Удосконалення проведення уроків англійської мови

Учитель на уроці зазвичай закликає учнів бути уважними, але одноманітність закликів призводить до зниження ефективності. Поміж деяких прийомів управління увагою учнів на уроці є: попередній запис плану уроку на дошці; підвищення або зниження голосу; стукання по столу; несподіваність, кольоровість, динамізм у поданні інформації; яскравість, образність і життєвість конкретних прикладів; ефект «яскравої плями», повідомлення класу інтригуючого матеріалу, який має захопити увагу учнів, але при цьому обов’язково пов’язаного з темою уроку. У якості «яскравої плями» можуть бути використані казки і легенди, фрагменти із художньої літератури, події з історії, культури та повсякденного життя, жарти тощо; попередження учнів про складність завдання; підкреслення значущості інформації фразами типу «це важливо знати», «це буде в контрольній роботі» інше;

використання графічних схем; для мобілізації уваги під час усного опитування учнів доцільно поставити запитання всьому класу і лише після паузи назвати ім’я того, хто має відповісти на запитання. В результаті відповідати готується весь клас, а питає вчитель лише когось одного. Треба обов’язково залучати всіх учнів, щоб кожен з них міг доповнити відповідь (або виправити можливі помилки у відповіді). Тоді весь клас буде зосереджений на роботі; оптимальний темп уроку; робота з картками; прийом «закритої дошки»; включення до роботи максимальної кількості учнів; створення ситуацій змагального характеру; заохочення окремих учнів за увагу на уроці; незначне покарання за відсутність уваги [7].

 

 Треба пам’ятати, що неправильно підібраний або складений наочний засіб може погіршити сприйняття і розуміння учнями сутті матеріалу, що подається учителем на уроці. При складанні наочності і її поданні треба враховувати такі психологічні закономірності: першорядний матеріал має бути розташований у центрі; фігури, подібні за будь-яким елементом (кольором, розміром, формою, тощо) при сприйманні об’єднуються і групуються; близько розташовані фігури сприймаються краще; із контрастних кольорів найбільш питому вагу має поєднання чорного і білого, чорного і жовтого; краще сприймаються умовні знаки, контур яких утворений прямими лініями, тобто надписи друкованими літерами сприймаються легше, ніж прописними; сприйняття матеріалу покращується, якщо окремі стенди, плакати, малюнки розділені порожнім простором; кількість основних зображень на плакаті, схемі, слайді має бути в межах п’яти-семи, що відповідає нормальному об’єму сприйняття; кількість подань наочності (слайдів, схем, тощо) не має перевищувати чотирьох-десяти протягом одного уроку, а тривалість подання; не більше 15-45 секунд; оптимальна тривалість демонстрації навчального фільму на уроці – не більше 10 хвилин, а максимальний час використання ТЗН на уроці – 20-25 хвилин; динамічна наочність більш корисна, ніж статистична; довготривалий показ статистичної наочності знижує іншомовну активність учнів, оскільки дозволяє їм у цей проміжок часу користуватися рідною мовою [8].

 

Інструкції були не завжди чіткими, тому досить часто виникали зайві питання з уточнення завдання. Формулювання ситуацій не передбачало алгоритму висловлювання. Після подачі завдання не фіксувався час на виконання цього завдання. Був відсутнім змагальний момент.

Комунікативна ситуація, як метод навчання говорінню, складається з чотирьох факторів, які певним чином впливають на мовлення. При формулюванні ситуації вказуються обставини, розподіляються ролі, обговорюються умови, прогнозується кінцевий продукт. Обов’язково подається алгоритм висловлювання. Не існує ситуації «Моє улюблене місто», оскільки це є темою уроку, яка включає безліч ситуацій, які мають бути сформульовані згідно з конкретними параметрами.

Учнів треба вчити працювати в обмеженому часовому режимі, це розвиток саморегуляції особливості. Невміння розрахувати час на виконання завдання вважається однією з основних проблем учнів при виконанні тестових завдань при написанні зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з англійської мови.

 

Не завжди перевірялось виконання завдання в режимі «учень – клас». Не змінювалося місце відповіді учнів, майже завжди всі учні відповідали лише з місця. Треба пам’ятати, що зміна місця, мовленнєвих партнерів, їх характеру, ролей, нова мовленнєва задача, новий співроз-мовник, нові форми спілкування – все це є дуже ефективними способами створення новизни і реалізація принципу новизни як одного із принципів навчання іноземній мові.

 

Виконання домашнього завдання не було підготовлено в ході уроку. Домашнє завдання не завжди записувалося на дошці, був відсутній інструктаж з виконання домашнього завдання.

Домашня робота є природнім і логічним продовженням роботи в класі. Можна встановити такі цілі, до яких треба прагнути при організації домашньої роботи: закріплення в пам’яті матеріалу, над яким працювали в класі; в окремих випадках – більш поглиблене і розширене його вивчення;

повторення раніше вивченого матеріалу; удосконалення різноманітних навичок і вмінь, необхідних для самостійної роботи шляхом виконання відповідних завдань. Домашнє завдання доцільно записувати на дошці, надаючи необхідні рекомендації з його виконання. Саме подання домашнього завдання може мати місце на будь-якому етапі уроку залежно від навчальної ситуації. Ця процедура, як правило, займає дуже маленький проміжок часу, але має велике значення.

 

При оцінюванні роботи учнів на уроці учителі не надавали коментарі з приводу їх успіхів або участі в роботі на уроці, оцінки не аргументувалися.

Рефлексію учителя часто плутають з оцінюванням. Часто учителі зовсім не оцінювали роботи учнів на уроці. Оцінювання та коментування роботи учнів на уроці має бути обов’язковим елементом його завершального етапу. Всі зазначені рекомендації з удосконалення уроків англійської мови – це умови розвитку вище професійної компетентності учителя.

Професійна компетентність – це динамічний процес засвоєння і модернізації професійного досвіду. Аналіз уроків спеціалістами, самоаналіз активізує професійний розвиток педагога, сприяє розвитку індивідуальних професійних якостей, накопиченню професійного досвіду, що передбачає непереривний розвиток і самовдосконалення.

 

 

1. Бухбиндер В. А. Основные типы уроков иностранного языка и их дидактико-методические модели / В. А. Бухбиндер // Общая методика обучения иностранным языкам : [хрестоматия] / сост. Леонтьев А. А. – М. : Русский язык, 1991. С. 137-139.
2. Гаврилова Т. А. Психологический анализ урока: [метод. пособие] [Электронный ресурс] / Т. А. Гаврилова. – Уссурийск, 2000. – Режим доступа: http: //pdb. uspi. ru/book_1544/
3. Игна О. Н. Анализ урока в оценке учителя иностранного языка [Электронный ресурс] /
4. О. Н. Игна. – Режим доступа: http: //pedsovet. org/component/ option, com_mtree/task, viewlink/link_id, 5940/Itemid, 118/
5. Кузовлев В. П. Четыре аспекта образовательного потенциала урока [Электронный ресурс] / В. П. Кузовлев. – Режим доступа: http: //iyazyki. ru/2011/12/potentsial-uroka/
6. Пантилеева М. С. О некоторых способах развития эмоционального интеллекта младших школьников на уроках английского языка [Электронный ресурс] /
7. М. С. Пантилеева. – Режим доступа: http: //eng. 1september. ru/
8. article. php? ID=200701804
9. Шипилова С. Р. Современный личностно-ориентированный урок[Электронный ресурс] / С. Р. Шипилова. – Режим доступа: http: //nsportal.ru/nachalnaya-shkola/blog/sovremennyi-lichnostno-orientirovannyi-urok.