Удосконалення системи технічного обслуговування і ремонту обладнання (на прикладі підприємств чорної металургії)

де:   - чисельність персоналу для проведення повного обсягу ремонтних робіт;   - чисельність персоналу з централізованою формою обслуговування;   - чисельність персоналу з децентралізованою формою обслуговування;   - коефіцієнт централізації;   - коефіцієнт трудовитрат;   - граничне значення рівня централізації. Задача може вирішуватися методами лінійного програмування.

 

У процесі розрахунків рівня централізації ремонтного обслуговування передбачається знаходження оптимальних графіків ремонтів усього обладнання, яке входить у зону централізованого обслуговування, а також розрахунок залежностей, що характеризують коефіцієнт використання трудових ресурсів при різних рівнях централізації персоналу й обсягів робіт. Оптимальне рішення досягається за рахунок такого зсуву базових графіків ремонту один відносно іншого, при якому досягається мінімізація витрат від нерівномірного використання ремонтних ресурсів (рис. 2).

Зроблені нами аналітичні та планові розрахунки ремонтного виробництва дозволили одержати залежності, що визначають частки робіт, які виконуються централізованим, або децентралізованим способами (відповідно  , % і  , %):

 

Для розрахунку оптимального графіка проведення ремонтних робіт у дисертації розроблена програма на алгоритмічній мові “Паскаль” у середовищі “Turbo Pascal” для ПЕОМ типу IBM PC/AT, оснащеної операційною системою DOS. Програма розрахунку коефіцієнтів  і  в залежності від чисельності децентралізованого персоналу має універсальний характер (для конкретного графіка ремонту необхідно задати масив вихідних значень, що являють собою розміри трудомісткості в кожну зміну проведення робіт протягом планованого періоду). Це дозволяє оперативно можна одержувати графічні залежності (в програмі вони представлені як А(k) і B(k)). Далі їх можна використовувати у вигляді номограм для встановлення рівня централізації ремонтного виробництва. Графік показує, що при збільшенні рівня централізації обсяг робіт, пов'язаних з децентралізованим персоналом зменшується, але при цьому збільшується коефіцієнт завантаження. Встановлюючи конкретний рівень децентралізації можна визначити чисельність персоналу, яка необхідна для проведення робіт по технічному обслуговуванню та ремонту відповідно централізованим і децентралізованим способом.

 

 

1.Дослідження СТОіРО різного рівня централізації показало, що вона не стала регламентованою, але постійно пристосовується до змін кон'юнктури, переорієнтовується відповідно до вимог користувачів обладнання. Одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності СТОіРО є подальший розвиток діяльності спеціалізованих ремонтних підприємств фірмового сервісу, що підтверджується вітчизняним і закордонним досвідом.

2.Для об'єктивної оцінки чинників, що впливають на ефективність СТОіРО запропонована методика, яка побудована на основі регресивного аналізу і дозволяє проранжирувати вплив незалежних факторів на витрати по СТОіРО.

3.На основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду в області використання СТОіРО виділено такі групи господарчих суб'єктів, які повинні бути на нашому ринку послуг: організації, які входять до системи виготовлення виробничого обладнання (тобто самостійно здійснюючі фірмовий сервіс); спеціалізовані ремонтні підприємства, що діють за територіальною ознакою; підприємства, для яких ремонтне виробництво не є профільним, але пов'язане з основним напрямком діяльності (лізингові фірми; організації, що працюють на повторному ринку обладнання та ін.).

4.При оплаті за контрактом ціна повинна враховувати різноманітні експлуатаційні та ремонтні особливості обслуговування машин. Розроблені в дисертації методичні рекомендації по встановленню контрактної ціни передбачають обґрунтування верхньої й нижньої межі як з точки зору споживача, так і з точки зору виконавця ремонтних послуг.

5.Розроблена методика розрахунку графіка ремонтних робіт, яка дозволяє визначати оптимальну чисельність ремонтного персоналу для проведення робіт по СТОіРО при різних рівнях централізації.

 

 

1.Погорелов С.Н. Комплексная система технического обслуживания и ремонта оборудования (КСТОиРО). // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1996.– №20.– С.64-68.

2.Погорелов С.Н. Влияние организационно-технических и экономических факторов на систему технического обслуживания и ремонта оборудования. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1997.– №22.– С.64-67.

3.Погорелов С.Н. Обобщающий показатель экономической эффективности системы технического обслуживания и ремонта технологического оборудования. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1998.– №25.– С.134-139.

4.Погорелов С.Н. Ремонтные услуги в сфере фирменного сервиса. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1998.– №26.– С.41-47.

5.Погорелов С.Н. Методики планирования и организации ремонтного производства на основе регрессионных моделей. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1999.– №27.– С.109-116.

6.Погорелов С.Н. Экономико-математическая модель оцени работы ремонтного производства. // Вестник ХГЭУ. – Харьков: ХГЭУ. – 1999. – №2. – С.100-102.

7.Погорелов С.Н., Тимофеев В.Н., Погорелова Т.А. Критерии оценки экономической эффективности обновления технологического оборудования в машиностроении. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1996.– №20.– С.23-25.

Автором визначені основні ознаки, за допомогою яких визначається економічна ефективність оновлення та ремонту парка технологічного обладнання.

8.Погорелов С.Н., Погорелов Н.И., Торбенко Н.И. Особенности методики нормирования затрат на капитальный ремонт технологического оборудования в машиностроении. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1996.– №20.– С.106-109.

Автором розроблені показники, що покладені в основу методики нормування витрат на капітальний ремонт при нормативному обліку.

9.Погорелов С.Н., Перерва П.Г. Показатели экономической эффективности обновления парка технологического оборудования и методы их расчета. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1997.– №22.– С.5-10.

Автором розроблені показники технічного стану технологічного обладнання; розроблено матричне розрахування техніко-економічних показників розрахунку ефективності оновлення парку обладнання.

10. Погорелов С.Н. Роль организации обслуживания и ремонта оборудования как фактора интенсификации производства. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1997.– №22.– С.79-82.

11. Погорелов С.Н. Учет потребления электроэнергии технологическим оборудованием, как возможность сокращения простоев оборудования в плановых ремонтах. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1998.– №25.– С.112-117.

12. Погорелов С.Н., Тимофеев Д.В. Изменение затрат по ТОРТО под влиянием факторов повышения эффективности планирования структуры и использования оборудования. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1998.– №25.– С.123-127.

Автором розроблені основні напрямки ефективності технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання (ТОРТО) на підставі резервів підняття ефективності організаційної структури, функціональних зв’язків, планування та оцінки кінцевих результатів.

13. Погорелов С.Н. Фирменный сервис, как фактор интенсификации технического обслуживания и ремонта оборудования. // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства.– Харьков: ХГПУ.– 1998.– №26.– С.83-87.

14. Погорелов С.Н., Басов Н.М. Нормативы затрат на ремонт электротехнического оборудования. // Материалы международной научно-технической конференции “Информационные технологии: наука, техника, образование, здоровье” (30-31 мая 1996г.). Часть 2.-Харьков: ХГПУ.-1996.-С.101 Автором розроблена класифікація витрат на ремонт обладнання по способам їх віднесення на собівартість продукції.

15. Погорелов С.Н. Показатели экономической эффективности обновления технологического оборудования в машиностроении. // Материалы студенческой научно-практической конференции “Управління організацією: теорія і практика” (20-21 березня 1997р.) НТУУ “КПІ”.-Київ: КПІ.-1997.-С.171-172.

16. Погорелов С.Н. Совершенствование организации и структуры ремонтного производства – важный фактор его эффективности. // Материалы научно-практической конференции (15-16 травня 1997р.) “Актуальні проблеми регіонального науково-технічного розвитку”-Харків: Південно-Східний науковий центр НАН України.-1997.-С.74-77.

17. Погорелов С.Н. Пути повышения эффективности ремонтов технологического оборудования. // Материалы международной научно-технической конференции “Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье” (12-14 мая 1997г.). Часть 1.– Харьков: ХГПУ.-1997.– С.437-439.

 

 

Розглядаються питання удосконалення ремонтного обслуговування в умовах ринкових відносин. Виконано аналіз теоретичних та практичних аспектів ремонтів на сучасному етапі. Запропоновано модель системи технічного обслуговування і ремонту обладнання (СТОіРО) та визначені напрямки її ефективного функціонування. Розроблено методику оцінки ремонтного обслуговування з використанням регресивних моделей. Виявлено основні групи господарчих об’єктів, які повинні діяти на вітчизняному ринку ремонтних послуг в умовах ринкової економіки. Розроблено методичні рекомендації по удосконаленню ціноутворення на ремонтні послуги. Створена економіко-математична модель планування й організації СТОіРО.

Ключові слова: ремонті послуги, сервісне обслуговування, ціноутворення, економіко-математична модель.

 

The problems of improvement of repair service under conditions of market relations are considered. The analysis of theoretical and practical aspects of repair service at the present stage is carried out. The model of the system of equipment technical maintenance and repair (STM and SR) is proposed, the directions of its effective operation are defined. The methods of repair efficiency assessment on the basis of regressive models are proposed. The organizational and legal problems of maintenance (organization) are considered. The methodical recommendations on improvement of price formation for repair service are proposed. The economic-mathematical model of planning and organization of STM and SRM is elaborated.

Key words: repairing service, service maintenance, price formation, economic-mathematical model.

 

Рассматриваются вопросы совершенствования ремонтного обслуживания в условиях рыночных отношений. Выполнен анализ теоретических и практических аспектов ремонтов на современном этапе. Предложена модель системы технического обслуживания и ремонта оборудования (СТОиРО) и раскрыты тенденции её развития (усиление профилактической направленности обслуживания, расширение диапазона ремонтных услуг, предлагаемых специализированными предприятиями, фирменный сервис и пр.). Разработана методика оценки ремонтного обслуживания с использованием регрессионных моделей. Выявлены основные группы хозяйственных объектов, которые должны будут действовать на отечественном рынке ремонтных услуг в условиях рыночной экономики. Разработаны методические рекомендации по совершенствованию ценообразования в ремонтном производстве, которые предусматривают обоснование верхней и нижней цены как с точки зрения потребителя, так и с точки зрения исполнителя ремонтных услуг. Создана методика планирования и организации СТОиРО, которая позволяет на основе использования экономико-математических моделей: выполнять построение оптимальных графиков ремонтов и технического обслуживания оборудования, входящего в данную зону централизованного обслуживания; осуществлять расчет зависимостей, характеризующих коэффициент использования трудовых ресурсов, выполняющего техническое обслуживание и ремонт оборудования, при различных уровнях централизации; определять общую численность персонала, осуществляющего техническое обслуживание и ремонт оборудования, а также численность централизованного и децентрализованного персонала в зависимости от необходимого выполнения объема работ и нормативного (заданного) показателя загрузки децентрализованного персонала определенного предприятия; находить величину затрат на ремонтное обслуживание в зависимости от процентного соотношения численности персонала, занятого подготовкой и проведением ремонтов оборудования централизованным и децентрализованным способом; рассчитать пороговое значение численности централизованного и децентрализованного персонала исходя из допустимого уровня изменения затрат, при котором дальнейшее увеличение процентного соотношения численности (централизованного и децентрализованного) персонала нецелесообразно; оценивать динамику затрат как при изменении каждого из рассматриваемых факторов, так и при их совместном действии; осуществлять прогнозирование затрат, связанных с техническим обслуживанием и проведением ремонтных работ, для рассматриваемых групп предприятий; осуществлять планирование ремонтов оборудования предприятия.