Удосконалення технології вирощування люцерни на насіння в умовах південного степу України

XIII міжнародній конференції “Екологічні основи онтогенезу” (Херсон 2001 р.).

Публікації. За матеріалами досліджень, поданих у дисертації, опубліковано 11 наукових праць, в тому числі 8 у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 169 сторінках комп’ютерного набору і містить вступ, 5 розділів, 45 таблиць і 5 рисунків, висновки та пропозиції виробництву, 7 таблиць додатків на 23 сторінках. Список використаних джерел – 133 найменування, в тому числі 23 – іноземних авторів.

 

Особливості формування урожаю і технологія вирощування люцерни на насіння в умовах Степу України.

В огляді науково-технічної інформації висвітлено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних досліджень із питань біологічних особливостей люцерни, ролі основних екологічних факторів формування насіннєвої продуктивності, технології вирощування посівів на насіння. Розроблена робоча гіпотеза й обґрунтування напрямку наукової роботи.

Умови і методика проведення досліджень. Експериментальні дослідження проведені протягом 1992 – 1995 років в базовому господарстві,, Космос’’ Бериславського району Херсонської області (Березнегуватський агрогрунтовий район).

Досліди були закладені на чорноземах південних малогумусних важкосуглинкових на лесі. В орному шарі вони містять гумусу 2, 72%, рухомого фосфору 6, 1 і обмінного калію 51 мг/100 г ґрунту, рН (вод.) -7, 1.

Погодні умови в роки проведення досліджень були різними і характеризувались відмінами від середньобагаторічних показників: за період квітень-вересень випало опадів в 1992 р. – 154 мм; в 1993 р. – 252 мм; в 1994 р. – 260 мм і в 1995 р. – 253 мм при середньобагаторічній кількості – 235 мм; суми активних температур (10 оС) вегетаційного періоду (ІV-ІX) за ці роки відповідно становили 3356 оС, 3105 оС, 3420 оС і 3486 оС при середньобагаторічному показнику 3325 оС.

В польовому досліді було передбачено вивчення дії та взаємодії трьох факторів: А – сорти (Надєжда, Полтавчанка, Зарниця) ; В – насіннєві укоси (перший, другий) ; C – способи посіву (з міжряддями 15, 30, 60, 90 і 120 см). Співвідношення цих факторів 3: 2: 5. Повторність у досліді – чотирьохразова. Розмір облікової ділянки – 150м2. Розміщення варіантів систематичне у два яруси.

Вирощування люцерни на насіння в польових дослідах проводилося у відповідності із розробленими рекомендаціями з врахуванням зони розміщення (Рекомендації вирощування люцерни на насіння в умовах зрошення, 1989). Посів весняний, безпокривний з внесенням гербіциду (ептам, 4 кг/га). Добрива (фосфорні) вносили перед посівом (Р90). Застосовували дві хімічні обробки інсектицидами (золоном, децісом та ін.). Для формування другого (проміжного) насіннєвого укосу підкошування проводили у фазу початку бутонізації. Полив здійснювався звичайним дощувальним агрегатом із врахуванням фактичної вологи під посівами люцерни.

Облік урожайності проводили за методиками ВІК (1971), а математичну обробку результатів досліджень – за методиками дисперсійного аналізу.

Крім обліку врожаю був виконаний певний обсяг спостережень, аналізів та обліків. Фенологічні спостереження за розвитком посівів різних сортів по роках життя (першого – четвертого) за методикою Держкомісії сортовипробовування сільськогосподарських культур (1985), методичних вказівок НДІ кормів (1981). Проектне покриття насіннєвих травостоїв по методиці Л. Г. Раменського, освітлення за допомогою люксметру 10-116. Рівень запилення квіток, кількість запилювачів,,, щільність’’ їх відвідування у період цвітіння посівів – за методикою Песенко Ю. А. (1982). Вологість грунту визначали кількісно-ваговим методом.

Економічну ефективність агрозаходів визначали згідно методики оцінки результатів науково-дослідної роботи в сільському господарстві (1996).

Особливості формування і продуктивність посівів люцерни І-го року життя. Ріст і розвиток посівів проходив в умовах достатньої забезпеченості теплом і вологою (опади і вегетаційні поливи). Загальна тривалість формування насіннєвого травостою становила по сортах 147-150 днів із сумою активних температур 2958-3024 оС, а період від фази масових сходів до початку бобоутворення по сортах складав: Полтавчанка -114, Зарниця – 117 і Надєжда – 119 днів (сума середньодобових температур  10 оС – 2182-2370 оС).

Сформувався травостій з густотою: на рядових посівах – 135-144, черезрядних (з міжряддями на 30 см) – 63-68; широкорядних посівах – 32-39 шт. рослин/м2. Повнота сходів коливалась в межах від 24, 2 до 30, 3%. Відносно більше одержано сходів на широкорядних посівах на 60 см (28, 1-30, 3%). Між посівами сортів різниця незначна.

Водний режим. Фактичний водний баланс посівів за вегетаційний період (IV-IX) складався із запасів продуктивної ґрунтової вологи (924 – 1049 м3/га), опади дали – 964 м3/га і два вегетаційні поливи – 1300 м3/га. Він становив: Wряд- 3303 м3/га, Wшир – 3188 м3/га, а величини коефіцієнту водоспоживання складали відповідно 2750 і 3265 м3/ц насіння.

Забур’яненість посівів. На фоні застосування ептаму, внесеного до посіву люцерни, забур’яненість протягом вегетації була в межах допустимої (середньої). Серед бур’янів найбільш поширених біологічними групами, були представники однорічних ярих пізніх та зимуючих. Порівняно більше засмічені рядові та черезрядні посіви (19, 1-22, 3 шт. /м2) при повітряно-сухій масі 62, 7-71, 3 г/м2. Менше засмічені широкорядні (10, 5-14, 8 шт. /м2) із масою 30, 8-47, 2 г/м2. Їх суттєво негативного впливу на формування посівів люцерни не спостерігалося.

Запилення насіннєвого травостою, забезпечували дикі бджолині, які відносяться до “літньої” екогрупи (рофіт, мелітта,