Удосконалення системи технічного обслуговування і ремонту обладнання (на прикладі підприємств чорної металургії)

У другому розділі “Техніко-економічна оцінка ремонтного обслуговування спеціалізованими підприємствами” на прикладі перш за все підприємств чорної металургії проаналізовано потенціал галузевої ремонтної бази, досліджено особливості функціонування ремонтних підприємств різного рівня централізації, розроблено методику та виконано аналіз впливу різноманітних чинників на витрати ремонтного виробництва. Дослідження й аналіз економічних показників показали, що металургійний комплекс хоча й зазнав значних втрат, проте займає важливе місце в структурі промисловості і вже нарощує обсяги виробництва. Частка металургії в промисловості в 1997 р. склала по товарній продукції - 22,7%; по вартості основних фондів - 13%; по чисельності робітників - 6,5%; по споживанню електроенергії і палива - 29,8%. Галузь включає 80 різних гірничодобувних і переробних підприємств, 809 чавунноливарних і сталеливарних цехів і заводів. У 1997 р. після деякого поліпшення роботи суміжних вуглевидобувної і енергетичної галузей, а також накопичення портфеля замовлень зросло середньодобове виробництво головних видів металопродукції, перекривши середньодобові показники 1996 р. по готовому прокату - на 12,6%; сталі - на 12,5%; чавуну на - 12,3%; залізорудній сировині - на 11,8%. За прогнозами випуск усіх видів металургійної продукції до 2000 р. збільшиться, хоча й становитиме 50%-70% обсягу 1990 р. Виконано аналіз зносу основних фондів чорної металургії (табл. 1). При цьому на окремих підприємствах знос основних фондів ще вищий. Так, у ВАТ “Костянтинівський металургійний завод” - 61,0%; АТЗТ “Коксан” - 69,7%; АТЗТ “Харківський коксохімічний завод” - 64,7%; Нікопольський південнотрубний завод - 63,9%; АТ “Харківський метизний завод” - 68,4%. Зношеність фондів призводить до погіршення економічних показників підприємств. Наприклад, рентабельність продукції в 1997 р. на тих же Костянтинівському металургійному заводі становила (  40,82%), АТЗТ “Коксан” - (  7,0%), АТЗТ “Харківський коксохімічний завод” - (  24,7%), Нікопольському південнотрубному заводі - (- 6,62%), АТ “Харківський метизний завод” - (  33,38%).

 

Таблиця 1 

Залишкова вартість і знос основних фондів у чорній металургії України на 01.01.99 р.

 

Значна зношеність основних фондів, що практично не поповнюються новими надходженнями, вимагає від підприємств галузі великих матеріальних витрат на їхню підтримку в робочому стані. Ремонтом та обслуговуванням обладнання в галузі зайнято більш 30% від загальної чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВП) (табл.2).

 

Таблиця 2 

Чисельність працюючих, у тому числі ремонтного персоналу в металургії України

 

Спостерігається тенденція збільшення чисельності ремонтного персоналу безпосередньо на підприємствах і скорочення його в спеціалізованих трестах по ремонту й на ремонтних заводах, що пояснюється, по-перше, різким зниженням випуску продукції чорної металургії і, відповідно, зменшенням використання виробничих потужностей; по-друге, відмовою від послуг спеціалізованих ремонтних підрозділів галузі через необґрунтовану підвищену вартість ремонтних послуг, неякісний ремонт, порушення термінів ремонту та ін.

У дисертації для оцінки ефективності ремонтного виробництва була розроблена відповідна економіко-математична модель. При цьому були побудовані багатофакторні регресивні залежності за матеріалами звітних даних 1996-1998 р.р. про господарську діяльність служб головного механіка 40 підприємств галузі. На основі логічного та графічного аналізу були вибрані як залежні змінні (основні показники) загальноприйняті в чорній металургії витрати на ремонт і технічне обслуговування обладнання ( ) і ремонтомісткість основних фондів ( ) Для кількісної оцінки організаційно-технічного рівня ремонтного виробництва (незалежні змінні) взяті чинники:  - знос основних фондів;  - співвідношення витрат на поточні та капітальні ремонти обладнання;  - відношення витрат на капітальні ремонти обладнання, виконаних господарським способом до сумарних витрат на капітальні ремонти;  - відношення чисельності персоналу, зайнятого підготовкою й проведенням ремонтів основних фондів централізованим способом до чисельності персоналу, що виконує ремонт і обслуговування децентралізованим способом;  - рентабельність. У результаті побудови економіко-математичної моделі в цілому для підприємств “Укртрубопрому” були отримані такі залежності:

 

Виконані розрахунки на підставі фактичних даних підприємств чорної металургії за наведеними формулами й отримані значення коефіцієнтів кореляції показують досить тісний лінійний зв'язок залежних змінних   і   із незалежними змінними  ,  ,  ,   (в обох випадках коефіцієнти кореляції більше 0,75). Аналіз отриманих коефіцієнтів дозволив проранжирувати їх по ступеню впливу на результативні показники:

 

Отримані регресивні моделі дозволяють підприємствам проводити аналіз, прогнозувати витрати на ремонтне виробництво, здійснювати ранжирування чинників по ступеню їх впливу на результативні показники; обґрунтовувати чисельність персоналу, зайнятого проведенням ремонтного обслуговування.

У третьому розділі “Розробка методів підвищення ефективності систем технічного обслуговування і ремонту обладнання в умовах ринкової економіки” обґрунтовано організаційно-економічну схему побудови і функціонування сервісного обслуговування, викладено методичний підхід до встановлення цін на послуги по СТОіРО, запропоновано економіко-математичну модель планування й організації ремонтного обслуговування на основі регресивних моделей. Аналіз тенденцій, що