Париж. Його хвилював пошук нових, незвичних засобів вираження форми і змісту. Саме тоді у творчості І. Кавалерідзе виявляються тенденції до поєднання переосмислених традицій минулого із сучасними мистецькими шуканнями. У Парижі скульптор знайомиться з багатьма цікавими людьми, відвідує майстерню Огюста Родена.
1911 p.
Фото Капча